Жидачівський суд як приклад для київської Феміди

Ніколи не був у Жидачеві. Є таке містечко на Львівщині, назва якого раніше час од часу зринала в розмовах між журналістами. Бо тут знаходиться целюлозно-паперовий комбінат – на його газетному папері друкувалося чимало видань. Але сьогодні зайшлося про Жидачів не у зв’язку з тим, що тутешнє виробництво, утім як і тисячі заводів, доведені до великого розору. У місті трудиться людина, на чию роботу варто звернути увагу всім, хто опікується судовою реформою, хто вершить правосуддя. Її прізвище – Ірина Ціпивко, вона виконує обов’язки голови районного суду. «У нас в суді немає…

Читати далі

Смітниками по пам’яті Героїв (+фото, відео)

До столичного мера Віталія Кличка прийшли з вимогами згорьовані матері, батьки, брати і сестри полеглих героїв, які на сході тримали нашу землю, наші ліси, наші ріки, наші моря – боронили від путінської орди. Приїхали з багатьох міст і сіл. Кличка не було – у відрядженні. Поспілкуватися з родинами Героїв на ганок міської держадміністрації та Київради вийшов його перший заступник Микола Поворозник. Він, радше, заявився сюди, щоб тримати удар обурених чоловічих та жіночих сердець. А на нього вже накочуються розгнівані хвилі: – Може, вас у сміттєвий бак відправити? Спробуй-но вистояти під…

Читати далі

Отамани золотого запасу

У нашому бідному суспільстві дуже багато позолоти. От приїхали 8 травня до Гостомеля гості, бо ж День пам’яті та примирення. Серед них – і група козацьких генералів, маршал. Миготять, виблискують зірки на погонах, вишиті золотою ниткою, прикріплені масивно (щоб здалеку було видно), ніби доповнюючи «геройські» зірки на мундирах, підкріплюючи усе це сонцесяйне диво лампасами. А кашкети з високими туліями які! Задирай голову, щоб побачити, що зображено на цих розцяцькованих кашкетах-аеродромах, як тулиться тут дубовий листочок до листочка і про що свідчать різнокаліберні кокарди. Цю сановну публіку приймав Гостомельський селищний голова,…

Читати далі

Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності

Сьогодні найчастіше лунають слова: Революція Гідності. Ми згадуємо Майдан, коли мільйони співвітчизників вийшли на вулиці та площі, щоб сказати: ми – не бидло, ми хочемо жити так, як це прийнято у цивілізованому світі, ми проти російського феодального ярма. За це віддали життя кращі сини та доньки нашого народу. І ми стаємо на коліна перед Небесною Сотнею, низько схиляємо голови перед тими, кого покалічила банда. Нам болить, що заможне, квітуче життя в Україні так і не настало (хоч і прогнали Януковича, хоч і безвіз діє). Пече, що у країні неспокій, що…

Читати далі

Слово про “кіборгів”. Чому ні Муженко, ні Полторак не прийшли до родин полеглих воїнів?

– Приємно, що нас не забувають. Горе, змішане з радістю. Якесь нове відчуття для нас, та й землі нашої, мабуть. Тяжке, болюче… Мені щоразу, коли вшановуємо пам’ять наших героїчних “кіборгів”, згадуються ці слова Марії Володимирівни Вітишин, мами полеглого захисника Донецького аеропорту Івана Вітишина. Цього року також бачу на сцені впокорену журбою пані Марію. Троє доньок залишилися у старшого сержанта Івана Вітишина – Марія, Леся, Софія. Скільки ж таких, зболених, згорьованих, жіночок у нашій країні?! Вже майже у кожному селі, місті… Кажуть, що виплакані вже всі сльози… Утім, хіба можна океан…

Читати далі

У Києві – масштабна художня виставка. А держава глуха і сліпа

У них є все: нафаршировані державні “мерседеси”, розкішні державні маєтки, добротні службові кабінети з усім начинням, мільйони «під подушкою»… Знаєте, чого у них немає? Вони не живуть одним життям зі своїм народом. Культура, духовність, національне надбання – це не до них. Бо не їхня тема. Їм глибоко байдуже, що до 100-річчя з дня проголошення УНР у Києві, в Будинку художника, відкрилася масштабна виставка: «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». Це виставка про  Україну крізь віки… Про нашу святу правду. І про гетьманів, і про достойників УНР, і…

Читати далі

Прокиньтеся: Київщина вимирає!

Чиновники тішаться, що у 2018 році мільярди гривень ріками “потечуть” до села. І воно, мовляв, нарешті випростається, стане на стежку матеріального благополуччя. Отже, на потреби Міністерства аграрної політики та продовольства України, а загалом сільської ниви уряд дає 13,4 мільярда гривень. Стримить питаннячко: які суми було витрачено для підтримки села за роки Незалежності? Колосальні. А чому ж не бачимо розквіту? Куди поділися щасливі люди? Натомість з року в рік — сумна картина в багатьох куточках держави: розтрощені тваринницькі ферми, машинно-тракторні бокси, понівечені дороги, обдерті клуби та амбулаторії… Давно пішли прахом дрібні…

Читати далі

Нагорода знайшла начальника

У нас люблять нагороджувати, вручати подарунки. Такі церемонії вже традиційно не обходяться без начальства. Як же без нього?! Не освятиться вода… Бо високе й мале панство не тільки зачитує з трибун, кого, за які заслуги, чим саме відзначено, аплодуючи при цьому. Воно ще й тішиться, мабуть, що «і ми у цьому списочку» є. Аякже! А чи відомо, хто відмовився від грамоти, медальки, ордена, годинника? Треба ще подумати, як той казав. Ось нещодавно голова Київської обласної ради Ганна Старикова відзначила нагрудними знаками «За заслуги перед Київщиною» групу добродіїв та добродійок. Серед них…

Читати далі