Міністр Омелян закликає здавати маршрутки на брухт, а влада Києва вдихає в них нове життя
Інфраструктурна революція. Частина IV: міський транспорт
Міністр інфраструктури Володимир Омелян порадив власникам маршруток здати їх на брухт: все одно до 2030 року пасажирів возитимуть неолайнери – великі сучасні автобуси на електриці.
Одразу зауважу, що міністр трохи перегнув палицю. Питання – чим їздити жителям того чи іншого міста – компетенція місцевої влади. Захоче Віталій Кличко, щоб вулицями столиці курсували неолайнери – може, вони і з’являться. А для невеликих міст набагато зручнішими напевно будуть невеликі маневрові автобуси.
Словом, заява міністра – звичайнісінький піар. Власне, як і вся національна транспортна стратегія Drive Ukraine 2030.
До речі, заклик відмовитися від маршруток – просто фронда якась. Цей вид міського транспорту міцно асоціюється із жовтими «Богданами», тож радити здати їх на брухт – усе одно що закликати громадян не купувати продукції Roshen.
Але якщо серйозно, то геть незрозуміло, з якого б це дива маршрутки позникали. У Києві ще два роки тому було заявлено, що від них відмовлятимуться, але вони досі пречудово почуваються. Ба більше, зараз навіть комунальний «Київпастранс» має близько тисячі маршруток.
Річ навіть не в тому, що маршрутні таксі – невичерпне джерело чорної готівки для їх власників, і різати курку, яка несе золоті яйця, ніхто не буде. Принаймні, допоки влада всерйоз не почне боротися з корупційними схемами.
Зараз маршруткам просто немає альтернативи. Взяти той-таки «Київпастранс». У нього на балансі близько 600 великих автобусів, із яких понад 200 простоюють в автопарку – їх на маршрут вивести страшно.
«Влада регулярно заявляє: «закупимо сто, двісті нових автобусів!». Але що реально в Києві придбали лише 10 автобусів до Євро-2012, завдяки кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку. Тобто грошей немає на звичайні автобуси, а нам тут розповідають про електробуси», – обурюється експерт з транспорту громадської компанії «Євро-патруль» В’ячеслав Коновалов.
На думку депутата Київської міської ради Сергія Гусовського, не йдеться про те, що маршруток треба позбуватися негайно.
«Просто політика держави така, що до 2030 року не має бути громадського транспорту в формі маршруток. Буде розроблено конкретний детальний план, за яким поступово, з року в рік, маршрутки виводитимуться з транспортного обороту. Хочу зауважити: часу достатньо, аби зробити це якісно і з найменшими соціальними й економічними витратами», – запевняє депутат.
Станіслав Гвоздіков, керівник комітету цифрової інфраструктури і зв’язку експертної ради при Мінінфраструктури, вважає, що Володимир Омелян, просто висловився надмірно емоційно.
«Гадаю, міністр хотів сказати, що маршрутки і сьогодні не найефективніший і найзручніший вид транспорту, а до 2030 року вони взагалі стануть не актуальними», – вважає експерт.
Він пояснює це тим, що зрушення в бік реформ у сфері автобусних перевезень все-таки відбуваються. Так, навесні набули чинності нові правила конкурсного відбору перевізників для обслуговування пасажирських маршрутів.
Головні зміни торкнулися системи нарахування балів при проведенні конкурсів. Якщо раніше вирішальним чинником у визначенні переможців була кількість працівників і машин в автопарку, то тепер найвищі бали дають за якість транспорту, його безпечність.
«Тобто переваги почали отримувати підприємства, які використовують «зелений» транспорт: електробуси, гібриди, а також машини, що працюють на паливі високого екологічного стандарту якості – Євро-5, Євро-6, – розповідає Станіслав Гвоздіков. – Нові вимоги стимулюють перевізників купувати сучасні комфортабельні й екологічні великі автобуси з кондиціонерами, пандусами, Wi-Fi».
Кошти для цього Україні пообіцяли надати європейські інвестори в рамках проекту «Міський громадський транспорт». Відповідну угоду з Європейським інвестиційним банком Петро Порошенко ратифікував ще в травні 2017 року. Договір передбачає виділення українським містам 200 млн. євро для закупівлі нових автобусів, тролейбусів і трамваїв. І ще 200 млн. євро на ці ж таки цілі виділяє Європейський банк реконструкції і розвитку.
Перший етап проекту планують реалізувати в Києві, Білій Церкві, Івано-Франківську, Кіровограді, Луцьку, Львові, Одесі, Сумах, Тернополі, Харкові та Чернігові. Але масових переможних реляцій на кшталт «новий транспорт активно купується, дайте ще», поки що не чути. Можливо тому, що сплачувати кредит (терміном до 22 років) доведеться виключно за рахунок місцевих бюджетів.
Утім, нові автобуси, тролейбуси і трамваї почали вже купувати в Києві. Хоча це й не дивно – все ж таки столиця.
«Віталій Кличко кілька років тому без жодних «стратегій» почав поступово відходити від маршруток, – розповів «Українському репортеру» директор аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. – А щодо 2030 року… Це буде за 12 років. Згадаймо, що було 12 років тому: Президент – Ющенко, країна на підйомі. Хіба міг хтось припустити, що буде Янукович, війна з Росією? Тож, я вважаю, не варто гучно заявляти про майбутнє, займатися піаром. Треба просто робити щоденну, рутинну роботу».
Отже, судячи з усього, власникам маршруток зарано здавати їх на брухт. Тим більше після того, як у Києві проїзд у комунальному транспорті подорожчав удвічі – до 8 гривень. Склалася парадоксальна ситуація – на багатьох приватних маршрутах проїзд дешевший, ніж у муніципальних автобусах та трамваях-тролейбусах.
Чим не стимул для власників маршруток не робити взагалі нічого, адже пасажирів тепер тільки побільшає. Отак столична влада мимоволі вдихнула в роздовбані буси нове життя, зробивши їх реальними – дешевшими – конкурентами комунального транспорту. Тепер вони ого-го як поїздять! А ви кажете – на брухт…
Андрій КУЗЬМІН
Малюнок Васі ЛОЖКІНА
Про інфраструктурну революцію читайте також:
- Автобани міністра Володимира Омеляна. Фантазії чи реальність?
- Міністр Володимир Омелян відповів компанії “Tesla” власним електрокаром
- Україна хоче мати 50 аеропортів. Але грошей на будівництво не дає
- Кличко пропонує “Небесний шлях” на Троєщину. Експерт вважає це фантастикою
- Міністр Омелян хоче Hyperloop. «Нехай хоча б рейки відновить, які не бачили ремонту з часів Сталіна», – Євген Червоненко
- Київ – гибле місце для будь-яких транспортних новацій
