Київські глядачі аплодували “Солодкій Дарусі”
У Києві успішно гастролювали актори з Івано-Франківська. Вони привезли відому виставу “Солодка Даруся”. На різних театральних сценах її вже показали 219 разів. І ось… 220-га вистава.
Повна зала столичного театру на Подолі. Серед глядачів і міністр кільтури Євген Нищук. У залі була також автор роману, за яким поставлено виставу, Марія Матіос. До речі, пані Марія розповіла на своїй сторінці у Фейсбуку, що родзинкою цих гастролей франківців буде дебют семирічної Аліси Копаниці у ролі маленької Дарусі. Це вже п’ята виконавиця головної ролі з часу прем’єри “Солодкої Дарусі”.
Прем’єра вистави відбулася вже майже 10 років тому.
Дорослу Дарусю грала заслужена артистка України Галина Баранкевич. Також ролі виконували заслужені артисти України Надія Левченко, Олеся Пасічняк, Олексій Гнатковський, артисти Ігор Захарчук, Роман Луцький, Тетяна Гірник, Андрій Фелик.
Незмінним режисером, автором сценічного вирішення та музичного оформлення є народний артист України Ростислав Держипільський.
І ось київська сцена, на якій мінімум декорацій, лише дві лавки і колиска. Біль і страждання головної героїні передають народні співи. Зала заворожена справжністю – артисти на сцені рубають справжні дрова, лущать квасолю, обливаються водою. Доповнюють дійство тіні на задньому плані, додаючи виставі ще більшої глибини. Глядач наче стає свідком цих подій. А вони відбувалися у 30-70-х роках минулого століття на Буковині та Галичині.
Зміст п’єси майже не відрізняється від роману. Головна тема твору — гірка історія “солодкої” Дарусі, маленької дівчинки, яка за цукерку-півника з рук енкаведиста виказала своїх батьків. Не навчена брехати, вона довірливо розказала дядькам в чорних тужурках, що її батько віддав бійцям УПА колгоспні продукти. Це стало причиною втрати родини. Відтоді життя для дівчини перетворилося на суцільну муку, напади дикого головного болю просто знищують її.
А солодощі стали отрутою. Односельці називають німу Дарусю “солодкою” і вважають божевільною.
“Життя — то трояка ружа… то чорне тобі покажеться, то жовте, а там, дивися, загориться червоним. Ніколи не знаєш, яку фарбу завтра уздриш… Найкращі солодощі можуть перетворитись на гірку отруту, наймиліша людина — на ворога, любов — на прокляття… А німота буває сильніша від найгучніших слів…”
Нагадаємо, що книгу було видано в 2004 році, а вже в 2005-му Марія Матіос стала лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. Також “Солодка Даруся” здобула перемогу у Всеукраїнському рейтингу “Книжка року-2004”.
“Солодка Даруся” витримала сім видань загальним накладом понад 200 тисяч примірників, здобула численні позитивні відгуки у світі.
Книжка перекладена німецькою, польською, французькою, російською, литовською, хорватською та іншими мовами.
За мотивами “Солодкої Дарусі” провідні театри ставлять спектаклі в Україні, Канаді та Європі. Також Україна, США і Польща разом взялися екранізувати роман Марії Матіос. Робота над фільмом триває досі.
Днями, за повідомленням Марії Матіос у соцмережах, вистава «Солодка Даруся» здобула перше місце на театральному фестивалі малих театрів у польському місті Згеж. Режисером вистави став Малгожати Пашкер-Войцєшонек, головну роль виконала Марта Погребни.
Приємно, що ця сторінка гіркої історії нашого народу викликає таку зацікавленість у світі. Жаль тільки, що події, які стали основою вистави, не втратили актуальності й зараз…
Світлана КОВАЛЬОВА
