Українські виробники будматеріалів роблять ставку на німецький “орднунг” і власні ресурси
Вперше в Україні створено Мережу енергоефективності виробників будматеріалів. Цю подію назвали “Будівельним конгресом” високого рівня за участю українських і німецьких фахівців.
...Власник багатоманітного бізнесу з Новоград-Волинського Володимир Герус зацікавився німецьким порядком. Зокрема, як саме у Німеччині досягають високої енергоефективності. Чому б і в Україні не запровадити правило:”Ordnung muss sein!” (“Повинен бути порядок!”), перш за все скоротивши витрати на споживання енергії? Нехай і у нас панує «орднунг»!
Ось тому він і приїхав до Києва на урочистий захід-конференцію з нагоди створення Мережі енергоефективності виробників будматеріалів.
Думаєте, тільки один Володимир Герус б’ється над розв’язанням цієї задачі? Поруч з ним у конференц-залі – керівники, провідні менеджери потужних, відомих підприємств – грандів! Одні назви відомі багатьом: Домобудівний комбінат №4 корпорації «Житлобуд», підприємство «Бетон Комплекс» (Промислово-будівельна група «Ковальська»), компанія «Керамейя», Роздільський керамічний завод («Євротон»), «Слобожанська будівельна кераміка», Броварський завод залізобетонних конструкцій. А ще ж – і Новомосковський завод залізобетонних і електротехнічних виробів, і фірми «Обербетон-інвест», «Технологія базальту», і НВП «Укрвермікуліт» (тепловер), і ТОВ «НПП Технологія» (піноскло)…
Принагідно нагадаємо, що 24 квітня, вперше в Україні в будівельній галузі було створено Мережу енергоефективності виробників будматеріалів. Читайте про цю подію в матеріалі «Українського репортера».
З ініціативою створення Мережі виступила Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів, яку очолює Іван Салій.
Цю новацію підтримали відомі підприємства-учасники Спілки, а також інші фірми та виробництва.
Йдеться про енергетичну модернізацію вітчизняних підприємств на підставі європейського досвіду. І сприяє нам у цьому німецький уряд, який діє через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ).
Перед початком конференції розмовляємо з Володимиром Герусом про його виробничі справи у Новоград-Волинському.
«У нас – чотири лінії з виготовлення пінопласту, бетонних виробів (блоки, каналізаційні, водогінні кільця…). Є власна пекарня, підсобне господарство, кафе для працівників, словом усе як у господаря, – розповідає Володимир Адамович. – Робимо ставку на високу якість продукції. Чому я зацікавився Мережею? Підвищення енергоефективності дозволить нам знизити собівартість виробів, збільшити кількість робочих місць, розвивати виробництво. Бо яка картина сьогодні? Вкладаючи кошти у виробництво, нам не залишається грошей на розвиток – «доганяємо», як завжди… Цьогоріч вже тричі підвищувалися ціни на цемент. І ніхто не може пояснити, чим це викликано. (Хоч привозь цемент з-за кордону, адже там він коштує дешевше.)
-А вартість цементу «тягне» догори і ціни на ваші бетонні блоки?
-Звичайно. І це б’є по кишені споживача, а не виробника. Відтак і економіка держави гальмується, бо якби споживач мав змогу купувати будматеріали за доступними цінами, то він і будував би – стабільно й багато.
Як все просто: висока енергоємність виробництва не дозволяє знижувати собівартість продукції. Вихід? Провести енергетичну модернізацію. За приклад узяти німецький досвід.
До речі, торік учасники Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів за програмою GIZ вивчали, як діє мережа енергоефективності в Гамбурзі і переконалися, що цей проект реально втілити і в Україні. Президент Спілки Іван Салій, ознайомившись з німецьким досвідом, розповідає, що в тамтешній країні визнають енергоефективність як загальнонаціональну ідею – від великих підприємств до офісу і готелю, будівлі та квартири – всі мотивовані на енергозбереження, прискіпливо аналізують навіть енерговитрати на будівельних майданчиках. Інновації мотивують податки і пільги, різномасштабні програми, а головне – задіяні всі: влада, бізнес і громадськість.
А чи ми гірші? Чому у нас не панує той самий «орднунг»? Адже Україна, наголошує Іван Салій, має фантастичні можливості. Тільки ж треба на усіх державних щаблях зрозуміти, що економіка – це завод, будмайданчик, кар’єр. І саме економіка забезпечує міць країни, добробут.
А ось тут не до оплесків. Бо рівень енергоємності вітчизняної економіки у 3-4 рази перевищує відповідний середній показник країн Євросоюзу. Понад 40 відсотків енергоспоживання припадає на промисловість та торгівлю. Виживання – стало гаслом для усіх. Бо ж і карколомно зростають тарифи на електроенергію, газ. Отож і зрозуміло, що високі витрати на енергію надто обтяжують підприємства, знижуючи їхню конкурентоспроможність.
Так, є вихід – енергоефективність. І розв’язок не є складним, бо йдеться про використання меншої кількості енергії для підтримання того ж рівня енергетичного забезпечення будівель або технологічних процесів на виробництві. Давайте думати… Ось і Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів підштовхує до цього, спонукає робити перші кроки на цьому шляху, а головне – об’єднатися в Мережу задля підвищення енергоефективності виробництва. Гуртом легше, кажуть в народі.
Сьогодні під егідою та за ініціативою Спілки у таку Мережу згуртувалися виробники будівельних матеріалів. Які плюси? Консультаційна, технічна підтримка від німецької GIZ, обмін досвідом учасників Мережі.
Як каже менеджер проекту, німецький інженер Дірк Кьовенер (LEEN GmbH), «Мережа – це можливість повчитися один в одного, це – нарощування спільних м’язів, зрештою спільний досвід…»
Звертаючись до керівників українських компаній, пан Кьовенер виокремив важливу тезу: «На цій стежині (енергоефективність. –Ред.) ви повинні стати командою, яка крок за кроком йтиме до успіху. Не подумайте, що вам хтось хоче “впарити” щось – ні, це ви маєте вчитися один в одного, ділитися досвідом з діловими партнерами Мережі: що, як і де зробити в напрямку енергозбереження, як уникнути помилок, скориставшись правильними рішеннями».
У цьому допоможуть енергоаудит, німецькі консультації. До речі, як зазначив координатор Мережі Олександр Пєтушков, вже сім компаній (учасників Мережі) пройшли енергоаудит.
Що цікаво, на території Німеччини, де діє 250 Мереж (і в кожній – 10-15 підприємств), після проведення енергоаудиту виробництв, їхня енергоефективність зросла більш ніж удвічі.
Директор проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності» (GIZ) Рікардо Кюльхайм зазначає, що Мережі є дуже ефективним інструментом на шляху енергетичної модернізації.
Так, енергоефективність – “це аксіома, яку всі підтримують, наголосив у своїй доповіді на конференції Іван Салій. Але ж сьогодні і повсякчас потрібні реальні технічні, інженерні, технологічні і організаційні кроки для досягнення мети”.
Роботи на цьому напрямку дуже багато. Отож до праці! І тоді буде «орднунг».
Леонід БОРИСЕНКО
Фото на головній: Учасники конференції з нагоди створення Мережі енергоефективності виробників будматеріалів.
Фото: “Український репортер”
