Банді “Вагнера” насипали солі на хвіст
Лукашенківська Білорусь не видасть нам злочинців із російської групи “Вагнера”, які вбивали українців у Донецькій та Луганській областях. Їх вже передали Московії. Черговий провал “професійної” команди Зеленського?
Нещодавно ці бандити прибули до Мінська, їх затримали. Як реагувала українська влада?
5 серпня Президент України Володимир Зеленський зателефонував Олександру Лукашенку.
“Глави держав детально обговорили питання, пов’язані із затриманням на території Білорусі наприкінці липня групи осіб, яка належить до приватної військової компанії Вагнера. Відзначено важливість подальшої ефективної взаємодії компетентних органів двох держав, зокрема в контексті передачі Україні осіб, що підозрюються в терористичній діяльності на території нашої держави”, – йдеться в повідомленні Банкової.
Президенти “відзначили важливість подальшої ефективної взаємодії компетентних органів двох держав”… І де ж ця “ефективна взаємодія”, запитаємо крізь призму повернення “вагнерівців” до Росії? Робимо висновок, що це була пуста розмова, просто слова, слова… Пил в очі.
“Володимир Зеленський висловив переконання, що причетним до дій незаконних формувань на Донбасі не вдасться уникнути справедливого покарання”. І у якій країні цих нелюдів покарають? В Росії? Через скільки десятиліть? І хто у це вірить? На чому грунтується “переконання” Зеленського? Навіщо таке городити?
«Сподіваюся, що всі підозрювані в терористичній діяльності на території України будуть нам передані для притягнення до кримінальної відповідальності згідно з чинними міжнародно-правовими документами», – сказав Глава Української держави.
Знову ж: Зеленський “сподівається”… Невже не знає, що Білорусь нині – союзник і сателіт ворожої нам Росії! – не видає Україні бандитів, у яких зацікавлений Кремль? Але все одно наш гарант подає українцям цю “жуйку” про свої “сподівання”…
Вже після того, як “вагнерівці” опинилися в Росії, Зеленський знову відреагував на подію. У телеграм-каналі він написав: “На мій погляд, це дивно, некоректно й точно неприйнятно в дружніх міждержавних відносинах. По-перше, публічно наговорити про якесь нібито втручання України у внутрішні процеси в Білорусі. Цього точно не було.
А по-друге, ЛЮДЕЙ, ЯКІ ДІЙСНО МАЮТЬ СТОСУНОК ДО БЕЗУМОВНОГО ВТРУЧАННЯ У СПРАВИ ЯК БІЛОРУСІ, ТАК І УКРАЇНИ – перш за все України – ДЕМОНСТРАТИВНО ВІДДАТИ ТРЕТІЙ СТОРОНІ.
Це погана історія. Історія, в якій явно знехтували довірою, об’єктивністю та адекватною оцінкою негативних наслідків…”
Зеленський сподівався на інше? Що Лукашенко піде всупереч волі Путіна? Наш президент колись хотів подивтися в очі Путіну. Нехай тепер подивиься в очі Лукашенку. Шо побачить? Довіру? Зеленський пише, що “явно знехтували довірою”… Хіба можна у великій політиці, у серйозних міжнародних відносинах довіряти маніпулятору, обманшику, “другу Путіна, кривавому диктатору Лукашенку?
Зеленський пише, що “були також активні спроби по дипломатичних та особистих каналах довести нашим партнерам, чому правильно и коректно було б піти саме запропонованим нами шляхом. Але, на превеликий жаль, цього не сталося”.
“Активні спроби”? Маю сумнів. У нас – беззуба зовнішня політика, вона не є наступальною, надто принциповою, ефективною, продуманою на багато кроків вперед, не діє на випередження, на результат. Ми програємо справу за справою.
Нагадаємо як Президент Володимир Зеленський намагався визволити з італійської в’язниці бійця Національної гвардії України Віталія Марківа.
Цьогоріч, у лютому Зеленський під час зустрічі в Римі обговорив з прем’єр-міністром Італійської Республіки Джузеппе Конте низку питань. Зокрема, йшла мова і про справу Віталія Марківа.
«Я розумію, що прем’єр-міністр не може впливати на італійський суд. Але я показав детально, що там відбулося, на якій відстані він був від місця убивства. І що ми повинні забрати хлопця (Марківа. – Ред.)», – повідомив Зеленський.
З тих пір минуло більше півроку. Марків досі в італійській в’язниці. Чого варті слова Зеленського – “ми повинні забрати хлопця”?! Забрали? Говорили-балакали, називається. Стиль українських топ-чиновників.
Після візиту Зеленського на Аппеніни в Україні побували італійські високопосадовці, вони зустрічалися з нашими урядовцями. Але ми не почули, щоб наші міністри, прем’єр зачіпали в бесідах питання звільнення Марківа. Ось вам і наступальність у зовнішній політиці, і відстоювання національних інтересів, і жорсткість, і принциповість. Говори, аби губи не дармували, кажуть в народі.
Особливо зупинимося на позиції Офісу Генпрокурора Венедіктової. Сьогодні на офіційному сайті відомства можемо побачити інформацію про те, що Венедіктова говорила по телефону з білоруським гепрокурором щодо видачі “вагнерівців”. Ще й проілюстровано новину гарною світлиною із зображенням двох прокурорів. Блискуче!
Цитуємо: “6 серпня, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова провела телефонну розмову з Генеральним прокурором Республіки Білорусь Олександром Конюком.
Ірина Венедіктова підтвердила білоруському колезі намір Офісу Генерального прокурора запитувати видачу 28 осіб, серед яких 9 українців, які 29 липня були затримані правоохоронними органами Білорусі.
Генпрокурор зазначила, що наразі органом досудового розслідування готуються клопотання про їх екстрадицію, після отримання яких, Офісом Генпрокурора будуть направлені відповідні запити до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь.
Олександр Конюк повідомив, що рішення про видачу вказаних осіб буде прийнято після одержання запитів білоруською стороною.
Генпрокурор Ірина Венедіктова завірила свого колегу в підтримці взаємності при вирішенні питань міжнародного співробітництва в кримінальних справах”.
Де принциповість Венедіктової, жорсткість у постановці питання? Натомість вона “завірила свого колегу в підтримці взаємності при вирішенні питань міжнародного співробітництва в кримінальних справах”.
Вже було зрозуміло, що Білорусь не видасть бандитів, серед яких є українці. Але Венедіктова “розшаркується” перед співрозмовником, не ставить питання гостро, не підкріплює аргументами й фактами (щоб це читали усі українці).
Це повідомлення досі мозолить усі очі на чільному місці офіційного сайту Офісу Генпрокурора України. Оплески. Які в Україні “професійні” прокурори! Чим тішитися, пані Венедіктова? Навіщо ви наводите цей глянець? І перед ким розшаркуєтеся? Перед слугою Лукашенка, катом білоруського народу?
Відомство Венедіктової не хоче розміщувати новину про явний програш у цій справі. Не вигідно. Прокурори не вміють шмагати себе батогами.
Що відомо про приватну російську військову компанію “Вагнер”, яка діє під орудою Кремля?
“Український репортер” раніше розповідав: керівник – Дмитро Уткін (позивний «Вагнер»), полковник запасу ГУ ГШ ЗС, нагороджений Путіним чотирма орденами «Мужності». Ця банда причетна до збиття малайзійського лайнера рейсу MH17. “Вагнерівці” – міжнародні злочинці, сіють смерть в багатьох країнах.
Встановлено, що злочинний наказ – збити малайзійський літак ракетою “Бук” – віддав безпосередньо командувач 58-ю армією ЗС РФ генерал-майор Євгеній Нікіфоров, командирований на Донбас для воєнного вторгнення та окупації частини території суверенної країни. Вбивці – Дмитро Уткін, Андрій Гуральов та Андрій Лебедєв, після повернення до Росії були відзначені Путіним орденами «Мужності».
“Ефективна взаємодія” з лукашенківською Білоруссю накрилася мідним тазом.
Наприкінці запитаємо: а чому не чуємо і не бачимо реакції українського бюро Інтерполу? Чому не оголошено в міжнародний розшук “вагнерівців”? Чому Інтерпол не виставив “червоних карток”, шоб затримати убивць? Принаймні про це мовчать.
Леонід Фросевич
