Автографи стали підставою для оригінальної книжки про 75 життєвих доль (+відео)
В Україні вийшла книжка, у якій представлено 75 життєвих доль «різнокаліберних» людей. Саме про це видання директор Інституту літератури НАН України, академік Микола Жулинський сказав: «Нічого подібного, принаймні, я ніколи не зустрічав». Автором книги є відомий журналіст і письменник Віталій Карпенко.
У Національній спілці письменників України Віталій Опанасович влаштував творчий вечір, під час якого і презентував нову працю під назвою «Люди, книги, автографи». Модератором події був письменник Володимир Петрук.
Про кого пише Карпенко? Як сам зазначає, «відкриває книгу матеріал про очільника Київського Патріархату Святійшого Філарета. Про нього розповідається досить широко, що цілком виправдано – це видатна, не буде перебільшенням сказати – найвизначніша постать у духовному житті періоду Української Незалежності, що широко відома своєю багатогранною діяльністю, своїм патріотизмом, до того ж опікується багатьма добрими справами».
У цій книзі бачимо також розповіді про Левка Лук’яненка, Сергія Плачинду, Олеся Бердника, Миколу Вінграновського, Івана Дзюбу, Бориса Олійника, Анатолія Погрібного…
Їхні шляхи-дороги, бувало, перетиналися з газетою «Вечірній Київ», яку редагував Віталій Карпенко.
Тому цілком зрозуміло, що про минулу славу столичної «Вечірки» також йшлося на творчому вечорі. І зачин до цієї теми зробив Микола Жулинський, згадавши про тріумф газети наприкінці 1980-х – на початку 1990-х, коли редакційний колектив боровся за правду і справедливість, за демократію.
– Щоденний тираж видання сягав 600 тисяч примірників! Сьогодні це здається фантастикою, – говорить академік Жулинський. – І суть навіть не в тому, що Карпенко був головним редактором, а в тому, що саме він писав, як він виступав, яке блискуче журналістське перо у його руках. Для сьогоднішньої книги він вибрав дуже оригінальний жанр, що свідчить про його мистецтво як журналіста і письменника – узяти автографи різних людей і, відштовхнувшись від них, написати про них літературні есеї, портрети. Нічого подібного, принаймні, я ніколи не зустрічав. Але як написано! З якою любов’ю, з яким теплом!
Письменник, журналіст Олександр Глушко вважає, що Віталієві Карпенку цією книгою вдалося створити новий, оригінальний жанр. Через автографи він зумів розкрити внутрішній світ, політичні погляди, показати дії багатьох людей: поетів, прозаїків, художників, вчених, військових, політиків.
Колишній начальник Генерального штабу, генерал-полковник Анатолій Лопата каже, що на владних щаблях зазвичай «не люблять тих, хто говорить сувору правду, бо більше до вподоби ті, хто – за компроміси…» Віталій Карпенко у журналістській діяльності завжди відстоював правду – різку і неприємну, мабуть, для багатьох.
Свого часу «Вечірка» виступила проти шкідливих реформ в українській армії, за що на газету подали до суду. Одним із тих, хто став на захист видання був генерал Анатолій Лопата – він приходив до суду свідчити у «справі газети», підтримавши позицію журналістів.
Дехто вважає, що початок 1990-х можна назвати періодом розквіту української журналістики, коли, здавалося, ще трішки – і ми збудуємо заможне, щасливе життя, що держава потурбується про створення сприятливого фону для становлення незалежних, об’єктивних медіа.
Але не так сталося, як гадалося. І про це відверто сказав у виступі президент Відкритого університету розвитку людини «Україна», академік Петро Таланчук. Зокрема критично відгукнувся про роль гуманітарної складової в суспільстві:
– Усі ресурси кинуто на обдурювання і ошукування українців. В головах людей сіється хаос; непомітно українські національні цінності змінюються на фальшиві, у які вже дехто починає вірити. З літератури і мистецтва поступово витравлюється соціальна суть, придушено бажання художників займатися відтворенням і дослідженням усього того, чим живе народ. Телебачення, ЗМІ переповнені прославлянням найпорочніших людських почуттів: культу сексу, насилля, садизму, усякої аморальності. Чесність і порядність висміюються, стають нікому не потрібними, перетворюючись на пережиток минулого. Хамство і нахабство, брехня і обман, злодійство і рейдерство, пияцтво і наркоманія, тваринний страх, безсоромність нахабство влізають в наше життя. Особливо згубно це впливає на молодь, формуючи з неї космополітів вільного світу.
Академік Петро Таланчук вважає, що такі книги, яку видав Віталій Карпенко, мають стати противагою «інформаційного хаосу».
– Торкнувшись життєвих доль 75 «різнокаліберних» людей, часом з протилежними світоглядами й устремліннями, Карпенко намалював різнобарвну панораму українського життя, показавши неординарних співвітчизників. Річ не в тому, хто ці люди, а в тому що вони роблять для становлення і розвитку незалежної України. Причому кожен у своїй галузі, – говорить Петро Таланчук.
Леонід ФРОСЕВИЧ
Фото на головній: автограф від Віталія Карпенка
Фото “Українського репортера”
Виступ Анатолія Паламаренка під час творчого вечора Віталія Карпенка:
https://www.youtube.com/watch?v=5H37zSnSvLk
Сьогодні Віталій Карпенко запрошує на презентацію видання “Люди, книги, автографи”
Відео:
https://www.youtube.com/watch?v=JFoDx3YMivI&t=40s
https://www.youtube.com/watch?v=ADf30ZmY6iw&t=131s
