Київ – гибле місце для будь-яких транспортних новацій
Реальною недорогою альтернативою метрополітену в наших великих містах, а надто у столиці, міг би стати вид транспорту, відомий у світі як BRT – Bus rapid transit («Швидкісна автобусна система»), інакше кажучи, метробус.
На жаль, з огляду на суто українську специфіку в близькій перспективі розраховувати на нього не випадає.
По суті, метробус – це як швидкісний трамвай, тільки без рейок. Замість вагонів використовуються автобуси завдовжки до 25 метрів, які вміщують близько 300 пасажирів.
Посадка і висадка пасажирів відбувається на обладнаних турнікетами станціях. Машини курсують з невеликими інтервалами виділеною смугою, тобто метробусу не страшна дорожня тиснява.
Уперше швидкісний автобусний транспорт з’явився в 1980-х роках у бразильському місті Курітіба. А сьогодні він діє більш як у 200 містах різних країн. У США навіть є Національний інститут BRT – там вивчають ефективність цих систем по всьому світу.
Не так давно можливість запровадження метробуса на наших теренах вивчали в Національному транспортному університеті. Фахівці підрахували, що це вийде в 100 разів дешевше, ніж метро та навіть у 3-4 рази дешевше від швидкісного трамвая: там все-таки рейки прокладати треба, а сякі-такі дороги в нас є – достатньо лише смугу виділити.
Ще одна перевага BRT – швидкість будівництва. На наявних міських магістралях лінію можна створити за рік-два.
У Києві швидкісний автобус може перевозити за годину до 20 тисяч осіб. Для порівняння: столичний метрополітен в один бік за ту ж таки годину доправляє 30 тисяч пасажирів.
«Організація метробуса – перспективна і реальна тема. Тільки-но в Києві з’явиться градоначальник, метою якого буде наведення ладу на ринку пасажирських перевезень, реалізація такого проекту стане одним із його перших кроків», – упевнений Станіслав Гвоздиков, керівник комітету цифровий інфраструктури і зв’язку Експертної ради при Мінінфраструктури.
На думку депутата Київської міськради Сергія Гусовського, члена постійної комісії з питань місцевого самоврядування, метробус у столиці міг би стати дуже перспективним проектом:
«Особливо в контексті транспортного сполучення Троєщини з центральною частиною міста, Троєщини з рештою Лівого берега, а також для довколишніх населених пунктів – Борисполя, Вишневого, Ірпеня, Бучі. Причому в контексті нової національної транспортної стратегії я б говорив навіть радше про екологічний «електрометробус».
Одним словом, створення швидкісного автобусного транспорту справді могло би значною мірою полегшити проблеми наших міст. Та, на жаль, достатньо уважніше роззирнутися навколо, аби збагнути, що прогресивний світовий досвід у нас приречений на провал.
У мене під будинком, на Русанівській набережній, яка є частиною магістралі, що пронизує майже весь Лівий берег, крайня смуга суціль запаркована автомобілями. І так по всьому Києву. Скажіть, про яку виділену лінію для метробуса в такій ситуації може йтися в принципі?
Зрозуміло, що з нашою дорожньою культурою, помноженою на катастрофічний брак нормальних паркувань, виділену смугу для метробуса (а без неї, наголошую, цей транспорт узагалі не має сенсу) доведеться захищати парканом.
У нас у разі чого автомобілісти запросто і по тротуару можуть затор об’їхати – що їм якась окрема смуга для громадського транспорту?
Директор аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, коментуючи ситуацію спеціально для «Українського репортера», погодився, що метробус може бути перспективою, особливо для віддалених масивів.
«Але смугу відокремлювати треба конкретно, – говорить експерт. – Можна навіть не парканом із сітки, а просто залізобетонними півкулями, якими блокують тротуари від незаконного паркування.
Але проблема в тому, що цього не передбачено чинними правилами дорожнього руху. Тож насамперед треба скоригувати відповідне законодавство».
Але в реальність такої корекції мені віриться насилу.
Андрій КУЗЬМІН
На цю тему читайте також:
