Італійські прокурори доводили “вину” Марківа на підставі російських пропагандистських статей
Оприлюднено нові дані про те, на яких аргументах базувалося італійське слідство у справі бійця Національної гвардії України Віталія Марківа. Прокурори використали пропагандистські публікації російських ЗМІ.
Про це йдеться в матеріалі амеркианського видання “New York Times”.
Нагадаємо, що Марківа було звинувачено в причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Рокеллі на Донбасі в 2014 році. Його засудили до 24 років ув’язнення.
Прокурори дійшли висновку, що начебто Марків, перебуваючи на службі, допоміг скоординувати вогонь українського підрозділу на групу цивільних осіб, серед яких був Андреа Роккеллі.
За словами прокурора Андреа Занончеллі, в пошуковій системі Google він знайшов статтю, опубліковану провідною італійською щоденною газетою “Corriere della Sera”. Це було нібито інтерв’ю з неназваним капітаном української армії.
“Не приїжджайте сюди, це стратегічна зона … Зазвичай ми не стріляємо по місту або мирних жителях, але як тільки ми бачимо, що щось рухається, ми запускаємо важку артилерію. Ось що сталося з двома журналістами та їх перекладачем”, – цитує автор слова капітана.
Прокурор розцінив це як визнання провини. Коли поліція допитала автора статті, журналістка сказала, що так зване інтерв’ю – це добірка висловів, які вона почула в розмові між солдатом і фотографом.
Згодом, італійська поліція встановила, що анонімним капітаном армії був Марків.
Серед представлених в суді доказів також були відеоматеріали, описані як отримані “з відкритих джерел”, “знайдені на YouTube” або “з місцевого телеканалу”, і всі вони мають логотип “Russia Today” і досі розміщені на каналі цього ресурсу в YouTube.
Як аргумент на суді також використовувалася стаття, опублікована на пропагандистському ресурсі “Русская весна”, в якій стверджується, що МВС України нібито вступило в змову з однополчанами Марківа, щоб захистити його.
У ній був опублікований якийсь “документ”, що нібито був добутий від української влади, в якому зазначалося, що товариші Марківа дають свідчення на його користь.
Прокурор Занончеллі заявив, що ніхто не з’ясовував справжність “документа” і він надав його, “щоб показати сам факт його існування для оцінки судом”.
Мусимо знову нагадати про контрасти італійського правосуддя. Ми ще не забули й про інший вирок в італійському місті Турин – надзвичайно гуманний. (Про це “Український репортер” розповідав у статті “Італійська “Коза Ностра” імені Путіна”.
У 2002 році в Турині було засуджено міжнародного торговця зброєю, контрабандиста Дмитра Стрешинського. Йому «дали» 1 рік і 11 місяців умовного покарання, а також зобов’язали сплатити 516 євро штрафу. Ось вам і контрасти: Марківа, чию вину зовсім не доведено, засудили до 24-х років, а Стрешинського просто посварили. Сліпа італійська Феміда? Під час суду над Стрешинським італійські прокурори ухопилися за хибну версію, яку підсунув їм обвинувачений. Її суть загалом зводилася до того, що в усьому винна Україна. Прокурори витратили чимало часу на те, щоб відшукати бодай якісь аргументи, в чому полягає “провина України”. В підсумку нічого “не накопали”… А оскільки аферист Стрешинський уклав угоду зі слідством, то його мусили звільнити з-під арешту.
За деякими свідченнями, Стрешинський працює під контролем ФСБ. Він «припер» на Балкани тонни різної зброї та боєприпасів. Судно «Jadran express», яке він зафрахтував, було затримано біля берегів Італії, у протоці Отранто. І за це аферист Стрешинський одержав умовний термін і копійчаний штраф. Згодом після своїх мандрів він знову вигулькує в Росії, зокрема у Москві, облаштовує неподалік центру міста (!) майстерню з виготовлення мініатюрної та іншої зброї. Він співпрацює з приватною російсько-італійською компанією з виготовлення зброї. І навіть через свого лобіста – віце-прем’єра Рогозіна – планує постачати російській армії і спецслужбами та силовикам новий пістолет. Хіба така “комерція” може бути без опіки путінських спецслужб?
Два вироки італійського правосуддя. Двом різним людям, один з яких представляє зло, а інший – добро. Якщо перший нелегально постачав тонни зброї до Європи, в тому числі, очевидно, й терористам, то інший захищав Україну від російських терористів. Між цими вердиктами – 17 років.
Миттєво розтоптано постулати про верховенство права на Заході, виняткову об’єктивність і незаангажованість судової системи. Правосуддя в Ітілії ніби повернулося у період жорстокої інквізиції. Дикунство взяло гору.
Бачимо, що не обійшлося без кремлівської організованої злочинної групи, яку можна назвати «Коза Ностра» на італійський манер.
Фото “Українського репортера”
Читайте також:
