У ПАРЄ не дозволили зареєструвати проєкт рішення щодо визнання путіна терористом
Секретаріат ПАРЄ відмовив українському народному депутату Олександру Мережку та ще трьом співавторам у реєстрації правки, яка покладає на путіна провину за численні акти терору проти цивільного населення.
Про це депутат заявив у коментарі “Європейській правді” у Страсбурзі, надавши підтверджувальні документи.
Інцидент стався під час роботи над резолюцією “Зобов’язання Європи щодо справедливого та сталого миру в Україні”, яку Парламентська асамблея Ради Європи розглядатиме у четвер.
Напередодні у ПАРЄ реєстрували пропозиції до цього документа. Олександр Мережко у співавторстві з іншими депутатами ПАРЄ (п’ятьма представниками України, включно з главою делегації ВР, а також шведом Маркусом Віхелем) запропонував правку, у разі ухвалення якої асамблея би “визнала, що путін є терористом, під керівництвом якого були вчинені численні акти терору проти цивільного населення”. Однак після публікації усіх пропозицій парламентарів правки Мережка серед них не виявилося.
В розпорядженні “ЄвроПравди” є відповідь з секретаріату з поясненням цієї відмови. Вони письмово повідомили Мережку, що “позначення глави держави як терориста рівносильне використанню образливих і нецензурних термінів, є недоречними в офіційному документі Асамблеї”.
“Секретаріат посилається на те, що правки не можуть містити персональних образ. Але вибачте, для кожного юриста-міжнародника зрозуміло, що “терорист” – це правовий, юридичний термін. Тим більше, що Асамблея вже визнавала росію терористичним режимом!” – пояснив депутат у коментарі “ЄП”.
“Не справа секретаріату – вирішувати, що для кого є образливим. Є депутати ПАРЄ, які можуть відхилити мою поправку. Так працює демократичний процес. А те, що сталося зараз – це акт політичної цензури”, – вважає Мережко.
Як повідомлялося, на сесії ПАРЄ також розглядали повноваження Грузії, які асамблея зрештою підтвердила, але наклала на країну вимоги та санкції. Грузія у відповідь оголосила про “вихід” з ПАРЄ. Водночас “ЄвроПравда” розповідала, що на боці грузинів виявився “deep state”, тобто секретаріат асамблеї та профільного комітету, які намагалися звести нанівець покарання грузинської делегації. Лише після тривалого та емоційного обговорення між депутатами ту резолюцію змінили, перетворивши її на компромісний варіант.
