Верховна Рада розпочала розгляд мовного законопроекту
Верховна Рада почала розглядати у другому читанні закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
У першому читанні законопроект №5670-д парламент ухвалив 4 жовтня 2018 року, а у грудні профільний комітет доопрацював його, розглянувши 2059 поправок.
Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави, – повідомляє Українська правда.
“Спроби запровадити на офіційному рівні в Україні багатомовність є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та суспільну ворожнечу, і є тотожними діям, спрямованим на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу”, – мовить 6 пункт 1 статті закону.
Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності.
За навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови також каратимуть.
“Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів”, – зазначається в документі.
“Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим законом”, – додається у ньому.
Передбачено державну програму сприяння опануванню державної мови, адже володіння державною мовою є “обов’язком громадянина”.
Посадовці зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків. Державний сертифікат про рівень володіння (A, B чи C) державною мовою їм видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.
“Робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова”, – мовить закон.
Якщо під час заходу використовується інша мова, необхідний переклад.
У судах, в армії, на кордоні, під час виборів і референдумів застосовується українська.
Мовою трудових відносин в Україні є державна мова. Ніхто не може бути змушений використовувати на роботі іншу мову, крім випадків обслуговування іноземців чи осіб без громадянства, а також створення текстів і документів, адресатами яких є такі люди.
Мовою освітнього процесу й науки є державна мова. Представники національних меншин і корінних народів мають право в комунальних садочках і школах разом із державною мовою навчатися своєю мовою – в окремих класах (групах).
Мовою обслуговування споживачів є державна мова. Інформація про товари та послуги, зокрема й в інтернеті, має надаватися українською, можливе дублювання іншими мовами.
“На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін”, – сказано в законопроекті.
Це, зокрема, стосується медичної допомоги та обслуговування на транспорті.
Для суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів передбачено штрафи.
Мовою публічних заходів (зборів, конференцій, мітингів, виставок, семінарів, форумів тощо) є державна мова. Організатор зобов’язаний забезпечити переклад для іномовних заходів, якщо цього вимагає хоча б один учасник події.
Це положення не поширюється на заходи для обмеженого кола осіб, для іноземців чи осіб без громадянства, а також заходи для вивчення іноземної мови.
Культурні й спортивні заходи ведуться українською або з перекладом. Афіші й квитки публікуються українською або з дублюванням іншою мовою (текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою).
Фільми мають демонструвати державною мовою або з дубляжем чи субтитрами. У межах кінофестивалів можливі покази фільмів мовою оригіналу з субтитрами. У кінотеатрах кількість сеансів стрічок мовою оригіналу не може перевищувати 10% на місяць.
Мовою преси, телебачення й радіомовлення є державна мова. Частка мовлення українською загалом повинна становити не менше 90% у проміжках часу 07:00-18:00 і 18:00-22:00. Місцеві мовники можуть пускати в ефір до 20% іншої мови в ці години.
Телерадіоорганізації, які мовлять кримськотатарською чи іншими мовами корінних народів України, мають застосовувати щонайменше 30% державної мови на тиждень.
Друковані ЗМІ можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно видається тираж цього видання державною мовою. У місцях розповсюдження преси видань українською має бути щонайменше 50%.
Видання й продаж книг – теж не менше 50% українською.
Мовою реклами є державна мова. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами відповідною мовою.
Комп’ютерні програми повинні мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. Органи влади й заклади освіти мають використовувати софт із україномовним інтерфейсом. Те ж стосується мобільних застосунків.
Національна комісія зі стандартів державної мови, яка утверджує стандарти української мови, складається з 9 членів, їх Кабінет міністрів призначає на 6 років.
Також запроваджується уповноважений із захисту державної мови.
Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування за винятком низки статей.
При цьому Головне науково-експертне управління пропонує виключити з ч. 5 ст. 1 законопроекту слова про те, що порядок функціонування державної мови не можуть регулювати органи держвлади, органи влади АРК чи органи місцевого самоврядування, а також ст. 5 про держпрограму сприяння опануванню державної мови.
Український репортер вже писав про розгляд законопроекту у першому читанні:
Про необхідність затвердження законом єдиної державної мови розмірковують письменник Василь Василашко:
журналіст Олександр Горобець:
художник Олександр Мельник:
