Рахункова палата здійснила аудит відповідності здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення Збройних Сил України у 2024 році.
Аудит охопив діяльність Міністерства оборони України та Державного підприємства «Державний оператор тилу» (ДП «ДОТ»).
Звіт за матеріалами аудиту містить інформацію з обмеженим доступом, однак, окремі встановлені факти Рахункова палата вважає за необхідне повідомити громадськості.
Факти вражають. І шокують. І це під час лютої війни з російськими терористами.
В апараті МО України – велика армія начальників. Чим вони займалися? Не могли забезпечити порядок у галузі закупівель? Чи не було бажання?
Цитуємо аудиторів Рахункової палати: «Міноборони не забезпечило оптимальний розподіл закупівельних функцій між своїми підрозділами та службою державного замовника. Через несистемні кадрові рішення витрати на утримання підрозділів Міноборони, залучених до процесів тилового забезпечення, зросли на 35 млн грн. Разом з витратами на утримання ДП «ДОТ» (250 млн грн) це призвело до загального збільшення адміністративно-управлінських видатків у сфері тилових закупівель на 285 млн грн, що у 3,4 раза більше порівняно з 2023 роком».
«На продовольче та речове забезпечення ЗСУ у 2024 році у Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» було передбачено лише 44,5% від необхідної суми, а на паливно-мастильні матеріали – 73%. Як наслідок, Збройні Сили функціонували за рахунок часткового «проїдання» запасів. При цьому 400 млн грн бюджетних призначень Міноборони залишилися невикористаними».
«Понад 11 млрд грн були спрямовані ДП «ДОТ», в дебіторську заборгованість. Запроваджений підприємством механізм попередньої оплати у формі акредитиву гарантував як оплату, так і постачання продукції згідно з умовами контрактів, однак належного рівня їх виконання не забезпечив. Зокрема, у визначені строки не було поставлено продукції на 10 млрд грн, 800 млн грн було повернуто до бюджету, а понад 31 млн грн – стало простроченою дебіторською заборгованістю».
Ще цитата: «Аудитори з’ясували, що хоча ДП «ДОТ» і здійснило 95% процедур закупівель через електронну систему, забезпечивши умови конкурентного середовища, однак через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7.2% оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 (15,5%) – визнані неуспішними через відсутність пропозицій».
А погляньмо на систему контролю за постачанням:
«Прозорість закупівель відбір надійних постачальників не гарантувала. Зобов’язання виконувалися із відхиленнями щодо якості, обсягів та строків в бік погіршення для держави: з 718 контрактів, укладених ДП «ДОТ», за 429 (60%) відтерміновано або зменшено обсяги поставок, а 40 – розірвано.
Постачальники, яким переносилися терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій за несвоєчасне та неналежне виконання зобов’язань. Поряд з цим через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій».
Читайте також: Ось так заганяли Українську армію у безпросвіток
Кому вигідно було усе це? Хто був зацікавлений у постачанні халтури?
Аудитори також встановили факти неправомірного збільшення вартості закупівель (на майже 98 млн грн), а Перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом року змінювався 48 разів, і врешті не був виконаний сповна. «Це свідчать про відсутність стабільного планування, неналежне визначення потреб та слабкий управлінський контроль. У середньому виконання Переліку та обсягів закупівель становило 81% – за продуктами харчування, 89% – за паливно-мастильними матеріалами і 69% – за 21 номенклатурною позицією речового майна».
Опитування 25 тисяч військовослужбовців, яке Рахункова палата провела спільно з Міністерством оборони, підтвердило, що якість тилового забезпечення залишається чутливим питанням для армії. Найчастіше військові повідомляли про проблеми зі зношуваністю та якістю спорядження, одноманітністю харчування та перебоями із постачанням пального. Лише чверть опитаних задоволені спорядженням, отриманим від держави; 60% зазначили, що вимушені купувати речове майно власним коштом; понад половина висловили невдоволення якістю харчування; а 26% повідомили про нестачу пального у підрозділах.
Читайте також:
