Які країни найбільше допомагають росії прискорювати виробництво зброї?
Попри всі західні санкції, російська оборонна промисловість процвітає, а виробництво зброї, яка допомагає москві вести війну проти України, різко зросло з початку вторгнення. Ключовою країною у підтримці російського оборонно-промислового комплексу став Китай.
Про це пише журнал The Economist, аналізуючи дані нещодавнього дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Наприклад, станом на початок 2024 року щомісячна спроможність рф у виготовленні ракет великої дальності, ймовірно, зросла більше ніж удвічі [від початку вторгнення в Україну]. Таке зростання стало можливим завдяки поставникам, від яких Росія отримує дефіцитні запчастини, електроніку та обладнання, необхідне для виготовлення зброї.
Подібні товари часто надходять у рф через складну мережу підставних компаній, тому виявити та виокремити ці потоки досить важко. Однак дослідження CSIS доводить, що левову частку «оборонного» імпорту росія отримує з китаю (на графіку нижче).
Зокрема китайські компанії постачали росії напівпровідники, які є критично важливою складовою для створення різних систем озброєння. Вони також поставляли навігаційне обладнання, частини для реактивних літаків та інші товари, такі як кулькові підшипники, які використовуються у виробництві артилерії та іншого обладнання.
Дані транзакцій свідчать про те, що здебільшого з Китаю росія імпортує також високоточне прецизійне виробниче обладнання, зокрема устаткування з числовим програмним керуванням (CNC), тобто високотехнологічні програмовані виробничі станки.
Між березнем і липнем 2023 року між росією і Китаєм щомісяця фіксувалося понад 10 000 транзакцій, які включали подібне обладнання (і не лише його). А оскільки кожна транзакція може містити кілька товарів, фактична кількість наданих одиниць, ймовірно, була набагато більшою, припускає The Economist.
Опубліковані виданням графіки свідчать, що імпорт таких товарів у росію почав зростати після того, як путін оголосив про часткову мобілізацію у вересні 2022 року. Однак сплеск поставок з Китаю стався в березні 2023 року, коли Сі Цзіньпін зустрівся з путіним у москві. Офіційний Пекін стверджував, що займає нейтральну позицію у війні і не забезпечує зброєю жодну зі сторін. Однак подібний експорт у росію підтверджує, що КНР робить дуже значний внесок у воєнну машину кремля. Ентоні Блінкен, державний секретар США, вже дорікнув Китаю за те, що КНР є «основним вкладником» в оборонно-промисловий комплекс росії.
Окрім торгівлі з Китаєм та попри значні експортні обмеження, у 2023 році росії вдавалося отримувати й чимало компонентів західного виробництва для свого ОПК. Наприклад, товари з Франції, Німеччини та Японії потрапляли в росію через треті країни, такі як Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати, які не приєдналися до західних санкцій. Дослідження Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI, Royal United Services Institute), опубліковане в грудні, засвідчило, компанія Компэл — один із провідних російських дистриб’юторів мікроелектроніки — імпортувала величезні обсяги західної мікроелектроніки не лише через Гонконг, а й через Німеччину.
Запровадити суворіші правила, щоб обмежити ці потоки, «нелегко», пише The Economist. Першою причиною видання називає той факт, що Росія дедалі більше використовує обладнання нижчого рівня — частково через те, що вона вичерпала запаси більш досконалих систем. Це означає, що російські виробники зброї потребують технологій, які використовуються також у цивільних цілях, а такий потік товарів важче обмежити в міжнародних ланцюгах постачання.
Інша складність полягає в тому, що Україна також частково залежить від китайських виробників деяких запчастин і деталей (хоча ці поставки набагато менші за обсягом, аніж поставки Китаю в росію). Тож розробники санкцій на Заході мають взяти до уваги, чи може запровадження нових обмежень щодо деяких китайських фірм перешкодити військовим закупівлям України.
Тож бум військового виробництва в росії, схоже, триватиме. Очікується, що її витрати на оборону досягнуть 115 мільярдів доларів у 2024 році, що на 68% більше, ніж у 2023 році. Однак навіть за допомогою Китаю та інших країн росія не зможе продовжувати ці зусилля нескінченно довго, наголошує The Economist. «Вибухові речовини, необхідні для виготовлення артилерійських ракет та інших боєприпасів, є дефіцитом. По деяких параметрах [озброєння] запаси радянських часів, які росіяни досі відновлювали [зі складів], закінчаться протягом наступних кількох років. Тим часом західні країни можуть докласти зусиль, щоб закрити лазівки в поточних санкціях і збільшити власні виробничі потужності, аби допомогти Україні», — резюмує видання.
