Григорій Омельченко: “Я звинувачую Путіна в організації теракту проти президента Польщі Качинського” (+відео)
Московський юридичний капкан для Польщі повинен стати міжнародним трибуналом для Росії.
Це заключна частина мого приватного розслідування обставин Смоленської трагедії — “Катині-2”, яка виявилася досить вміло замаскованим під авіакатастрофу терористичним актом Москви проти Польщі. Теракт забрав життя президента Леха Качинського, його дружини Марії, вищого командування Війська польського, політичної і духовної еліти країни, які були на борту літака Ту-154М. Всього загинуло (разом з екіпажем) — 96 невинних душ.
Публікація в основному присвячена правовому аналізу міжнародних правових норм, законодавства, урядових і відомчих нормативних актів Росії у сфері цивільної і військової авіації та порядку розслідування авіаційних подій. Думаю, що вона буде в нагоді слідчій комісії Польщі, а також Україні, яка проводить розслідування обставин збиття пасажирського літака Боїнг-737 авіакомпанії МАУ в небі над Іраном вранці 8 січня 2020 року.
Паралельно з офіційним я провожу своє розслідування обставин знищення українського авіалайнера ракетою класу “земля-повітря”, запущеної з бази ППО Ірану ракетним комплексом “Тор”, поставленим Росією в Іран. Одну із версій, чому був збитий літак, в результаті чого загинуло 176 осіб, серед яких 11 громадян України, я опублікував в “Українському репортері” у статті “Іран розправився зі своїм зрадником, збивши український “Боїнг”.
Радість під час жалоби і трагедії
Через півроку після загибелі президента Польщі Леха Качинського — 28 жовтня 2010 року — в мережі iнтернет було опубліковано сенсаційну фотографію вечірньої зустрічі Володимира Путіна і Дональда Туска 10 квітня на місці падіння уламків літака Ту-154М біля аеропорту “Смоленськ-Північний”.
Це фото невідомого автора (який обґрунтовано боявся за своє життя) стало обкладинкою тижневого видання «В мережі» із підписом: «Прем’єр-міністр Дональд Туск відразу ж після трагічної загибелі президента Польщі Леха Качинського і польської еліти. Коли ми дізнаємося правду?».
Цю обкладинку було оприлюднено в мережі Facebook ще до виходу номера тижневика, що викликало миттєву реакцію поляків. У коментарях висловлювалися думки, що загибель польської еліти була результатом спільної операції Путіна і Туска, якого звинуватили в державній зраді.
Польські «Відомості» писали, що «на цьому фото видно, що обидва політики не виглядають засмученими катастрофою, у якій загинули майже всі перші особи Польщі. Навпаки, вони радісні і задоволені, що наводить на думку: смерть Качинського не була горем для Путіна і Туска».
Експерти (психологи і фізіогномісти), проаналізувавши зазначене фото, дійшли висновку: Путін і Туск перебувають у збудженому, радісному емоційному стані, який наповнює їх так надмірно, що важко навіть приховати ці емоції. Вираз очей, усмішок, міміка на їхніх обличчях, жест рук Туска (стиснуті кулаки), які майже торкаються грудей Путіна, може бути викликано якимись спільними, об’єднаними зусиллями, які дали бажаний, успішний результат, що підпадає під загальновідомий вислів «Ми їх зробили!».
У зверхньому, саркастичному погляді Путіна, яким він дивиться на Туска, можна прочитати: «Хлопчику, ну як я тебе використав!?».
А це фото лише за три дні до загибелі президента Польщі Леха Качинського — зустріч прем’єр-міністрів Польщі і Росії — Туска і Путіна у Смоленську 7 квітня 2010 року під час спільних поминальних заходів на меморіальному комплексі Катинь з нагоди 70-ї річниці розстрілу польських офіцерів.
На фото видно, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не сумує рядом з вбивцею Путіним, який, виступаючи в Катині, не назвав прізвищ організаторів розстрілу польських офіцерів — Сталіна і Берію. Туск перебуває у гарному, веселому настрої, радіючи з того, що саме він був запрошений Москвою в Катинь, а не президент Качинський. В гуморі і Путін, який за допомоги Туска переграв Качинського і знає, що 10 квітня президент Польщі буде ліквідований…
“Бандит, вбивця, м’ясник, головоріз…”
Я не обмовився, назвавши Путіна вбивцею. Колишній віце-прем’єр міністр РФ Михайло Полторанін ще в грудні 2010 році прямо звинуватив Путіна в організації вбивства 3 липня 1998 року голови Всеросійського руху на підтримку армії, депутата Державної Думи генерала Льва Рохліна, який готував усунення Єльцина з поста президента Росії в порядку імпічменту або повстання. Після вбивства генерала Рохліна Путін у пожежному порядку був Єльциним призначений директором ФСБ РФ.
Про перелік вбивств та інших злочинів, вчинених Путіним, у відкритому зверненні до нього написав заступник голови Всеросійського руху на підтримку армії генерала Рохліна — Олександр Морозов. З повним текстом його звернення, який я рекомендую прочитати, ви можете ознайомитися тут.
Путін — Сталін-Гітлер 21 століття
У грудні 2016 року сенатор США Джон Маккейн заявив: “Давайте називати Путіна тим, ким він є. Він — бандит і вбивця».
У лютому 2017 року, виступаючи в Сенаті, Джон Маккейн ще раз наголосив: «Усі знають, що Путін є вбивцею. Він м’ясник і головоріз». Під час промови Маккейн перерахував загиблих політичних опонентів Путіна і журналістів, у вбивстві яких обґрунтовано звинувачують президента Росії.
Полковник Сергій Третьяков, заступник резидента СЗР РФ в США, напряму звинуватив Путіна у знищенні польського літака під Смоленськом: “У росіян є різні плани і сценарії для ліквідації іноземних лідерів, якщо Путін і ФСБ цього забажають. Є докази, що підтверджують причетність Путіна і його спецслужб до знищення Качинського”. Через два місяці після заяви, 13 червня 2010 року, Третьяков, будучи здоровим, раптово помер на подвір’ї свого будинку…
Підтримка комісії Мацеревич і протест проти Копач
Сім’ї жертв Смоленської катастрофи, зокрема, Ева Кохановськая, Ева Бласик, Магладена Мерта, Малгорзата Вассерманн, Зузанна Куртига, Ядвига Госевська, Беата Госевська, Ізабела і Гжегож Янушко, Яцек Свят, Піотр Валентинович і Анджей Мелак, у листопаді 2011 року, на прес-конференції в польському парламенті зачитали відкритий лист Маршалу (спікеру) Сейму в 2011-2014 роках Еві Копач (член партії Дональда Туска Громадянська платформа з 2001 року, в 2007-2011 роках міністр охорони здоров’я в уряді, очолюваного Дональдом Туском, після обрання останнього головою Європейської ради — прем’єр-міністр Польщі в 2014-2015 роках).
У листі була висловлена підтримка парламентській комісії з розслідування причини Смоленської катастрофи, очолювану депутатом Антонієм Мацеревичем і заявлений рішучий протест спікеру Сейму Ковач, яка хотіла ревізувати діяльність комісії.
В ньому зокрема зазначено: «Ми, представники сімей жертв Смоленської катастрофи, рішуче заперечуємо проти дій спікера Сейму Еви Ковач, яка хоче, щоб комісія у парламентських справах розслідувала діяльність комісії Сейму з розслідування причин Смоленської катастрофи. Ми стурбовані тим, що нам не повідомили про такі плани, нас не запросили на обговорення, і наші заперечення не були заслухані. Коміся під керівництвом депутата Антоні Мацеревича є єдиним державним органом Польщі, яка викриває російську брехню і фальсифікації комісії Єжи Міллера».
В Комісії Мацеревича працює група видатних спеціалістів, і вона має можливість представляти результати своєї роботи. Будь-які спроби дискредитувати Комісію Мацеревича ми вважаємо атакою на основні права громадян і на жертви Смоленської трагедії,- наголошується в листі.
Як вбивця-терорист Путін очолив державну комісію
На підставі розпорядження президента РФ Дмитра Медведєва від 10 квітня 2010 року № 225-рп було створено Державну комісію з встановлення причин катастрофи польського літака Ту-154М, головою якої був призначений прем’єр-міністр Володимир Путін, якому президент доручив визначити склад комісії.
Після обіду того ж дня Путін прибув до Смоленська, де разом iз віце-прем’єром Сергієм Івановим і міністром Сергієм Шойгу побував безпосередньо на місці падіння літака (див. фото). Експерти кримінальної психології зазначають, що вбивцю “часто тягне на місце вчинення злочину”.
Ввечері Путін провів нараду з оперативним штабом і заявив, що в рамках Державної комісії необхідно зробити все, щоб у найкоротші терміни з’ясувати причини трагедії літака з президентом Польщі Лехом Качинським (буцімто він їх не знав, будучи особисто організатором його знищення).
Того ж дня, увечері, до Смоленська прибув прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Після покладання квітів на місці авіакатастрофи він зустрівся з Путіним і був присутній на нараді оперативного штабу, яку проводив Путін, де його поінформували про план роботи комісії, проведення розслідування і процес ідентифікації тіл.
Пізніше на місце авіакатастрофи прибув і брат загиблого президента Польщі Ярослав Качинський, який відмовився зустрічатися з Путіним і Туском та приймати від них співчуття. Ще й наголосив, що «Туск «змагався» з ним, хто швидше прибуде на місце авіакатастрофи, а представники російської влади затримали його автомобіль у дорозі, доки його не обігнав Туск».
У жовтні 2016 року Міністерство оборони Польщі обнародувало відео, на якому Туск, Путін і Шойгу знаходяться на місці катастрофи польського літака пізно ввечері 10 квітня. У супроводі десятків людей Путін і Шойгу розповідають Туску, що сталося з літаком президента Качинського.
Юридичний капкан Путіна для Туска
13 квітня 2010 року Путін підписав розпорядження, яким затвердив склад комісії. Своїми заступниками Путін призначив віце-прем’єра Сергія Іванова, голову МАК Тетяну Анодіну, голову МНС Сергія Шойгу та голову технічної комісії МАК Олексія Морозова. До складу комісії Путін ввів: міністра транспорту Ігоря Лєвітіна, міністра охорони здоров’я і соціального розвитку Тетяну Голікову, міністра закордонних справ Сергія Лаврова, міністра внутрішніх справ Рашида Нургалієва, першого заступника Генпрокурора — голову слідчого комітету Олександра Бастрикіна, губернатора Смоленської області Сергія Антуфьєва, керівника Росавіації Олександра Нерадька, керівника Ространснагляду Геннадія Курзенкова, директора департаменту промисловості Максима Соколова, головнокомандувача ВПС Олександра Зеліна і президента ОАО «Туполєв» Олександра Бобришева.
Загальне керівництво технічним розслідуванням і координацією взаємодії зацікавлених російських і закордонних організацій було покладено на Морозова. Своїм розпорядженням Путін визначив, що розслідування повинно проводитись відповідно до положення Додатку 13 до Конвенції «Про Міжнародну цивільну авіацію».
Рішення було погоджено з Дональдом Туском ще ввечері 10 квітня, під час зустрічі з Путіним у Смоленську.
Польська сторона потрапила у прихований Путіним хитрий юридичний капкан. Це призвело до того, що в 2012 році США відмовили депутатам польського Сейму від партії «Право і Справедливість» у їхньому проханні провести незалежне міжнародне розслідування причин катастрофи літака президента Качинського. Хоча петицію до президента США Барака Обами підписали понад 30 тисяч поляків.
Заступник державного секретаря США зі справ Європи і Євразії Філіп Гордон у грудні 2012 року у відповіді на петицію повідомив: «Ми відмічаємо, що уряди Польщі і Росії провели свої розслідування. При проведенні розслідування Польща і Росія домовилися слідувати протоколам Чиказької конвенції «Про міжнародну цивільну авіацію», які встановлюють стандарти і рекомендації розслідування авіаційних подій, пов’язаних iз цивільною авіацією. Народ США розділяє вашу скорботу у зв’язку з трагедією і сумує за загиблими, включаючи президента Леха Качинського і його дружину Марію».
Паралель: позиція президентів США і Росії щодо малайзійського МН17
Нагадаю читачам “Українського репортера” про роль президентів Путіна і Обами у спільному приховуванні доказів злочину, затягуванні створення Міжнародного трибуналу, а також чому Путін за власною ініціативою, завчасно (за декілька днів) замовив телефонну розмову з Обамою на день збиття малайзійського «Боїнга» (17 липня 2014 року), про що вони говорили і до чого домовилися.
Зазначу, що «завчасно» замовлена розмова Путіна з Обамою дивним чином збіглася з часом збиття літака – лише за кілька годин після терористичної атаки російського «Бука» на МН17. Ніби якесь провидіння було у Путіна, коли він замовляв цю розмову, буцімто знав наперед, що пасажирський літак обов’язково буде збито.
Після розмови з Путіним, який повідомив Обамі, що авіалайнер МН17 «збив український винищувач», президент США дав доручення з’ясувати чи є серед загиблих американці. Довідавшись, що є лише один, Обама пристав на пропозиції Путіна: не робити офіційних заяв хто збив літак, а давати дозовану невизначену інформацію, утаємничити від журналістів повідомлення розвідок про обставини знищення «Боїнга», не вносити на розгляд Ради Безпеки ООН проєкт резолюції про створення Міжнародного трибуналу, дочекатися поки Росія, як обіцяв Путін, завершить своє первинне розслідування і його результати направить адміністрації президента США для уточнення спільної позиції.
Професор з питань національної безпеки в американському військово-морському коледжі, аналітик розвідки і офіцер контррозвідки Агентства національної безпеки США Джон Шиндлер стверджує, що розвідка США наступного дня надала президентові Бараку Обамі докази (фотознімки супутників, відео пересування «Бука», дані аудіорозвідки SIGINT, висновки експертів) вини Росії і причетності 53-ї зенітно-ракетної бригади ППО Збройних сил РФ до збиття літака МН17. Проте в адміністрації Обами вирішили не обнародувати цих доказів, наголосив Шиндлер.
«Як підтвердили мені три офіцери розвідки, Вашингтон мав інформацію про збиття МН17, у тому числі і дані SIGINT, що не викликало жодних сумнівів про те, що російські військові 53-ї ракетної бригади протиповітряної оборони, знищили лайнер. Тим не менш, адміністрація Обами вирішила сховати цю новину»,- розповів Шиндлер у травні 2018 року.
Він навів приклад, коли в 1983 році радянський винищувач збив літак корейських авіаліній (загинуло 269 людей). Москва не визнавала своєї вини, як зараз це робить Путін. Тоді президент США Рональд Рейган виступив із заявою, у якій звинуватив Радянський Союз, а потім, під час засідання Ради безпеки ООН представник США пред’явив дані аудіорозвідки, які змусили СРСР зізнатися у знищенні корейського літака.
Джон Шиндлер зауважив, що «президент Обама міг зробити те ж саме в 2014 році, на другий-третій день після збиття малайзійського «Боїнга», але він відмовився”.
«Це лише один з прикладів небажання адміністрації Обами йти на конфлікт з Путіним і його режимом під час посилення його злочинної діяльності. Відмовившись виступити проти російської агресії, президент Обама заохочував її – кульмінацією стало безпосереднє втручання Кремля у наші вибори 2016 року, з доленосними наслідками, з якими ми сьогодні живемо»,- підкреслив Шиндлер.
Конгресмен США Чарлі Кента зазначив, що обставини збиття малайзійського літака МН17 російським “Буком” в адміністрації Обами і Конгресі США знали на другий день після катастрофи.
На четвертий день після знищення літака МН17, коли уже ні в кого не було сумнівів, що він був збитий російським «Буком», який належав 53-й зенітно-ракетній бригаді Росії, дислокованій у Курську, США як постійний член РБ ООН не ініціювали питання про створення міжнародного трибуналу на засіданні Радбезу ООН 21 липня 2014 року. Обама дотримувався усних домовленостей з терористом Путіним.
Відповідно до чинного кримінального законодавства США, Нідерландів і України (ст.27 КК), така поведінка президента США Барака Обами має ознаки «пособника» вчинення терористичного акту у вигляді «приховування слідів злочину» або «сприяння приховуванню злочину”. За таких обставин він повинен бути допитаний слідчими Міжнародної слілчої групи, генеральним прокурором Нідерландів і понести покарання, визначене судом.
Докладніше про це я опублікував на сайті “Українського репортера” у статті “МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину».
23 квітня 2014 року, після анексії Криму Росією та початку війни на сході України, на веб-сайті Білого Дому була створена петиція президента США Барака Обами про визначення Росії – державою спонсором тероризму. За відведений на збір електронних підписів час (впродовж одного місяця), петиція зібрала 105 684 підписів з усього світу з необхідних ста тисяч для прийняття рішення.
5 грудня 2014 року Білий Дім оприлюднив рішення президента Обами на петицію, що Росія спонсором тероризму НЕ ВИЗНАНА.
На мою думку, це є ще одним доказом підтримки Обамою злочинного режиму Путіна і чому президент США відмовив депутатам польського Сейму від партії «Право і Справедливість» і понад 30 тисячі полякам у їх проханні провести незалежне міжнародне розслідування причин катастрофи літака президента Качинського.
Вседозволеність Путіна-Медведєва і покірність Дональда Туска
У Польщі було створено дві комісії з розслідування причин катастрофи літака Ту-154М: державна, яку очолював міністр оборони Богдан Кліх (як уповноважений Польщі при російській Державній комісії ще 29 липня 2011 року подав у відставку) і урядова на чолі з міністром внутрішніх справ Єжи Міллером (звільнений iз посади 17 листопада 2011 року).
Керівники Генеральної прокуратури, Головної військової прокуратури, міністерства юстиції, міністерства внутрішніх справ та міністерства оборони Польщі офіційно НЕ ЗАПЕРЕЧИЛИ проти незаконного розпорядження Путіна, прийнятого за домовленістю з Туском, щодо розслідування причин катастрофи польського літака за правилами цивільної, а не військової авіації, як того вимагають Чиказька конвенція «Про міжнародну цивільну авіацію» та російські федеральні правила польотів державної авіації і правила розслідування авіаційних подій з військовими літаками.
Виникає запитання: чи мав президент Росії Медведєв (кандидат юридичних наук, до речі) право створювати зазначену комісію і призначати Путіна її головою? Відповідь однозначна: НІ!
Згідно з отриманою інформацією, Путін особисто запропонував Медведєву призначити його головою зазначеної Держкомісії, щоб отримати повний контроль за ходом розслідування авіакатастрофи.
Як відзначають міжнародні політичні оглядачі та експерти, хоча де-юре Путін був другою особою в керівництві держави за посадою, але де-факто був першою і безроздільно керував Росією при «весільному президентові» Медведєві. Останній лише формально підписував укази і розпорядження про виконання рішень, ухвалених Путіним.
Згідно зі ст. 95 Повітряного кодексу РФ, авіаційна подія з цивільним, державним (військовим) або експериментальним повітряним судном Росії або з повітряним судном іноземної держави на території Росії підлягає обов’язковому розслідуванню. Розслідування здійснює комісія (уповноважений орган), на яку покладено повноваження відповідно до Федеральних правил розслідування авіаційних подій iз цивільними, державними (військовими) або експериментальними повітряними суднами, які затверджені постановами уряду РФ.
Наголошую, що всі вони підписані Путіним як прем’єр-міністром РФ. Метою розслідування авіакатастрофи є встановлення її причин і прийняття заходів для недопущення катастрофи в майбутньому. Встановлення будь-чиєї вини і відповідальності не є компетенцією і метою цієї комісії.
Відповідно до Конституції РФ (ст.ст. 83-89), у якій закріплено вичерпний перелік прав президента Росії, він не наділений правом створювати будь-які комісії, в тому числі й державні комісії з встановлення причин авіакатастроф. Не передбачено такого права президента і в чинному законодавстві РФ.
Згідно з вимогою «Правил розслідування авіаційних пригод і авіаційних інцидентів з державними повітряними суднами в Російській Федерації», головою Державної комісії з встановлення причин авіакатастрофи може бути лише особа, яка має льотну освіту (п. 12 Правил розслідування…). Путін такої освіти не має. Відповідно він не мав права бути головою комісії і призначати її членів.
Розслідування авіаційних подій з російськими державними (військовими) літаками, а також військовими (державними) повітряними суднами іноземних країн, які трапились на території Росії, проводить Служба безпеки польотів РФ. У цьому випадку комісія утворюється наказом міністра оборони РФ і має статус Державної (п. 11 Правил розслідування…). Згідно з Чиказькою конвенцією «Про Міжнародну цивільну авіацію» (до якої приєднались майже 190 країн світу, в тому числі Росія і Польща) «повітряні судна, що використовуються на військовій, митній і поліцейській службах, розглядаються як державні повітряні судна» (п. «в» ст. 3).
Польський Ту-154М мав статус військового повітряного судна і приймав його військовий аеродром Росії. Тоді як Чиказьку конвенцію застосовують тільки до цивільних повітряних суден і не застосовують до державних (військових) повітряних суден» (п. «а» ст. 3).
Зазначений юридичний аналіз дає підстави зробити однозначний висновок: президент РФ Медведєв, усупереч Конституції і законам РФ, зловживаючи владою, явно перевищив свої службові повноваження, видавши 10 квітня 2010 року розпорядження № 225-рп про створення Державної комісії з встановлення причин катастрофи польського літака Ту-154 і незаконно призначивши її головою прем’єр-міністра Путіна.
Виходячи з вимог вищезазначених Федеральних правил та Повітряного кодексу Росії, а також загальновідомого цивілізованого принципу недопущення конфлікту інтересів і збереження, хоча би видимості, об’єктивності розслідування і висновків Державної комісії, президент РФ Дмитро Медведєв НЕ МАВ юридичного і морального ПРАВА призначати прем’єр-міністра Путіна головою зазначеної Державної комісії.
Розповсюджена брехня
Зазначу, що в перші хвилини після катастрофи польського літака губернатор Смоленської області Антуфьєв (включений Путіним до складу комісії) був першим з офіційних посадових осіб Росії, який зробив для ЗМІ брехливу заяву про те, що літак «пробував приземлитися три рази і під час четвертої спроби впав за 300-400 метрів від злітно-посадкової смуги».
Сергій Шойгу також надав журналістам недостовірну інформацію, заявивши, що польський літак двічі заходив на посадку. Неправдиву інформацію Шойгу продублював представник польської військової прокуратури полковник Збігнєв Жепа, спростувавши заяву керівника польтами аеродрому Павла Плюсніна, що захід на посадку був лише один.
Брехня про кількість заходів на посадку польського літака та про різний час катастрофи, запущена посадовими особами Росії, за допомогою російських ЗМІ була розповсюджена по всьому світу. Спростувань цієї завідомо неправдивої інформації і вибачень iз боку посадових осіб Росії, які її розповсюдили, немає до цього часу.
Інші члени путінської комісії Іванов і Лєвітін вводили в оману світову громадськість тим, що, посилаючись на правила цивільної авіації, стверджували: «диспетчер не має права заборонити посадку літака». На підставі цієї брехні та маніпуляцій із правилами забезпечення безпеки польотів у цивільній і військовій авіації (які дуже різняться) очолювана Путіним Державна комісія і Слідчий комітет РФ прийняли сфальсифіковані рішення, згідно з яким винним у катастрофі літака Ту-154 є лише польський екіпаж, а військові диспетчери (керівники групи польотів Плюснін і Риженко) аеропорту «Смоленськ-Північний», яким польська прокуратура висунула звинувачення, невинні.
Згідно з кримінально-процесуальним законодавством РФ, Польщі, України та інших європейських країн, експертні висновки Державної комісії Росії з розслідування причин катастрофи польського літака не можуть бути визнані судом належними і допустимими доказами у справі на підставі того, що комісія була утворена посадовою особою (Медведєвим), яка не наділена повноваженнями на її утворення, комісію очолила особа (Путін), яка не мала права бути її головою і призначати членів комісії.
Зазначені висновки комісії (як докази) встановленні у неналежний спосіб, з грубим порушенням міжнародного права і законодавства Росії та прав і свобод людини. Окрім того, окремі члени комісії (Антуфьєв і Шойгу) розповсюдили завідомо неправдиву інформацію про кількість спроб посадки польського літака (від двох до чотирьох), інші (Іванов і Лєвітін) ввели в оману не лише світову громадськість, а й решту членів комісії шляхом маніпуляції правил забезпечення безпеки польотів у цивільній і військовій авіації (які дуже відрізняються), у результаті чого комісія зробила сфальсифікований висновок про те, що винним у катастрофі літака Ту-154М є польський екіпаж.
Більшість незалежних експертів небезпідставно вважають, що політичне керівництво РФ Путін (в першу чергу) і Медведєв, будучи зацікавленими у зриві візиту Качинського до Катині, наказало спецслужбам під виглядом катастрофи вчинити проти літака Качинського терористичний акт, який призвів до загибелі польської делегації на чолі з президентом Польщі Лехом Качинським.
Військова процедура посадки літака
Згідно зі ст. 84 Повітряного кодексу РФ, особи, які здійснюють прийом, відправку або обслуговування повітряного судна, зобов’язані вжити заходи для забезпечення авіаційної безпеки. Вимоги авіаційної безпеки і порядок їх виконання встановлюються окремими Федеральними авіаційними правилами для кожного виду авіації: цивільної, державної (військової), експериментальної.
Звертаю вашу увагу, що за шість хвилин до падіння Ту-154 керівник польотів військового аеропорту «Смоленськ-Північний» Плюснін запитав у командира польського літака: «На військовому аеродромі посадку здійснювали?». Командир екіпажу Протасюк чітко відповів: «Так, звичайно». Це один iз ключових (!) юридичних нюансів у розслідуванні катастрофи літака: за якою процедурою здійснювалася посадка — цивільною чи військовою.
Польський літак Ту-154 був військовим, ним керував військовий екіпаж, повітряне судно здійснювало посадку на військовий аеропорт, де група керівників польотів була з числа російських військових. Згідно з Повітряним кодексом РФ «аеродроми державної (військової авіації) можуть бути закритими для прийому повітряних суден у зв’язку з технічним або метеорологічними умовами, які загрожують безпеці польотів повітряних суден» (ч. 2 ст. 50). Рішення про закриття військового аеродрому приймає виключно керівник польотів!
У нашому випадку це рішення зобов’язаний був прийняти підполковник Павло Плюснін.
Розслідування причин катастрофи польського літака повинно було відбуватися за правилами польотів для державної (військової) авіації, встановленими вищезазначеними Федеральними правилами і Повітряним кодексом РФ, а не згідно з положеннями Додатку 13 до Конвенції «Про міжнародну цивільну авіацію», як це НЕЗАКОННО визначив Путін.
Згідно зі ст. 96 «Федеральних авіаційних правил польотів державної авіації», керівник польотів на військовому аеродромі у випадку раптового погіршення погоди в районі аеропорту та у разі виникнення сумніву в благополучному результаті посадки ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ЗАБОРОНИТИ посадку військового літака незалежно від того, якій країні він належить і який виконує рейс, ДАТИ КОМАНДУ екіпажу літака про відхід на друге коло і НАПРАВИТИ повітряне судно на запасний аеродром.
У цивільній авіації також є обставини, коли диспетчер зобов’язаний заборонити посадку літака. Так, згідно з наказом Росаеронавігації від 14 листопада 2007 року №108 «Про затвердження типових Технологій роботи диспетчерів органів обслуговування повітряного руху (управління польотами) при аеронавігаційному обслуговуваннi користувачі повітряним простором Російської Федерації», диспетчер зобов’язаний заборонити посадку повітряного судна і дати вказівку екіпажу літака про відхід на друге коло, якщо в повітряному просторі на шляху зниження повітряного судна є перешкоди, якi загрожують безпеці польоту (розділ 5. Обслуговування повітряного руху, пункт 5.8).
Для цивільної авіації, на відміну від військової, пунктом 5.8.1 п’ятого розділу зазначеного наказу передбачено: «Кінцеве рішення про проведення посадки приймає командир повітряного судна. Диспетчерський дозвіл на посадку не є примусом до її здійснення, і у випадку прийняття командиром повітряного судна рішення про здійснення посадки при погоді нижче мінімуму відповідальність за її наслідки диспетчер не несе. Відповідальність за прийняте рішення покладається на командира повітряного судна».
13 березня 2010 року командиру військової частини № 06755, якою був аеродром «Смоленськ-Північний», для організації підготовки і забезпечення безпеки спецрейсів із Польщі телеграмою було наказано врахувати вимоги пункту 1 розділу «Аеродромний рух”Федеральних авіаційних правил польотів РФ, який вказує: «Командири іноземних повітряних суден, що виконують польоти в Росію, приймають самостійні рішення щодо можливості зльоту з аеродрому і посадки на аеродромі призначення з покладанням на себе повної відповідальності за прийняте рішення».
Віддаючи такий наказ, російське військове командування ЗНАЛО, що ця вимога стосується лише командирів іноземних повітряних суден цивільної авіації, а не військової, але навмисно закрило очі на це!
Цей наказ суперечить Повітряному кодексу РФ, Федеральним авіаційним правилам проведення польотів державної авіації, затвердженим наказом міністра оборони РФ, Федеральним авіаційним правилам польотів у повітряному просторі РФ, затвердженим спільним наказом міністра оборони, міністра транспорту і директором Російського авіаційного космічного агентства, Міжнародній чиказькій конвенції 1944 року «Про міжнародну цивільну авіацію» та Інструкції організації польотів на військовому аеродромі «Смоленськ-Північний».
Керівник польотів не повинен виконувати вказівки і накази посадових осіб, якщо вони суперечать вимогам нормативних актів iз регулювання діяльності державної (військової) авіації і не забезпечують безпеку зльоту, польоту і посадки літака (ст. 99 Федеральних авіаційних правил польотів державної авіації).
Видача нормативних актів “може завдати шкоди…”
Головна військова прокуратура Польщі у квітні 2015 року заявила, що Польща з травня 2010 року безрезультатно намагається отримати від Росії вищезазначені нормативні акти РФ, а також «Інструкцію організації польотів в аеропорту «Смоленськ–Північний». Адже заступник генпрокурора Росії вкотре письмово повідомив про неможливість надання документів, оскільки їх видача «може завдати шкоди суверенітету, безпеці, суспільному ладу або іншим інтересам Росії».
Обґрунтування відмови російською стороною з юридичної точки зору є абсурдним. Адже всі ці нормативні акти доступні широкому загалу і розміщені на офіційних сайтах уряду, міністерств і відомств. Польська сторона отримала їх в інший законний спосіб.
Чому ж Росія впродовж десяти років так і не надала офіційно Польщі зазначені документи? Відповідь проста. У зазначених нормативно-правових актах РФ встановлено, що для забезпечення авіаційної безпеки польотів військових літаків керівник польотів на військовому аеродромі зобов’язаний віддати наказ командиру повітряного судна про заборону посадки при погоді нижче мінімуму, встановленого для аеродрому при раптовому погіршенні погоди і закрити аеродром для прийому повітряного судна у зв’язку з метеорологічними умовами, які загрожують безпеці польотів повітряних суден і їхній посадці.
Розслідування авіаційних подій, пов’язаних iз військовими (державними) літаками, проводяться за Федеральними правилами польотів державної (військової) авіації, а не за правилами, встановленими для цивільної авіації, як це незаконно визначив Путін.
Сліди не приховати
11 травня 2016 року в польському Сеймі відбувся аудит правління попередньої коаліції на чолі з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. За його результатами міністр-координатор спецслужб Польщі Маріуш Камінський оприлюднив сенсаційну інформацію про те, що після російського теракту під Смоленськом у посольство Польщі в Москві звернувся громадянин Росії N, який заявив, що має важливі дані про вбивство президента Качинського, які засвідчують те, що російськими спецслужбами був спланований теракт. Але керівництво Агентства польської розвідки не зацікавилося відвідувачем, не перевірило його інформацію і в цей же день передало дані російського громадянина до ФСБ Росії. Його подальша доля залишається невідомою, вірогідніше за все, він уже знищений агентами ФСБ.
Представники західних спецслужб зазначають, що прем’єр-міністр Туск і керівники польської розвідки, безпосередньо підпорядковані йому, НЕ БУЛИ зацікавлені у встановлені фактів, які підтверджували, що катастрофа польського літака під Смоленськом була терактом. Туск уже мав свою офіційну версію, узгоджену з російською, та ігнорував усе, що їй суперечило.
Нагадаю, що співробітники американської розвідки після катастрофи літака Ту-154 ініціативно передали польській Службі внутрішньої безпеки супутникові знімки НАСА, на яких зафіксовано вибух на літаку Качинського. Голова СВБ Кришистоф Бондарик направив доповідну записку і знімки Дональду Туску, але той відхилив допомогу американців. Після цього американські розвідники сказали представникам польської спецслужби, що «поведінка польського уряду є зрадою інтересів Польщі і союзників НАТО, а Туск замішаний в обмані разом iз Росією, яка знищила сліди вбивства глави однієї з держав Альянсу».
Юридична довідка
Розслідування авіаційних подій (катастроф, аварій, інцидентів) із цивільними, державними (військовими) чи експериментальними повітряними суднами РФ або з повітряними суднами іноземних держав, які трапилися на території Російської Федерації, проводяться відповідно до вимог наступних законодавчих актів:
1). Повітряний кодекс РФ.
2). «Правила розслідування авіаційних подій та авіаційних інцидентів iз державними повітряними суднами Російської Федерації», затверджені Постановою уряду РФ від 2 грудня 1999 р. № 1329 (підписана прем’єр-міністром РФ Путіним.).
3). «Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів iз цивільними повітряними суднами Російської Федерації», затверджені Постановою уряду РФ від 18 червня 1998 р. № 609 (підписана прем’єр-міністром РФ Путіним).
4). «Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів з експериментальними повітряними суднами в Російській Федерації», затверджені Постановою уряду РФ від 4 квітня 2000 р. № 303 (підписана прем’єр-міністром РФ Путіним).
5). Міжурядова угода «Про цивільну авіацію і використання повітряного простору», підписана у Мінську 25 грудня 1991 р. дванадцятьма державами-членами СНД (колишні союзні республіки СРСР, які стали незалежними державами).
На підставі цієї Угоди був створений Міждержавний авіаційний комітет (МАК) iз делегованими йому країнами Співдружності Незалежних Держав (СНД) функціями і повноваженнями у галузі цивільної авіації й використання повітряного простору. МАК розслідує авіаційні події та інциденти на територіях країнчленів СНД, які підписали зазначену Угоду.
Грузія вийшла зі складу МАК і підписантів Угоди. Республіка Польща не є членом зазначеної Угоди і МАК. За час діяльності МАК були непоодинокі випадки висловлення недовіри результатам його розслідування.
6). Міжнародні конвенції, зокрема Чиказька конвенція 1944 року «Про міжнародну цивільну авіацію».
7). Міжнародні договори, зокрема договір «Про відкрите небо», підписаний у Гельсінкі (Фінляндія) 24 березня 1992 р.
8). Відомчі нормативні акти міністерств і відомств РФ. Вимоги авіаційної безпеки зльоту, польоту і посадки військового літака встановлені наступними нормативно-правовими актами:
а) «Федеральні правила використання повітряного простору Російської Федерації», затверджені Постановою уряду РФ від 22 вересня 1999 року № 1084 (втратили силу з 1 листопада 2010 року).
На час катастрофи польського літака Ту154 під Смоленськом, яка трапилась 10 квітня 2010 р., зазначені Правила були чинними.
б) «Федеральні авіаційні правила польотів державної авіації», затверджені наказом міністра оборони РФ № 275 від 24 вересня 2004 року.
в) «Федеральні авіаційні правила польотів у повітряному просторі Російської Федерації», затверджені спільним наказом міністра оборони, міністра транспорту і директором Російського авіаційного космічного агентства № 136/42/51 від 31 березня 2002 року.
г) Настанови (Положення): «Про інженерно-авіаційне забезпечення авіації ЗС СРСР» (наказ № 17 від 4 лютого 1991 р.), «Про здійснення польотів авіації ЗС СРСР» (наказ № 46 від 10 лютого 1998 р.), «Про метеорологічну службу авіації ЗС СРСР» (наказ № 282 від 16 грудня 1986 р.).
Настанови затверджені наказом головнокомандувача ВПС СРСР, вони є у відкритому доступі, а також є чинними для ВПС РФ і після розвалу Радянського Союзу, з доповненнями для сучасної авіації.
д) Інструкції організації польотів на військових аеродромах (зі своїми відмінностями).
Я звинувачую Путіна у справі “Катинь-2”
Аналіз сукупності встановлених доказів і отриманої конфіденційної інформації (опублікованих мною на сайті “Український репортер”), на моє глибоке внутрішнє переконання як слідчого в минулому, дає підстави зробити наступні висновки:
1). Під виглядом катастрофи був вчинений замаскований терористичний акт проти літака Ту-154М з президентом Польщі Лехом Качинським, в результаті якого загинули всі 96 осіб.
2). В районі аеродрому «Смоленськ-Північний» навмисно було створено туманно-димову аерозольну завісу, що повністю сховала аеродром, який став візуально невидимим для посадки літака, а також приховала можливість бачити з землі вибух літака в повітрі.
3).Польський літак був зірваний у повітрі на висоті до десяти метрів від землі, що зафіксовано на супутникових фотознімках (через таку низьку висоту, послідовність зроблених супутником фото кадрів літака і вибуху складає візуальне враження, що літак був підірваний термобаричною бомбою, коли уже «приземлився», про що писала польська преса).
Експерти встановили, що літак вибухнув ще до зіткнення з землею на зазначеній висоті. На мою думку, Ту-154М був підірваний термобаричним снарядом, випущеним з ракетного піхотного вогнемету “Джміль”, який є на озброєнні диверсійних груп військової розвідки Росії. Постріл поцілив в центроплан літака, в районі лівого крила, при випущених закрилках і шасі. Вибухова суміш проникла під фюзеляж літака, крило і миттєвим повторним вибухом надзвичайно потужної сили розшматувала президентський літак на понад 60 тисяч дрібних фрагментів, а також пасажирів, які сиділи в кріслах над центропланом Ту-154М — епіцентрі вибуху.
Зауважу, що термобаричний постріл (заряд) РПВ “Джміль” розриває легкоброньовану техніку, доти, цегельні і бетонні блокові приміщення.
4). Пасажири літака Ту-154М, що вижили після теракту, були застрелені спецгрупою ФСБ РФ.
5). Розслідування терористичного акту ініціативно очолив його замовник і організатор — тодішній прем’єр-міністр, нині президент РФ Путін, який запропонував президенту Медведєву призначити його головою Державної комісії з розслідування причин катастрофи польського літака.
6). Співучасником злочину (теракту) є також і експрезидент РФ Медведєв.
Коротко нагадаю висновки експертів для тих, хто не читав на сайті “Український репортер” моєї статті “Літак з президентом Польщі Качинським був підірваний термобаричним зарядом. Тих, хто вижив — пристрелили”.
У лютому 2018 року американські експерти – вчені Національного інституту авіаційних досліджень дійшли висновку, що перед падінням на борту літака Ту-154 стався вибух. На це, зокрема, вказує те, що ліві двері були вибиті зсередини з енергією у 10 разів більшою, ніж саме падіння літака.
У квітні 2018 року державна комісія МО Польщі опублікувала повний звіт про причини катастрофи Ту-154 під Смоленськом 10 квітня 2010 року, які були встановлені видатними вченими з кращих навчальних закладів світу. У звіті зазначено, що літак був знищений у повітрі і його зруйнували щонайменше два вибухи. Місце розташування тіл загиблих на землі вказує на те, що вони почали випадати з літака перш ніж той впав на землю.
До роботи Комісії було залучено майже 40 провідних спеціалістів із Польщі, США, Канади, Австралії, Франції, Німеччини, які у лабораторії американського університету Акрон, що співпрацює з NASA, в рамках експертизи провели дослідження причин катастрофи польського літака.
Велика група провідних міжнародних експертів у сфері літакобудування та авіаційних катастроф декількох країн світу, які входили до складу слідчої комісії польського Сейму з встановлення причин катастрофи польського літака Ту-154 на основі фото уламків літака, розкиданих на території, змоделювала його руйнацію в повітрі, падіння уламків літака на землю і показала це на схемі. Антоній Мацеревич заявив, що «ніхто досі таких реконструкцій щодо розпаду літака в різних ракурсах не проводив».
Головний висновок експертів: у літаку сталися ВИБУХИ, які спричинили катастрофу і розвал його в повітрі, а не від удару об землю.
У березні 2019 року експерти британської лабораторії судово-вибухових речовин, яка підпорядкована МО Великобританії, виявили сліди вибухівки на фрагментах польського літака Ту-154, чим підтвердили мої висновки, опубліковані у квітні 2016 року, що літак був підірваний у повітрі термобаричним зарядом.
Висновок британських експертів, які виявили на уламках сліди тротилу, підтверджує висновки польського розслідування, детальний технічний звіт якого був опублікований у квітні 2018 року,- заявив Антоні Мацеревич. У звіті вказано на сліди двох вибухів на борту літака – всередині крила і у фюзеляжі, відсутність слідів зіткнення з деревом на відірваному крилі та виявлені сліди вибухової речовини на уламках Ту-154М.
Експеримент, проведений польськими і міжнародними експертами у лютому 2018 року, показав, що такий відрив крила міг бути спричинений вибуховою речовиною, поміщеною до паливного баку, яка була ізольованою від контакту з пальним.
Цією “речовиною, поміщеною до паливного баку”, за моїми даними, міг стати термобаричний снаряд, випущений із РПВ “Джміль”, який влучив у центроплан літака, в районі паливного баку лівого крила.
Розташування уламків на місці катастрофи також свідчить про те, що літак почав руйнуватися ще до зіткнення з деревом (див. фото реконструкції руйнування).
Крім того, ще у жовтні 2017 року міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич, який очолює розслідування, заявив, що один із «чорних ящиків» розбитого літака Ту-154М зафіксував момент вибуху і іншим чином пояснити цей запис неможливо.
Експерти Великобританії вивчили більш ніж 200 зразків осколків польського літака, які їм надала прокуратура Польщі у травні 2017 року. На більшості зразків ними було виявлено сліди речовин, використовуваних для виробництва різного роду вибухівок – тротилу та інших компонентів (див. відео).
https://www.youtube.com/watch?v=gVhIWLOUuYM
Додам, що із виявлених британськими експертами «компонентів» виготовляються термобаричні заряди (постріл) російських РПВ різних модифікацій «Джміль», яківикористовуються для знищення легкоброньованої техніки, дотів, дзотів, будівель, приміщень, де знаходиться противник, а також гвинтокрилів і літаків під час їх зльоту або посадки.
У квітні 2018 року Антоній Мацеревич заявив:«Пасажири були вбиті вибухом в центроплані літака перед зіткненням його із землею. Це стало причиною їх смерті».
Експерти стверджують, що при потраплянні термобаричного заряду у літак або при вибуху його поруч із відкритими закрилками і випущеними шасі, коли він заходить на посадку — літак і пасажири в ньому будуть розірванні на шматки, які ударна хвиля розкидає на сотні метрів, окрім того, від температури понад +800°С тіла дуже обгорять і обвугляться, що й було з пасажирами польського літака. З етичних міркувань не викладаю ці фото в статті.
Антоній Мацеревич заявив: «Вибух в центроплані літака був такої сили, що польських генералів, які сиділи в цій частині літака, розірвало на дрібні фрагменти».
Всесвітньовідомий американський патологоанатом, професор Майкл Баден у лютому 2013 року повідомив про наявність у тілах загиблих під Смоленськом поляків емфіземи, яка характеризується руйнуванням альвеол. Діагноз емфіземи дійсно вражаючий, тому що його рідко можна побачити у тілах жертв авіакатастроф. Якщо легені руйнуються зсередини, це означає, що на борту був вибух.
Під час вибуху в повітрі утворюється великий тиск, який проникає у легені і призводить до виникнення так званої «раптової свіжої емфіземи», яка знищує альвеоли. По-іншому ці зміни пояснити неможливо,- наголосив професор Баден.
У листопаді 2016 року в Польщі оприлюднили реконструкцію останніх 8 секунд польоту літака Качинського (відео) під назвою «Як загинув президент Республіки Польща». Над 20-хвилинною реконструкцією останніх секунд польоту урядового літака, який 10 квітня 2010 року розбився під Смоленськом працювало кілька десятків міжнародних експертів майже чотири роки. У фільмі використано, зокрема, дані з датчиків польоту Ту-154М, а також аналіз уламків і того, яким чином їх було розкидано,- зазначають експерти.
Відео було створене під керівництвом міністра національної оборони Польщі Антоні Мацеревича комісією Сейму з розслідування причин катастрофи Ту-154М.
З реконструкції слідує, що центральна і передня частини літака після вибуху вдарилися об землю шасі. Це відповідає висновкам експертів, які вони зробили після ексгумації президентського подружжя. Відповідно до них, та частина літака, де був розташований президентський салон, впала на землю, власне, на шасі.
«Це не звичайна анімація. Це точна реконструкція подій 10 квітня 2010 року, яка ґрунтується на фактах, беззаперечних даних та на аналізі найліпших спеціалістів. Цей фільм є результатом чотирирічних зусиль експертів парламентської групи», – розповів часопису Gazeta Polska Антоні Мацеревич (див. відео):
На основі встановлених доказів я звинувачую Путіна в організації терористичного акту проти президента Польщі Леха Качинського.
Юридичний капкан, яким Медведєв і Путін зловили польський уряд на чолі з Дональдом Туска у справі “Смоленської трагедії” — “Катинь-2”, повинен стати для них лавою підсудних у Міжнародному трибуналі.
Для цього необхідно, щоб Польща поставила у Раді безпеки ООН питання про створення міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності осіб, винних у знищенні польського літака Ту-154М з президентом Лехом Качинським і загибелі 96 людей.
Путіна і його банду чекає Міжнародний кримінальний суд
Одночасно світ побачить, чи накладе Росія вето на його створення, як це вона зробила при голосуванні резолюції про створення міжнародного трибуналу у справі про збиття 17 липня 2014 року російським військовим екіпажем “Бук” 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ малайзійського пасажирського літака рейсу МН17, в результаті чого загинуло 298 людей, серед яких 80 дітей.
Рано чи пізно, але Росія як держава-агресор, держава-окупант, держава-терорист — імперія зла та її правитель “терорист, бандит, вбивця, м’ясник, головоріз, кривавий карлик, чахлик невмирущий Кремля” (визначення не лише мої) — Путін понесуть заслужене покарання і не лише вони…
Найкращий варіант для Путіна і його політично-кримінальної банди – міжнародний трибунал і відбування покарання у в’язниці в Гаазі, як це було з президентом Югославії Слободаном Мілошевичем та іншими воєнними злочинцями.
Путін може закінчити своє життя як диктатори Сталін (отруїли), Чаушеску (розстріляли), Хусейн (повісили) або Каддафі (розтерзали і пристрелили). Їх доля однакова — страшна смерть…
Не врятують Путіна і створені ним (на зразок Хусейна) в 2016 році війська національної гвардії чисельністю в 340 тисяч військовослужбовців. Хто не знає слів із роману Олександра Пушкіна «Капітанська донька»: «Не приведи Боже бачити російський бунт, безглуздий і нещадний»?
Це може чекати Путіна. Російський бунт нещадний…
Може трапитися, що оточення президента Росії, заради своєї безпеки і збереження мільярдних статків, проведе операцію під кодовою назвою «кремлівський карлик» і «замочить Путіна у сортирі». Це для нього буде самий заслужений Вищий Справедливий Суд! А земна цивілізація полегшено зітхне, як після ліквідації терориста №1 Усами бенЛадена.
Запущений Путіним бумеранг тероризму і війни — повертається! Розпад останньої імперії зла — неминучий як і трагічний кінець кривавого карлика Кремля!
«За все все в житті платити треба: що ти посієш — те й пожнеш. Господь завжди все бачить з неба, Його очей ти не минеш…”.
Давня народна мудрість говорить: життя нічого не дає дарма, і всьому, що дається долею, таємно визначена своя ціна.
P.S. Дякую редакції “Українського репортера” та його шанувальникам за відгуки, пропозиції, критичні зауваження, запитання до мого розслідування. Всі вони будуть враховані при направлені цих матеріалів польській стороні.
Ще раз дякую і бережи вас БОГ!
З глибокою повагою
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України
Частина 1.
Частина 2.
Частина 3.
Частина 4.
Частина 5.
Частина 6.
