Українські генерали продовжують називати обстріли російськими окупантами українських позицій “провокаціями”

Командування військами операції Об’єднаних сил вперто продовжує називати обстріли російськими окупантами українських позицій “збройними провокаціями”. 

Цитуємо фронтове зведення штабу ООС: “Упродовж минулої доби, 24 лютого, збройні формування Російської Федерації продовжили здійснювати збройні провокації та шість разів порушили режим припинення вогню”.

Від “Українського репортера” зазначимо: російська орда калічить і вбиває наших захисників, а українське військове командування називає це «провокаціями», «нахабними», «зухвалими» і «підступними» діями.

Коментар із Фейсбуку:

Наші генерали усе ще чекають, що путінські вбивці, кати, крадії чужих територій, терористи будуть поводитися на нашій землі ввічливо і шанобливо?

Вони сподіваються, що на війні не буде «підступних» дій? Уже в кожному селі, містечку, не кажучи про великі міста, є могили наших славних воїнів, які загинули в борні з цією бандою. На превеликий жаль, маємо вже новітні військові кладовища.

Думка відомого журналіста, письменника Володимира Сердюка:

Отож до нашої оселі увірвалися не «зухвалі» і не «нахабні» чужинці, не “провокатори”, а кровожерна, озвіріла, грабіжницька орда.

Вона нікого не жаліє – ні старих, ні малих. Чому ж боїтеся, панове генерали, назвати цю наволоч цими словами, сором’язливо ховаючись за евфемізмами? Бийтеся з оскаженілим ворогом не заявами, а шквальним свинцевим вогнем з усіх можливих калібрів, щоб ця банда стікала кров’ю на нашій землі!

А якщо вже й виступаєте з ультиматумами, то це мають бути справжні, а не паперові ультиматуми.

Щоб український народ нарешті побачив вашу залізну рішучість, ваше тверде й могутнє слово, а не обіцянки-цяцянки, не пустопорожню балаканину, аби когось там не прогнівити, продемонструвати наше бажання дотримуватися “повного і всеосяжного режиму тиші” будь-якою ціною. Ціною жахливих втрат цвіту української нації, кращих синів України?

До подій на фронті минулої доби 24 лютого. Штаб ООС інформує: “Зі стрілецької зброї противник вів вогонь неподалік населених пунктів ПІВДЕННЕ і ТАЛАКІВКА. Один військовослужбовець Збройних Сил України отримав кульове поранення. Воїну оперативно надано медичну допомогу та доправлено до лікувального закладу.

В передмісті АВДІЇВКИ та неподалік ВОДЯНОГО, що на Приазов’ї, окупанти відкривали вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї, а поблизу МАР’ЇНКИ здійснили неприцільні постріли з автоматичних станкових гранатометів.

Неподалік населеного пункту ЧЕРМАЛИК український воїн, який ніс чергування на спостережному посту, затримав військовослужбовця окупаційних військ Російської Федерації, який намагався проникнути на українські позиції.

В ході затримання противник наніс нашому воїну легке поранення холодною зброєю. У відповідь солдат застосував штатну зброю та затримав окупанта.

Основною метою дій російсько-окупаційних військ минулої доби залишається провокування ЗСУ на відкриття вогню у відповідь з подальшим звинуваченням у порушенні режиму припинення вогню.

У двох випадках противник обстрілював позиції українських підрозділів одночасно із запитом на тишу начебто через обстріл з боку наших воїнів. (Зверніть увагу: командування ООС не бажає інформувати суспільство, чи прицільно бив ворог. -Ред.)

Крім того, в одному випадку зафіксовано хибний запит на тишу з боку збройних формувань Російської Федерації, що свідчить про широке використання противником маніпуляцій та викривлення інформації для досягнення ним власних цілей”.

Постає закономірне і традиційне питання: чому не дали зубах агресорам?

На цю тему:

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *