Початок 1989 року був позначений принциповою подією: на зборах столичної письменницької організації, попри шалений спротив ЦК Компартії України (Компартію представляли завагітпропом ЦК Кравчук і від міськкому партії – Килимник), була заснована принципово нова громадська організація – Народний рух України за перебудову. Попри завуальовану фразеологію, партчиновники розуміли, якою небезпекою для них може обернутися ця письменницька ініціатива. Килимник іменем міськкому заборонив мені висвітлювати в газеті цю подію. Довелося звертатися до Кравчука, і той дозволив подати лише інформаційне повідомлення, а Статут нової структури вирішили оприлюднити у менш тиражній письменницькій «Літературній Україні». У такій…
Читати даліАвтор: Віталій КАРПЕНКО
На перехрестях долі. Постаті від Віталія Карпенка
Дороги життя, як і звичайні шляхи, мають свої звивини і перехрестя. Наші з Олегом Чорногузом життєві дороги схожі, і перетнулися вперше в Одесі на семінарі письменників-початківців. Кожен з нас починав свій життєвий шлях з районної газети: Олег на Вінниччині, я на Миколаївщині – обидва завідували редакційними відділами листів, а в тих листах відбивалися людські перипетії, переживання та надії. Доля так розпорядилася, що наші шляхи-доріжки привели обох до столиці. Але кожен ішов своєю життєвою стежкою – я цілком віддався газетній справі: майже п’ятнадцять років редагував газету «Вечірній Київ», яка досягла майже…
Читати даліВеликий трудівник пера. Постаті від Віталія Карпенка
Йдеться про Валентина Чемериса. І це не гіпербола, а реальність. Судіть самі: на кінець 2016 року вийшло 69 його книг. Його історичні романи витримали по кілька видань. На кожен з прожитих ним років припадає по солідному фоліанту, якщо брати до уваги перевидання. А ще не все, написане ним, вийшло за життя. ПОСТАТІ Познайомився я з ним далекого 1962 року на семінарі молодих літераторів у письменницькому Будинку творчості в Одесі під назвою «Дача Ковалевського» на самому березі Чорного моря. Серед учасників цього зібрання були представники з Києва та різних областей України.…
Читати даліУнікальність Євгена Товстухи
Уперше здибатися з Євгеном Товстухою випало на Дачі Ковалевського в Одесі на зборах творчої молоді навесні 1962 року. Великого доробку тоді ми ще не мали, проте мали здорові амбіції, перебували в пошуку та вірили в майбутнє. Так вийшло, що згуртувалися і стали друзями Євген Товстуха з Чернігівщини, Валентин Чемерис з Дніпропетровщини, Олег Чорногуз з Вінниччини, Степан Музиченко з Києва та я з Миколаївщини. Після сталінізму то був час хрущовської відлиги, зароджувався рух шістдесятництва, інтерес молоді все більше повертався до наших національних коренів. Ми також обговорювали ці проблеми між собою. Євген…
Читати даліГурт однодумців з Дачі Ковалевського
Влітку 1962 року з ініціативи Спілки письменників України було скликано творчу молодь з усієї країни на семінар початківців (вочевидь, перший) на Дачі Ковалевського, що на березі моря в Одесі. Так склалося, що ми, п’ятеро з різних регіонів, поселилися в одній великій кімнаті. Це Степан Музиченко з Києва, Євген Товстуха з Чернігівщини, Валентин Чемерис з Дніпропетровщини, Олег Чорногуз з Вінниччини та я з Миколаївщини. Як виявилося згодом, це досить знаково – ми, на той час хоч і молоді-зелені, проте в багатьох питаннях, не тільки літературних, а й політичних, виявилися однодумцями. Керував…
Читати далі