Допотопний рентген Бородянки
У Бородянській лікарні є сім рентгенапаратів і серед них – жодного цифрового. Всі працюють з допомогою плівки. Між тим, Бородянку заплановано зробити центром госпітального округу.
Центром одного з чотирьох, створених на Київщині, госпітальних округів стало селище міського типу Бородянка. В єдиному лікувальному просторі з Бородянською центральною районною лікарнею перебуватимуть медичні заклади міст обласного підпорядкування Бучі, Ірпеня, Вишгородського, Іванківського та Поліського районів.
Чи вдалий це вибір? Кореспондентка «Українського репортера» побувала в Бородянській центральній районній лікарні, оглянула приміщення різних відділень, поспілкувалася з пацієнтами цього лікувального закладу та з його керівником – головним лікарем Ігорем Чебишевим.
– Я працюю не лише в лікарні, а й узагалі в Бородянці всього два з половиною роки, – розповідає Ігор Сергійович, – до того очолював медичний заклад у місті Старобешеве, поблизу Донецька, яке з 2014 року є зоною АТО. У невеличкій лікарні доводилося приймати за добу понад 300 поранених (інколи дуже тяжко) бійців. Тож мирна Бородянка з її типовими проблемами периферійної медицини видалася мені не такою вже й страшною. І я з перших днів взявся за справу.
Що вдалося зробити Чебишеву, щоб поліпшити стан медичного обслуговування в районі, авторка цих рядків побачила на власні очі, адже головний лікар організував невеличку екскурсію територією Бородянської ЦРЛ.
Звичайно, сказати, що всі приміщення лікарні відремонтовані і добудовані, не можна. Ось каркас будинку, який планувався як кількаповерховий. З усього видно, що стоїть він не рік, не два, вже й не лише бур`янами, а й деревами заріс.
– Тут планувалося обладнати терапевтичне відділення, але через брак коштів це будівництво заморозилося. Та ми маємо намір завершити його і відкрити в нинішній недобудові відділення інтенсивної терапії, – говорить головний лікар.
На території райлікарні є будинки, зведені ще в дореволюційні часи місцевими панами. Їх капітально відремонтували. В одній з одноповерхових старих будівель розміщено хірургічне відділення лікарні. Всередині – це цілком комфортабельне приміщення. Нові двері, вікна, підлога, затишні палати, їдальня.
– Нещодавно ми створили центральне стерилізаційне відділення, де зберігаються в модернізованих сучасних анклавах і проходять належний обробіток хірургічні інструменти та інше обладнання. Тепер не потрібно, як раніше, їх довго виварювати, все відбувається за лічені хвилини, – наголошує очільник бородянських медиків.
Такі ж просторі нові палати, ординаторські, їдальні обладнано і в педіатричному, терапевтичному та інших відділеннях. У невеличкому приміщенні розміщено трансфузіологічну службу, тобто місце, де зберігають у кріогенних установках донорську кров. Ці ємності – сучасні, потужні холодильники. У донорських крові і плазмі під дією наднизьких температур “вмирають” всі небезпечні для людини віруси, бактерії тощо. Кріогенне обладнання в Бородянці досить компактне, зручне в користуванні.
– У лікарні ремонтували приміщення та закуповували обладнання за рахунок коштів, що виділяються на медицину з державного бюджету, а також залучали кошти сільських і селищних рад, що входять до Бородянського району. З районного бюджету майже нічого не отримували. Сподіваюся, що новий голова райдержадміністрації Андрій Анісімов змінить ситуацію на краще, – говорить Ігор Чебишев. – А ще в Бородянській центральній лікарні створено спеціальний фонд лікувального закладу, який наповнюється за рахунок надання платних послуг. За рік ми заробляємо близько півтора мільйона гривень.
Проте є проблема, яку бородянські медики не вирішать ні власними силами, ні з допомогою місцевих бюджетів. Йдеться про лікарняне діагностичне обладнання, яке тут майже все морально і фізично застаріло. А заміна його – то виключно прерогатива держави.
– У лікарні є сім рентгенапаратів і серед них – жодного цифрового. Всі працюють з допомогою плівки. Один лише флюорограф — сучасний. Комп`ютерного томографа у нас, звичайно, немає. Потребують заміни на більш модернізовані ендоскоп і колоноскоп, а також апарат для цілодобового моніторингу тиску людини. Кожного року роблю заявку на придбання цієї апаратури в департамент охорони здоров`я області, а все – без змін, – зізнається очільник бородянських медиків.
Та в Бородянці бракує не лише сучасного обладнання, а й кваліфікованих фахівців-медиків.
– Тільки-но я став головним лікарем, відразу прийняв на роботу 17 спеціалістів різного профілю, зокрема хірурга, рентгенолога, реаніматолога, – продовжує розповідь Ігор Сергійович, – але терміново потрібні нам ще четверо лікарів: двоє рентгенологів і двоє терапевтів.
Кореспондентка «Українського репортера» поспілкувалася також і з пацієнтами Бородянської районної лікарні, які стояли в черзі на прийом до лікарів різних профілів. Чоловік, який назвався жителем села Микуличі Миколою, пенсіонером, розповів, що привіз до травматолога дружину, в якої ушкоджена нога. На питання щодо медичного обслуговування в лікарні досить емоційно і різко відповів:
– Ось уже кілька місяців вожу свою жінку до лікаря, просиджую тут під дверима більшу частину дня, половину пенсії нашої витрачаємо на ліки, а все марно.
Молода жінка, що назвалася жителькою Бородянки Юлією, розповіла про те, що якось її доньку обсипало якимись прищами. Звернулася до лікаря. Їй приписали мазь, та нічого вона не допомогла, довелося їхати в Київ. Часто їздить за межі Бородянки, щоб отримати медичну допомогу, а головне – зробити діагностику, і мешканка Бородянки Наталка. Вона хоч і молода, але має серйозні проблеми зі здоров`ям. Тож доводиться звертатися в столичні медичні заклади, щоб зробити МРТ та комп`ютерну томографію, бо цієї апаратури в Бородянці немає.
Головний лікар Чебишев покладає великі надії на медичну реформу і зокрема поділ території на госпітальні округи. Медик вважає, що це може вирішити низку проблем.
– Нарешті нам дали можливість самим створювати охорону здоров`я на місцях, а не чекати, що ж спустять периферійним медичним закладам згори. Я вважаю, що дуже своєчасним є наказ виконувача міністра охорони здоров`я України Уляни Супрун від вересня минулого року. Адже тепер керівникам лікарень дозволили самим вирішувати, скільки медичному закладу потрібно спеціалістів і якого профілю. І кількість ця зовсім не залежить від ліжкомісць. Та й взагалі на стаціонарному лікуванні має перебувати не більше трьох відсотків пацієнтів, лише ті, хто потребує постійного нагляду лікаря, – зазначив Ігор Сергійович.
Алла ТОПЧІЙ
Про медичну реформу і стан медицини на Київщині читайте також тут:
і тут:
