Конституційний Суд відповів Президенту України заявою
Збори суддів Конституційного Суду ухвалили заяву – вони не згодні з указом президента про відсторонення від посади судді Олександра Тупицького.
Як писав “Український репортер”, Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ строком на два місяці.
«Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи», – сказав Глава держави.
Рішення було ухвалене після отримання та опрацювання фахівцями Офісу Президента клопотання Офісу Генерального прокурора, підписаного виконувачем обов’язків Генпрокурора, про відсторонення судді КСУ Олександра Тупицького від посади строком на два місяці.
Чим відповів Конституційний Суд? Думкою зборів. Цитуємо:
“Збори суддів Конституційного Суду України звертають увагу на неприпустимість недодержання органами державної влади та посадовими особами приписів Конституції України, що може призвести до блокування роботи Конституційного Суду України, яке унеможливить здійснення конституційного контролю з метою забезпечення верховенства Конституції України, утвердження прав і свобод людини”, – йдеться в заяві.
Судді КСУ занепокоєні ситуацією, що склалася у зв’язку з виданням указу президента.
Вони заявляють, що Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і мають їй відповідати (ч.2 ст.8 Конституції). І що органи державної влади та їх посадові особи у своїй діяльності зобов’язані неухильно додержуватись вимог Конституції, зокрема й тих, які гарантують незалежність Конституційного Суду України, незалежність та недоторканність суддів КСУ (ст.147, 149 Основного закону).
У пресслужбі КСУ повідомили, що на адресу Суду надійшов науковий висновок щодо відсторонення від посади судді Конституційного Суду України у кримінальному провадженні, підготовлений членами Науково-консультативної ради КСУ.
У ньому вказано, що особливий статус суддів Конституційного Суду передбачає спеціальні законодавчі гарантії їх незалежності, зокрема в аспекті звільнення або тимчасового відсторонення судді КСУ від посади у кримінальному провадженні, з урахуванням принципу верховенства права, міжнародних стандартів та чинних конституційних норм під час застосування до цих осіб належної правової процедури.
Також зазначається, що Конституцією та відповідними міжнародними документами закріплено однаковий юридичний статус усіх суддів Конституційного Суду, незалежно від суб’єкта їх призначення, через систему гарантій забезпечення їх незалежності. Конституційний Суд є незалежним від інших гілок влади, що є також фундаментальною основою балансу гілок влади.
У науковому висновку вказано, що міжнародно-правові акти, Конституція, а також офіційна конституційна доктрина України визнають, що незалежність і недоторканність суддів Конституційного Суду, яка є невід’ємною складовою їхнього статусу, має бути рівною незалежності та недоторканності інших суддів.
Як відомо, голові КС Тупицькому оголосили підозру в чиненні впливу на свідка шляхом підкупу, а також у наданні завідомо неправдивих свідчень. Справа стосується приватизації Зуївського енергомеханічного заводу в Донецькій області.
До речі, інформація про великі статки Олександра Тупицького спричинила хвилі обурення у суспільстві.
“Український репортер” нагадує, що під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.
Резонансний матеріал про земельну ділянку Тупицького оприлюднили журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).
Пан Тупицький не з бідних людей. Як стверджують журналісти “Схем”, у 2018 році він став власником земельної ділянки у кримському селищі Кореїз. Земельку оформив договором купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. Цитуємо:
“Олександр Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність.
Про це свідчить офіційний документ, отриманий «Схемами» з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації. У липні 2018 року Олександр Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м. у громадянина Росії Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького ані за 2018 рік, ані за 2019 рік немає згадки про те, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.
Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації – це порушення, визначене статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний суд України на чолі з Олександром Тупицьким визнав такою, яка не відповідає Конституції України.
Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії.
Очільник КС не з’явився 28 грудня в Офіс Генпрокурора для вручення повідомлення про підозру. Він послався на сімейні обставини і попросив перенести візит до прокуратури на інший день. Натомість Офіс Генпрокурора підготував клопотання до Офісу Президента, у якому йдеться про дозвіл на відсторонення від посади Голови КС Тупицького.
“Український репортер” нещодавно розповідав, що Рахункова палата України провела аудит ефективності використання бюджетних коштів Конституційним Судом.
Висновки викликають не те що подив простого громадянина, а велике обурення. Під час жахливої економічної кризи, суцільного недофінансування важливих соціальних, медичних, освітніх, наукових програм, культурно-мистецької, природоохоронної діяльності (та іншого, іншого) Конституційний Суд України качається як вареник у маслі. У нього – море грошей.
Аудитори зазначають, що витрати на діяльність Суду та його автобази у 2018-ому – першому кварталі 2020-ого становили 507 мільйонів гривень. З них 75 відсотків – на оплату праці. Але ж відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України», видатки на фінансування Суду не можуть бути меншими за обсяг видатків у попередньому році. Тому Рахункова палата і стверджує: таке положення не узгоджується з одним із принципів бюджетної системи України – принципом обґрунтованості.
