Національна спілка журналістів назвала “Ворогів преси-2020”
У Національній спілці журналістів України оприлюднили антирейтинг «Ворогів преси-2020»
Про це написав голова НСЖУ Сергій Томіленко у Фейсбуку.
У цьогорічний Всесвітній день свободи преси українські журналісти та ЗМІ, як і наші колеги у інших країнах, тривожимося насамперед про загрози, які нашій професії принесла епідемія коронавірусу.
Як уберегти своє здоров’я, своїх колег та рідних, продовжуючи виконувати професійний обов’язок? Як забезпечити аудиторію оперативною та перевіреною інформацією, так важливою у часи надзвичайної ситуації? Як вижити самим редакціям ЗМІ, яких уже «косить» вірус, що спричинив і надзвичайну економічну кризу?
Та підстави тривожитися за захист своїх прав, свободи слова та незалежності у українських журналістів є не лише через нові виклики, що постали у ці два місяці карантину.
Всесвітній день свободи преси, як зазначає Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, є приводом, «щоб зробити паузу та висловити подяку журналістам та медіа-професіоналам за їхню неоціненну працю задля загального блага. Ми повинні визнати, що вони жертвують собою та своїми сім’ями заради нас».
Але 3 Травня – це і нагода визначити «ворогів преси».
«Ворогами» можуть бути конкретні посадовці (наприклад, 10 років тому президента Віктора Януковича було визнано «Ворогом преси №1 у 2010 році»), а можуть бути і явища чи негативні фактори. Все, що демонструє очевидну ворожість, зорієнтованість на послаблення журналістської професії.
Отже, сім фігурантів, з яких Національна спілка журналістів України укладає власний
АНТИРЕЙТИНГ «ВОРОГИ ПРЕСИ – 2020»:
1. Фізична агресія
Минулого року в «Індексі фізичної безпеки журналістів України» зафіксували 75 випадків застосування сили до працівників ЗМІ. У 2018 році їх було 86, а з початку 2020 року — майже 30.
2. Системна безкарність
Томіленко зауважив, що справи щодо нападів на журналістів або не доходять до суду, або тягнуться роками, або злочинці відбуваються легким переляком. За його словами, у листопаді 2019 року уперше за 10 років відбулися спеціальні парламентські слухання з фізичної безпеки журналістів.
«Від моменту слухань керівництво МВС та Національної поліції суттєво змінили підхід до реагування на повідомлення про перешкоджання журналістській діяльності. І принаймні зараз порушення проваджень за «журналістськими» статтями Кримінального кодексу відбуваються оперативно», — зазначив він.
3. Колишній міністр молоді та спорту Володимир Бородянський
«Автор скандального законопроекту, який передбачав кримінальну відповідальність для журналістів та запровадження державних органів цензури, — очевидний фаворит Антирейтингу «Ворогів преси»», — написав Томіленко.
Попри те, що Бородянського відправили у відставку, його наміри втручання у журналістську діяльність, під виглядом «боротьби з дезінформацією», спричинили тривалий негативний ефект у вигляді критики міжнародних організацій, і у вигляді тотальної недовіри журналістів до інформаційної політики уряду та Міністерства культури.
4. Політизація теми свободи слова
«Багатьма новими політиками в Україні свобода слова оцінюється як технологія, а не демократичне благо. І захищати вони хочуть «свою» владу та повноваження, а не «чиюсь» свободу. Як результат, у нинішньому парламенті суттєво послаблені можливості ефективного захисту прав журналістів та ЗМІ», — прокоментував Томіленко.
5. Байдужість
«Топ-чиновники, захоплені перемогами цифрових технологій, відверто зізнаються, що журналісти їм не потрібні. Цей сигнал підхоплюють чиновники на місцях. Відповідно, ігноруються журналістські запити і розслідування», — зауважив голова НСЖУ.
За його словами, таким чином «формується окрема реальність: журналісти та їхня аудиторія (тобто, більшість українців) окремо і окремо – безвідповідальні політики».
6. Економічні злидні
В Україні ЗМІ є або дотаційними, або бідними. Журналісти у регіонах отримують низьку зарплату – 4-6 тисяч гривень, поширеним є безробіття.
7. Дезінформація
Недостовірна інформація, маніпуляції або поверхова і непрофесійна журналістика. Дезінформація підриває довіру до ЗМІ і журналістів та негативно впливає на суспільне життя. Але боротьбу з фейками, яку мають вести уряди, в авторитарних країнах чи незрілих демократіях, таких як Україна, чиновники використовують для боротьби із незручними журналістами.
Всесвітній День свободи преси зустрічаємо в умовах пандемії та карантину. COVID19 посилює «ворогів преси» та вимагає від журналістів згуртованості та сили волі для виживання професії та себе у ній.
Як зазначає Міжнародна федерація журналістів, «З самого початку пандемії журналісти довели важливу роль для суспільства — обробляючи нескінченний потік даних, пояснюючи наукові терміни і, що найважливіше, контролюючи дії політиків, ставлячи їм незручні питання та викриваючи інституційні невдачі. Завдяки їхньому запалу, журналістика, як суспільне благо, продовжувала процвітати, забезпечуючи основу нашої демократії».
Шановні колеги! З Днем свободи преси! Ганьба – ворогам! Подяка усім журналістам та медіа-професіоналам, що працюють на захисті правди та справедливості, – написав Томіленко.
Фото: “Український репортер”
Читайте також:
- Триває гібридна війна з українською пресою
- Лектори від Путіна приїхали вчити українських журналістів
