Справа про вбивство Шеремета: лікарка Юлія Кузьменко – на волі!

Справа про вбивство журналіста Павла Шеремета: Київський апеляційний суд звільнив з-під варти лікарку Юлію Кузьменко під цілодобовий домашній арешт.

12 грудня 2019 року поліція повідомила про затримання трьох підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

Юлія Кузьменко таким чином вісім місяців перебувала в СІЗО. Суди абсолютно не брали до уваги заяви адвокатів, а також самої Кузьменко про безпідставне затримання, про фальшування матеріалів справи. Сьогодні  обвинувачена в суді згадала про репресії часів СРСР і сказала, що її разом із іншими фігурантами справи переслідують для дискредитації волонтерського та ветеранського руху. Прокурор просив не скасовувати арешт. Сказав, що ризики “перешкоджання слідству” нібито продовжують існувати через те, що триває слідство стосовно замовників вбивства і вони ще не встановлені.

Торік Юлія Кузьменко написала із СІЗО:

“Вчорашній день, напевно, почався звичайно. Я була на роботі, у мене було 3 дитини в операційній. Найнеприємніше – це зараз постфактум розуміти, що коли я ще перебувала в операційній, в цей момент уже готувався брифінг. Я вже стала вбивцею… Я вперше про Шеремета почула у день, по-моєму, його вбивства. Я сиділа на роботі, відкрила Фейсбук, прочитала, що вбили Шеремета. Я тоді ще полізла читати, хто це… Я не знаю, як закінчиться моє життя, але вчора закінчили мою кар’єру. У мене тисячі пацієнтів… Що повинні думати батьки дітей, яких я оперувала, що хірург був вбивця? Кому вони віддавали своїх дітей? ”

Сьогодні рішення про зміну запобіжного заходу ухвалила колегія суддів Юрія Сливи, Тетяни Фрич і Володимира Мельника. Підозрювана не може залишати межі Гнідина Київської області, де вона прописана, а також не має спілкуватись з фігурантами справи та зобов’язана з’являтись до правоохоронців на їхні вимоги.

У цій справі продовжує залишатися під вартою Андрій Кузьменко.

Громадськість упродовж тривалого періоду проводить акції протесту, вимагаючи звільнення з-під варти Кузьменко, Антоненка, а раніше – і Яни Дугарь, крититикуючи владу за упередженість слідства, за те, що не бажають розшукувати справжніх винуватців цього злочину. Зокрема, 10 серпня під стінами Офісу Генпрокурора активісти влаштували гучний і принциповий пікет проти дій очільниці відомства Венедиктової.

Також нагадаємо, що 12 грудня 2019-го в МВС було проведено екстрений брифінг щодо затримання осіб, яких підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. На брифінг прибули президент Володимир Зеленський, генпрокурор Руслан Рябошапка, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Суспільству розповіли, що вбивство журналіста Павла Шеремета “розкрито”. Затримано групу: лідера гурту Riffmaster, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, дитячу лікарку та волонтерку Юлію Кузьменко і медсестру військового батальйону, волонтерку Яну Дугарь. Серед фігурантів справи назвали також «Пуму» і «Бучу» – відомих учасників АТО, волонтерів. Усіх їх – без судового вироку! – назвали причетними… Між тим, подружжю Грищенків ніхто підозри щодо вбивства Шеремета не пред’являв. Однак в багатьох ЗМІ їхні прізвища відразу ж після брифінгу стали фігурувати в контексті підозрюваних. Якщо влада сказала про “причетність”, то й покотилося страшне колесо облудних звинувачень на різних інформресурсах. І “розпинали”…  “Український репортер” в багатьох статтях на цю тему ставив питання руба: чи не з 1937-го котиться це “колесо” репресій? І як його зупинити? Де стіна закону і права?

Захисниця України, волонтерка Інна Грищенко (фронтовий позивний «Пума») два місяці і 18 днів провела в одиночній камері київського ізолятора тимчасового тримання. Її чоловік – Владислав Грищенко (також захисник України!) – досі за гратами. Без судового вироку. На три, а то й на п’ять штихів закопують в землю одвічний принцип гуманізму. Тому забудьте, що сей основоположний правничий постулат торжествує у тій чи іншій справі беззаперечно, твердо, як аксіома.

В Печерському суді люди бачили, як під час розгляду клопотань у справі Інни Грищенко суддя час од часу писав комусь есемески в телефоні, прикривши його томиком матеріалів. І робив вигляд начебто уважно слухає, з’ясовує, вивчає, прагнучи прийняти справедливе, зважене, обґрунтоване і мотивоване рішення. Через деякий час інша суддя у цій же справі (того ж Печерського) винесла ухвалу, в якій зовсім не зазначила, які ж ризики існують, що Грищенко може ухилятися від слідства, втекти, впливати на свідків. А навіщо? Простіше повторити, пробубоніти прокурорський документ про те, що «ризики при обранні запобіжного заходу продовжують залишатися», а потім, потупивши очі в підлогу, залишити суддівську залу. Фраза про «ризики» повторюється від суду до суду, перекочовує з ухвали до ухвали. (Подібний суддівський стиль спостерігали і під час розгляду клопотань щодо Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка, Яни Дугарь. І постійно прокурори белькотали про “ризики”…). Уся ця братія (разом узята) просто знущається з українського народу. І знущаються вже три десятиліття! Але ж терпець в народу колись увірветься.

Які ризики втечі чи перешкоджання слідчим діям, дозвольте поцікавитися? Наприклад, «Пума» була на передовій, під обстрілами, життям ризикувала заради України, бойових побратимів. Невже вона буде уникати викликів на допит до слідства? Навпаки – Інна заявила в суді, що дає згоду навіть на відеофіксацію під контролем поліції свого перебування під домашнім арештом. Однак їй все одно не ймуть віри. Це ж як треба не поважати захисницю України, як треба не любити свій хоробрий, войовничий народ, щоб прошварготіти: «Залишити під вартою»!

А ми ж знаємо, як восени 2014-го “легендарна” суддя Печерського суду Світлана Волкова звільнила із СІЗО екс-командира “Беркута” Дмитра Садовника, якого обгрунтовано підозрюють у розстрілі 39 Героїв Небесної Сотні. Катюга Садовник відразу ж втік до Московії. Волкову лише звільнили з посади, а потім вона благополучно поновилася на роботі. Це і є справедливість по-українському?! Ні, це якийсь суддівський “космос”!

«Пума» на Майдані була із Садовником по різні сторони барикади. Сьогодні цей злочинець – в шоколаді, мабуть “розганяє” мітингувальні майдани в Білорусі. Інна місяці провела в камері-одиночці. Ось такі жахливі контрасти.

Українці звикають до цих контрастів, хоч в душі лають, клянуть цей слідчий каток, який «утюжить» людські долі. Але що вдіяти можуть? Тебе не чують. Глухо як у танку. Але українці твердо знають і вірять: вони все одно переможуть зло. Такий народ не здолати!

Очевидно, рано чи пізно Європейський суд з прав людини скаже своє слово про цю справу. Але було б справедливо, щоб в СІЗО опинилися усі ті, хто фальшував цю справу. Чомусь є така надія, що наш народ прослідкує за цим…

Леонід Фросевич

Читайте про це:

Справа «Пуми» і «Бучі»: несподіваний поворот (+відео)

“Пума” і слідчі жорна. Несподіване рішення Апеляційного суду (+відео)

Пума на волі. Як це було (+відео, фото)

 

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *