Є унікальна ініціатива: “Чиста злука 2020”
В січні цьогоріч створено робочу групу з формування «зерна кристалізації» прийдешнього об‘єднавчого руху (платформи).
Саме ця ініціатива отримала найкращі шанси на перспективу. По-перше тому, що чесно визначила і врахувала ДІАГНОЗ громадського активізму:
1. Можливо, головним фактором блокування масового руху в Україні стало цілеспрямоване розпорошення громадянського активу з боку зовнішніх ворогів і внутрішніх «друзів».
2. Схема блокування давно відома, але про неї воліють не згадувати, її замовчують мас-медіа. Вона полягає в тому, що кожен помітний прояв природної самоорганізації тут же отримує пряник: фінансову та/чи медійну підтримку.
3. Солодке додає авторитності лідеру спільноти, прив’язує кілька його друзів, які не підпускають до керівництва «чужих»: аби не ділитися. Доступ інших активістів до такої структури припиняється, і далі вона вариться у власному соку, та з часом фактично припиняє існування.
4. Оскільки нові активісти не можуть доєднатися до вже наявних структур, вони створюють інші, свої. Якщо нова спільнота піднімається, тут же заходить професійний активіст: гайда за мною, зроблю вам грант на розвиток! І історія з капсуляцією повторюється з тим же фіналом.
5. Найбільш енергійні лідери поступово отримують дещицю благодійництва, і задовольняються пряниками від місцевих адміністрацій. Годі й казати, що вони ні про які об’єднання й чути не хочуть. Або на словах закликають, на ділі — саботують.
6. В столиці цей процес має зв’язок з державними органами, іноземними посольствами і великими ставками: наприклад, більшість «антикорупціонерів» зробили блискучу кар‘єру і обійняли синекури в суцільно корумпованій країні.
7. Поступово з колись активними і шляхетними лідерами залишаються пара друзів, пряник та свідоцтво про реєстрацію. Оці десятки тисяч фактично вже покійних ГО всотали в себе і згасили величезний потенціал природного громадянського активізму українців.
З чисто технологічного боку рухівський параліч проаналізований в публікації «ЧОМУ НЕ РУХАЮТЬСЯ НАШІ РУХИ, І ЯК ЇХ МОЖНА “РУХНУТИ” .
Головними вадами залишаються закритість та/або непрозорість діяльності. Блокування притоку свіжих кадрів і суспільна недовіра внаслідок непрозорості не залишають перспективи традиційним структурам, незалежно від джерел і розмірів їх фінансування.
На противагу старим, нова, ЧИСТА ініціатива ПЕРШОЮ в Україні передбачає повну відкритість і прозорість, які забезпечує українська (!) ІТ- платформа Сила Довіри. Вона має відомий функціонал LFB, що означає ПОТОЧНИЙ ЗВОРОТНИЙ ЗВ‘ЯЗОК.
Платформа дозволяє реалізувати Ключовий організаційний принцип динамічної мережі: забезпечує вироблення, ухвалення і контроль рішень за загальної участі, а виконання кожного локального проекту – під керівництвом призначеного за відкритим конкурсом лідера. Вся поточна робота тимчасової виконавчої структури контролюється всіма учасниками руху на основі повної прозорості, що забезпечує зчеплення громадської думки з механізмом прийняття рішень. Робочі групи розформовуються після виконання завдання, або достроково – за рішенням загалу.
Творці «зернятка» не оголошують маніфестів і не просять грошей, бо сучасні технології дозволяють працювати практично без зовнішніх фінансів: лише за рахунок часу життя (енергії і творчості) учасників.
Другою причиною відомих рухівських фальстартів, як відзначає вищеназване дослідження, часто буває слабка філософсько-соціологічна база. Адже, об‘єднавчий рух має запропонувати суспільству прийнятну історичну Пропозицію: концепт стратегії розвитку країни. З оприлюднених Пропозицій в Україні поки що, на жаль, налічується лише одна кондиційна: Позитивний сценарій міждисциплінарної групи незалежних дослідників Спільний Проект. Він, зокрема, єдиний з візійних проектів отримав Рецензію незалежної професійної профільної установи — Агенції досліджень системних технологій.
Оскільки Сценарій був створений на волонтерських засадах і оприлюднений з вільним доступом, ініціаторам ЧИСТОГО руху не треба платити за Сценарій і чубитися за першородство. Точно так щойно відкритий і доступ до української ІТ-платформи Сила Довіри, яка виключає бійку за булаву і захоплення печатки чисто технологічно. Тобто, рух вперше закладають на двох могутніх МОДЕРНИХ підвалинах.
І чи не головне – обоє безкоштовні і не мають присмаку боротьби за лідерство. Тому наразі ініціатори нікому нічого не винні і нічого ні у кого не просять. Лише – запрошують патріотів: разом творити «зернятко» об’єднавчої платформи.
З великої науково-дослідницької програми «Позитивний сценарій» група пропонує, перш за все, взяти концепцію Персонального мандату, як основу тактичної програми. Концепція була презентована в УКМЦ 2018 року за участі відомого правознавця-конституціоналіста професора Віктора Мусіяки. ПЕРСОНАЛЬНИЙ МАНДАТ ЯК МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ.
І — головний соціологічний аргумент перспективності: Ініціатива має конкретне цілеспрямування – волонтерсько-ветеранським спільнотам, які утворюють стрижень українського відповідального класу. Саме цей новий клас, за висновком Спільного Проекту, здатен очолити оновлення країни.
Додатковим бонусом цієї ініціативи стає той факт, що вона не вступає в конкуренцію з жодним іншим проектом і жодною іншою ініціативою. По-перше, тому, що Позитивний сценарій — це СПІЛЬНИЙ документ, який не несе жодного натяку на лідерство, і доступний до користування всім в рівній мірі.
По-друге, ініціатори не зазіхають на СТВОРЕННЯ руху/платформи, яка би становила конкуренцію іншим. Завдання стоїть на два порядки скромніше і настільки же перспективніше: сконструювати якісний зародок руху, який представники українського відповідального класу отримають на ВЛАСНИЙ розвиток.
Прийдешній рух отримає перспективу завдяки комбінованій парасольковій структурі: сполученню спільноти фізичних осіб і наявних патріотичних організацій. Роль парасольки буде відігравати спільнота з фіксованою участю на ІТ-платформі самоуправління. Вони будуть ухвалювати стратегію і тактику, поточну політику відповідно до ОБ‘ЄДНАВЧОЇ спрямованості руху.
Наявні ж (і майбутні) громадсько-політичні структури за бажання будуть долучатися до певних програм на договірній основі: якщо вони поділяють мету і засоби конкретної акції і тому зацікавлені в МАСОВОСТІ. Тобто, інші, союзницькі організації залишаються повністю самостійними, з вільним власним правом входити під парасольку, чи виходити: якщо певні акції та позиції наразі їх не влаштують.
Наразі робочу групу складають безпартійні прихильники Спільного Проекту, який і назву то взяв відповідно засади, що ефективно об’єднати сучасну націю може лише спільний проект майбутнього – не нав’язаний згори, а вистражданий і усвідомлений усіма активними громадянами. (Ортега-і-Гассети) Ця неформальна дослідницька група протягом 2012-17 років створила Позитивний сценарій на суто громадських засадах. Не було грошей — не було чого ділити.
Таким же шляхом прямують і учасники ЧИСТОЇ робочої групи, де немає місця для ПІДГОДІВЛІ. Також її технологічно НЕМОЖЛИВО очолити, аби потім продати чи звести нанівець, як часто відбувалося в нашій історії.
І тому ця громадянська новація наразі має найкращі передумови реалізації.
Час настав. Добрий час!
ОГЛЯДАЧ
Фото “Українського репортера”
