Нотатки з Європи: як живуть українці в ірландському місті Корк
Повномасштабна фаза російсько-української війни спричинила багатомільйонну хвилю українських біженців в країни Європи і Америки. Ірландія і її південь – Корк і Корк-каунті – стали одним з багатьох місць, де тепер вже більше року живуть українці. Ми, тутешні українці, не втомлюємось висловлювати свою глибоку вдячність цим чуйним людям і їхній благодатній країні.
Я приїхав в Ірландію у березні минулого 2022 року, а з травня живу в Корку. Можу як очевидець, чи самовидець, поділитися з вами своїми спостереженнями.
Отже, сьогодні в Корку живуть дві категорії українців. Перші – називатиму їх діаспора або діаспоряни, живуть тут вже понад 20 років. Другі, і найчисельніші, – біженці. Вони зʼявились тут після 24 лютого 2022 року. Причому це не просто біженці від війни, а особи, яким Ірландія забезпечила особливий статус. Він зветься тимчасовий захист.
Сьогодні українці Корку мають кілька своїх обʼєднань, організацій, структур чи проектів.
1.Українська греко-католицька церква. Священик о.Роман. Починаючи з Різдва минулого 2022 року щотижнево у неділю ведуться служби у Дугласі.
2.Волонтерська організація “Штаб Півдня” обʼєднує переважно українців-діаспорян. Очильник Віктор Данилюк. На постійній основі вони допомагають українській армії, а також постачають гуманітарну допомогу мешканцям новозвільнених від окупації територій України. Минулої осені 2022 року вони запустили в життя проект – Українська недільна школа.
3.Польська діаспора разом з ірландською стороною з початком повномасштабки створила для українців організацію ʼTogether4Ukraineʼ, яка зосередила свою увагу на сфері послуг. Керівничка Світлана Захарова. Діють курси англійської мови, психологічна допомога для мамів і одночасно з цим ігрові форми дозвілля для їхніх дітей. Постійні україномовні консультації для українців з усіх питань. Щотижневі зустрічі українських пенсінерок і пенсіонерів тут називаються “Бабусі і Дідусі разом”. Я там є одним з активних учасників.
4.При церкві Св.Петра в Балінколігу у 2022 році була зареєстрована українська громада, першим проектом якої став Український хор “Калина”. Фасилітаторкою є Вікторія Тимощук. Керівничка і диригентка хору – Світлана Дейкун. Це перший проект українських біженців. Я теж там співаю в хорі.
5.Відома в Україні особистість і організатор мистецьких івентів – Олександр Саримсаков – вже другий рік поспіль проводить в Корку Конкурс-фестиваль української культури “Наш край”. Має в Корку також інші культурні активності.
6.Олеся Житкова – історикиня і досвідчена організаторка мітингів і маршів у Корку. Вона кілька разів на рік проводить наукові заходи, де висвітлюються подібні риси історії обох країн – України і Ірландії.
7.Спілка української молоді. За програмою цієї всесвітньо відомої організації студентка UCC Лариса Стех проводить регулярні зустрічі з українськими дошколятами.
З усього наведеного вище я роблю висновок, що гуртування української громади Корку іде достатньо успішно. Відомий українознавець Іван Дзюба вважав (і він має своїх послідовників), що необхідними інституціями для повноструктурного життя громади є наявність церкви, школи, самодіяльності (співи, танці, вистави), бібліотеки, друкованих видань. Це такі собі стовпи, на які спирається життя української громади будь-де. Більшість із обовʼязкового списку в Корку ми вже маємо в наявності. Думаю, що і в подальшому українці разом з ірландцями будуть творити спільний культурний простір, збагачуючи одне одного.
Леонід Добрянський, Українська громада Корку (спеціально для “Українського репортера”)
