«Імена, викреслені з афіш». У Києві – виставка про терор сталінщини мовою документів (+фото)

У столиці на території Музею видатних діячів української культури (вулиця Саксаганського, 97) розгорнуто фотодокументальну виставку, присвячену театральним діячам, розстріляним у Києві під час терору 1937 – 1938 років.

Експозицію створили та організували фахівці Музею видатних діячів української культури та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Матеріали розповідають про історію українського театру та її яскравих представників, а також про те, як він змінювався у 1920-1930-х роках минулого століття, чому для радянського диктаторського режиму було надто важливо контролювати сценічне мистецтво, йдеться на Фейсбук-сторінці музею.

Ми бачимо, яким він був український театр і що з ним сталося, коли потрапив під пресинг більшовицької банди. Є цікаві світлини про театральні колективи, про будівлі, де грали вистави, про те, як створювали ескізи костюмів для вистав.

 

Рідкісні світлини та архівні маловідомі документи дають змогу зрозуміти, якими були обставини життя і творчості репресованих театральних діячів – Василя Верховинця, Сергія Каргальського, Януарія Бортника, Степана Шагайди, Олекси Ходимчука, Бориса Дробинського та інших.

Матеріали експозиції показують в тому числі й деталі тієї страшної доби: зокрема, на світлинах бачимо сценічні декорації, фрагменти вистав, театральні афіші, є і рідкісні фото акторів, говорить Тетяна Шептицька, заступник директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили». На документальних фактах можна простежити, як більшовики, захопивши владу, змінювали театр, пристосовуючи його до своєї диктаторської політики: кардинально корегували репертуар, ставили нові акценти у сценаріях, змушували акторів грати так, як потрібно було людиноненависницькому режимові.

За архівними документами тієї епохи бачимо грабунок, терор, нехтування правами людей і театральність пропаганди, яка вже готувала митців до розстрільних вироків.


Ця виставка показує колосальні масштаби репресій, які під корінь підрубали український театр. Знищувалося все національне, талановите. Вижити у тих пекельних умовах було майже неможливо. Про це свідчать унікальні документи, які копіткою працею у різних архівних установах зібрали науковці, організатори цієї експозиції.

Фото: «Український репортер»

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *