Бібліотеки країни: завдання й виклики цифрової епохи
У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відкрилась міжнародна наукова конференція«Бібліотека. Наука. Комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху».
Організаторами цьогорічної міжнародної наукової конференції традиційно є Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інформаційно-бібліотечна рада НАН України, Асоціація бібліотек України, Рада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук. А от тема для обговорення ще не стала традиційною, хоча потребу максимального впровадження цифрових технологій невідкладно диктує час.
Тож мету організатори кворуму поставили перед собою сучасну й амбітну: об’єднати зусилля науковців і практиків у розв’язанні актуальних питань комунікації бібліотек у цифрову епоху, визначити гострі проблеми в бібліотечній сфері та оприлюднити результати наукових пошуків, розробити рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення цифровізації сучасних бібліотек.
Ці завдання влучно й образно сформулював у своїй доповіді «Бібліотеки в цифровому середовищі: курс на індивідуальний інтегрований сервіс» академік Національної академії наук України, багаторічний, а нині почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського О.С Онищенко.
Орієнтація на «життя в цифрі» уже стала для бібліотечної сфери стратегічно важливим вибором, відзначив він. Проте бібліотеку цифрової епохи не слід уявляти однобічно – тільки як збір, обробку, використання електронних ресурсів, місце виходу в Інтернет. Поряд із цифровою інформаційною продукцією, яка, безумовно, масштабно розширюватиметься, у ній збережуться і матимуть попит рукописи, книги, газети, журнали та інші «постояльці» традиційних бібліотечних фондів. Бібліотека, яка хоче відповідати вимогам плюралістичного суспільства, має поєднувати, гармонізувати в собі всі види інформаційних ресурсів на всіх видах носіїв інформації. Її майбутнє забезпечить багатовидове ресурсне багатство, де, безумовно, цифрова інформація переважатиме. У цифровому середовищі бібліотека зможе повноцінно функціонувати, якщо вона сама буде цифровізованим цілим, а бібліотекар стане інформацієзнавцем.
При цьому, на думку О.С. Онищенка, бібліотечний сервіс дедалі більше зосереджуватиметься навколо задоволення індивідуальних інформаційних потреб читачів. Адже завдяки цифровим технологіям бібліотека може вибрати не лише зі своїх фондів, а й з усіх доступних джерел в інтернет-просторі потрібні читачеві конкретні відомості з конкретної теми у вигляді згрупованого матеріалу і доставити їх у будь-яку точку світу на будь-який мобільний пристрій замовника.
Зі знанням справи, але й з глибокою стурбованістю говорили про проблеми цифровізації в бібліотечній сфері генеральний директор Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого Н.І. Вилегжаніна, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України В.А. Вергунов, директор Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського Л.Д. Березівська, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки України О.О. Москаленко.
Особливою за інформативною та емоційною наповненістю стали презентація й перегляд на конференції документального фільму «Куди дув вітер» німецького режисера Андре Зінгера, представленого Посольством Республіки Казахстан в Україні. У передмові до презентації перший секретар Посольства Республіки Казахстан в Україні Гульнара Турсинбаєва підкреслила роль держави і науки у збереженні довкілля та важливість інформаційної місії в цьому бібліотек. Фільм, у якому йдеться про жахливі наслідки випробування ядерної зброї на Семипалатинському полігоні в Казахстані для мирного населення, надзвичайно співзвучний з відчуттями українців, які пережили Чорнобильську трагедію й досі відчувають її страшне відлуння.
Міжнародна конференція продовжує свою роботу.
Фото Укрінформ.
