На свято до справжньої берегині. У Києві пройшов ювілейний вечір народної артистки Галини Яблонської (+фото, відео)
«…Іди в театр, віддайся його чарам, і в ньому сам себе пізнай!» Ці поетичні рядки особливо щемко пролунали із вуст народної артистки України, уславленої Галини Гілярівни Яблонської, яку вшановували прихильники її творчості, громадськість, митці, театрали у затишній залі ТРЦ «Гулівер».
Так, у центрі уваги того вечора була саме вона – невтомна, видатна актриса та громадська діячка, чиє ім’я закарбовано у Національній книзі рекордів України. Утім, її ще й називають «княгинею», і не тільки тому, що держава відзначила орденами княгині Ольги. Це ще і як найвища ступінь шляхетності, особливе пошанування її виняткової самовідданості та майстерності у професійній діяльності, душевної щедрості.
А зібрала усіх Галина Гілярівна з чудової нагоди – 95-річчя від дня народження та 88-ліття на театральній сцені.
Гостей була повнісінька зала. А представляла їх чарівна ведуча Ольга Ходацька (на світлині), письменниця, педагог, членкиня Національної спілки журналістів України, яку з ювіляркою пов’язують чимало спільних творчих проєктів.
Звичайно, раз-по-раз згадували Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, на сцені якого Галина Гілярівна уже стільки літ, що й полічити важко. А вистав вже скільки зіграно!
Очевидно, театрали-знавці мають щодо цієї «арифметики» точні дані. У цьому плані цікавим був виступ Заслуженого діяча мистецтв України, відомого режисера-постановника з когорти франківців Петра Ільченка. Вітаючи ювілярку, він зробив такий висновок: «72 роки Галина Гілярівна працює в Театрі Франка. А самому ж театру – 100 років! Майже вся його історія пов’язана з творчими здобутками та звершеннями актриси».
Ільченко назвав сценічну діяльність Яблонської своєрідним мірилом театрального мистецтва, маючи на увазі, як пояснив, самовіддачу, художню висоту зіграних ролей, ідеологію людяності, філософію гуманізму.
І що впадає у вічі? Актриса своїм стилем поведінки, життєдіяльності зовсім не показує, що вона на якомусь там п’єдесталі, на Олімпі (і не підходьте!). Сама ж каже, що були «і злети, і падіння. І треба все пройти в ім’я прозріння…».
До речі, ще про кількість театрального доробку. Тільки у виставі «Самотня леді» на франківській сцені Галина Гілярівна понад сто разів зіграла головну роль. І яким же сюрпризом для неї було персональне вітання від партнера по цій виставі, Заслуженого артиста України, франківця Олександра Печериці. Сьогодні він захищає Україну. На фронті. Але нині у Києві – армійська ротація, тому завітав сюди, на ювілейний вечір, щоб особисто висловити Галині Гілярівні слова глибокої поваги до її таланту. Приємною несподіванкою для іменинниці стало і те, що Олександр під гітару виконав пісню «Сміються, плачуть солов’ї» із вистави «Самотня леді». Винуватиця свята навіть підспівувала.
Але і це ще не все… Олександр подарував ювілярці свій синьо-жовтий прапорець – символ ЗСУ, з яким не розлучався від початку війни. Зняв з рукава куртки однострою і бережливо передав пані Галині. Це було надзвичайно зворушливо! А зала стоячи вітала шляхетного воїна, лицаря свого народу Олександра Печерицю, а також шляхетну леді. Не самотню.
А подарунків того вечора було і було… Народний артист України, професор, художній керівник Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» Олексій Кужельний вручив ювілярці срібний почесний знак «Сузірки».
«Ваше довголіття – це не просто довголіття, його секрет полягає у невтомній , безперервній творчості, якій себе посвятили всю. Ви подаєте вражаючий приклад для нас усіх», – звернувся він до ювілярки.
Особливо сердечним було і привітання Тамари Швець, дружини Героя Небесної Сотні, очільниці «Об’єднання родин «Небесної Сотні» та активістів «Революції гідності» (на світлині):
«Ви є справжньою берегинею, справжньою українкою, справжньою патріоткою, вихователькою майбутнього покоління», – звернулася вона до актриси, вручивши пам’ятний подарунок – колекцію монет, викарбованих Нацбанком до річниці Небесної Сотні.
Гості творчого вечора ніби «гортали» літопис театрального життя – на екрані з’являлися фрагменти фільмів і вистав за участю Галини Яблонської; навіть знайшовся в архів і запис із «помаранчевого» Майдану ( 23 листопада 2004 року), коли пані Галина в центрі Києва виступила з потужним власним зверненням до українців. Вона говорила, що нація вже століття веде боротьбу за свою незалежність.
Нині – новий етап непримиреного протистояння зі злом. І Галина Гілярівна знову на «культурному», патріотичному фронті. Вона часто звертається до воїнів з полум’яними, материнськими словами, як до синів. Особливо щемким було відео-вітання від колишнього її вихованця з ліцею імені Богуна, який нині захищає Батьківщину. Він згадав неймовірні уроки військово-патріотичного виховання, які вела у цьому навчальному закладі Галина Гілярівна.
Години творчого вечора летіли швидко. Спогади капітана першого рангу у відставці Євгена Лупакова приємно здивували ювілярку. Адже він пригадав подію тридцятилітньої давнини, коли у Севастополі до нього, до офіцера ВМС України, звернулася Галина Яблонська з незвичним проханням – допомогти у показі кінострічки про скарби гетьмана Полуботка. «Уявіть собі картину, – згадує Лупаков, – в усталений розпорядок вносити якість зміни. Це ж майже нереально! Однак магічна пробивна сила Галини Гілярівни зламала флотські графіки і картину було показано в будинку культури. Тому ваші друзі із ВМС України досі пам’ятають, хто така Галина Яблонська», – промовив він.
Серед присутніх у святковій залі було чимало і переможців Міжнародного проєкту-конкурсу «Шевченко єднає народи», засновницею якого вже багато років є Галина Гілярівна. Талановиті хлопці й дівчата щиро і тепло вітали ювілярку, дякуючи за те, що допомогла їм «відкрити» світ великого Кобзаря.
Мрідула Гош – історик-міжнародник, правозахисниця, журналістка, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку прочитала зі сцени твір Тараса Шевченка бенгальскою мовою у власному перекладі (на світлині).
Про роль жінки-берегині України тепло говорив Василь Кушерець, голова правління Товариства «Знання» України, Заслужений діяч науки і техніки України.
Поетеса Ольга Ходацька прочитала для ювілярки власні вірші. Представниці Національної ради жінок України вручили іменинниці орден “Жінка. Мир. Безпека”, тепло вітали її.
Звучала бандура, линули пісні під гітару у виконанні композитора, барда Ігоря Якубовського і Народної артистки України Тетяни Негрій. Винуватицю свята було запрошено і до танцю. А вальсував з нею ведучий вечора Василь Неволов, письменник, драматург, Заслужений діяч мистецтв України.
І лунало: «Браво!»
Світлана Ковальова, Леонід Фросевич (відео)
Фото на головній сторінці: актор і воїн Олександр Печериця та його пісенне вітання уславленій актрисі.
Фото Валентини Литвин.
