На перемогу — повсякденний плебісцит Спільної мережі громад
Тези доповіді до Всеукраїнської науково-практичної конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні».
Україна отримала масштабну війну, яка може тривати (періодично стихаючи) багато років: аж поки напрацюємо ресурсів і надійних союзників на остаточну перемогу .
Аби зберегтися як нація, українцям треба залучити всі засоби, доведеться опанувати безперервний стан суспільної мобілізації: подібний тому, в якому живуть ізраїльтяни.
Потребу «повсякденного плебісциту» як потужного джерела суспільного розвитку обґрунтував професор Василь Куйбіда у статті «Нація і пряма демократія». «…почнімо Рух за пряму демократію, за соціальне і національне відродження України. Нація — це повсякденний плебісцит!» [2].
Ґрунтовне дослідження професорки Ольги Петроє, своєю чергою, доводить «потенційну спроможність прямої демократії для прискорення демократичного транзиту нашої держави шляхом оновлення політичних структур, суспільних відносин і цінностей» [3, с.15—21].
Разом з тим, застосунки прямої демократії наразі залишаються локальними: фокусуються «на конкретних питаннях, на відміну від голосування за кандидатів та загальних програм на тривалий термін повноважень» [4, с.15—21]
Проблема вбачається у визначенні сучасного формату Руху «за соціальне і національне відродження України», і в способі надати динаміку «потенційній спроможності прямої демократії».
Відповіді запропонувала міждисциплінарна група Спільний Проект. Волонтери працювали в рідкісному для України річищі публічної соціології, що передбачає і безпосередню участь соціологів в суспільних процесах [5].
Результатом спільної роботи фахівців і громадських активістів протягом дев’яти років стала всеукраїнська мережа зворотного зв’язку — діюча модель низки віртуальних міні-майданів: «ІТ-мережа „Персональний мандат“ як щоденний плебісцит» [6, с.14-16].
Чому мандат — персональний
Мережа отримала назву правової новації «Персональний мандат». Вона передбачає персоніфікацію голосів виборців, що уможливить для виборця відкликання поданого голосу до завершення каденції.
Концепція надала найглибшу відповідь на запитання з часів Давнього Риму: Хто буде стерегти сторожів? Концепція зворотного зв’язку отримала підтримку соціологів на Майдані, які винесли її на семінар Факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка [7].
Серед відомих правознавців новацію першим підтримав професор-конституціоналіст Віктор Мусіяка, який вбачав недолік чинної Конституції у відсутності поточної політичної відповідальності політикуму [8].
Разом з тим, впровадження Персонального мандату в його «ідеальному» форматі може розпочатися лише в майбутньому: за відповідної цифрової технології голосування.
Для поточного підвищення відповідальність політикуму Спільний Проект 2021 року ініціював проміжний варіант зворотного зв’язку: Мережу з назвою «Персональний мандат», що визначає концептуальне спрямування моделі.
Кожній громаді — свій Майдан
Сукупність громадян на території виборчих округів можна розглядати як своєрідні територіальні громади, що об’єднані «виборчим інтересом». Великі міста, мешканці яких утворюють одну територіальну громаду, паралельно з окружними групами отримали і об’єднані. Наприклад, до об’єднаної групи виборців усієї громади міста Києва можна зайти тут.
Кому треба до якоїсь із 13 окружних груп столиці, можна заходити через міську ІТ-Сторінку.
Уособлення гласу народу і слуг народу
Мережа містить двісті ФБ-груп (для кожного з виборчих округів) і 25 ФБ-сторінок (для кожної області). Конкретні громадяни уособлюють народ на конкретних територіях округів. Відповідно, конкретизуються поіменно і депутати рад та голови громад: імена дивіться на ІТ-ресурсах ВРУ і місцевих рад.
Необмежений доступ
Мережа долає досі обмежений в Україні доступ до управління і самоуправління, отже — до вільного розвитку особи. На кожному з двохсот майданчиків (в окружних групах) Мережа надає реальну можливість кожному виборцю зустрітися з обраною саме тут особою: не «почую кожного», а побачити поіменно.
Тридцять мільйонів виборців з 2021 року отримали можливість особисто безперешкодно зайти до своїх груп: досить у ФБ-пошуку набрати номер виборчого округу і перед ним —ключ: Персональний мандат. Мережані технології дозволяють тримати зв’язок не лише щоденно («повсякденний плебісцит»), а безперервно, кожної хвилини.
Відповідно до Правил Мережі в окружних групах виборці мають збирати і перевіряти інформацію про обраних в окрузі депутатів: програми, обіцянки і декларації, голосування, виступи, публічні вчинки, заяви, витрати і т.п.
Кожне відхилення від правди може коштувати зниження рейтингу, і тоді розумний депутат стане звітувати своїм конкретним виборцям в окружній групі негайно, а не раз на чотири роки.
Якщо рівень довіри до обраної/ного впаде до критичної позначки, громадяни отримають цілком обґрунтовані підстави провести міні-референдум в своєму окрузі: чи можна й надалі йому/їй довіряти наше представництво в Раді? «Ми тебе обрали, ми можемо тебе й відкликати».
Громадянський трансформатор
Участь в Мережі не потребує виходити на Майдан чи писати заяву, отримувати дозвіл чи посвідчення. Грошей ні в кого не вимагають, і ніхто з учасників не отримує, бо навіть провідні активісти не мають потреби працювати цілоденно: високу продуктивність переробки інформації забезпечують програмні засоби.
Поки Мережа залишається маловідомою (в стані моделі), наявних активістів небагато, модераторів не вистачає, відіграє переважно роль громадянського трансформатора: на вході отримує результати сторонніх розслідувань, перевіряє їх і систематизує, а на виході — подає для користування виборцям округів.
Наприклад, Центр протидії корупції (ЦПК) запропонував користувачам проект «Серпом по рейтингу», який цілком відповідає концепції Сценарію, отже і Мережі. Схожі програми мають також рух ЧЕСНО та інші неурядові структури. Професійні розслідувачі ефективно функціонують завдяки ПОЗАсистемності: не залежать від державних інституцій, від партій, від великого капіталу.
Разом з тим, виявлені недоліки і помилки далеко не завжди усуваються, а порушники зовсім нечасто отримують покарання. Бо дійсної результативності робота набуде лише за масової уваги і довіри громадян.
Легітимність
Пересічні громадяни не знають, як регулюється робота ЦПК та інших неурядових організацій, але всім відомо, що робота оплачується іноземними коштами. Це саме по собі може викликати сумніви: адже, кожна держава має свої інтереси, які не можуть співпадати з інтересами жодної іншої держави чи міжнародної організації.
Так виникає питання про легітимність. Кожен громадянин має право спитати: друзі, чому це ви розгрібаєте наш бруд? Чому обираєте саме цей бруд, а не інший?
Мережа виключає подібні сумніви, бо функціонує не лише «для народу», а й «іменем народу та силами народу». Виборці мають змогу реалізувати особисте право, і одночасно виконати громадянський обов’язок: вимагати виконання програм і обіцянок від обраних осіб.
За масової підтримки Мережа може набрати найвищу легітимність — подібну тої, яку свого часу отримав Майдан.
Мережа «Персональний мандат» як «нейтральна полоса» співпраці політиків і громадянського суспільства
Мережа «Персональний мандат» пропонує зручний структурований інструмент для переходу від публічного управління та адміністрування до політики демократичного самоуправління. Не можуть же слуги народу ухилятися від повсякденного спілкування з людьми, які уособлюють легітимне джерело влади в громадах.
Мережа не вимагає бюджетного фінансування чи створення додаткових структур, і представникам державних інституцій та органів місцевої влади можуть заходити до спеціалізованої нейтральної Мережі в рамках виконання своїх службових обов’язків.
Якщо хочуть зміцнити довіру виборців, досить періодично давати соціальну рекламу в місцевих медіа на активізацію «своїх» автономних самоврядних окружних груп.
Децентралізація Мережі виключає можливість узурпації, а прозорість і зворотний зв’язок забезпечують демократичність спілкування активістам неурядових і громадських організацій з керівниками владних інституцій на «нейтральній полосі»: не «в гостях» і не «дома». Лідери НУО, ГО і місцевих партійних осередків, можуть саме тут виявляти нових активістів на подальше залучення до вирішення власних завдань.
Мережа як спільний проект майбутнього за Ортега-і-Гасет
Майдани завершилися, але залишилися нереалізовані прагнення та вимоги. Здійснити їх об’єднаними силами нації мають змогу учасники Мережі. Вони можуть легко творити в своїх громадах віртуальні міні-майдани, які єднаються спільним проектом за Ортега-і-Гасет: Ефективно об’єднати сучасну націю може лише спільний проект майбутнього: не спущений згори, а вистражданий і усвідомлений усіма активними громадянами [10, с. 15-139].
Мережана демократія стає перехідним етапом від представницької до прямої демократії. Перехідний стан поєднує позитивні властивості попередньої та майбутньої моделей і водночас нівелює більшість негативних наслідків.
Мережа як навершення Позитивного сценарію
Мережа стала завершальним елементом Позитивного сценарію, який містить її системне обґрунтування. Перша редакція Сценарію: «Концепція мережаної демократії як позитивний форсайт-сценарій» [11, с.374-375].
Відповідно до форсайту мережана демократія має стати перехідним етапом-станом від представницької до прямої демократії. Перехідний стан поєднує позитивні властивості попередньої та майбутньої моделей і водночас нівелює більшість негативних.
Журнальна редакція УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ: ДО ПРИЙДЕШНЬОЇ ПЕРЕМОГИ оприлюднена у виданні СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ [12, с.319-366]. Сценарій, як системна соціальна технологія отримав позитивну Рецензію Агенції досліджень системних технологій, яка завершується рекомендацією «В цілому проект „Позитивний сценарій“ заслуговує суспільного визнання, і може бути рекомендований як проект програми об’єднавчої платформи.» [13].
Перспективи
Мережа як завершення Сценарію містить основні його функціонали: разом з тими, що характеризують Сценарій як «Проект програми об’єднавчої платформи». Мережа як Проект може привернути увагу науковців і громадськості внаслідок специфічних особливостей:
— Мережа як і весь Сценарій виключає будь-яке «керівництво», бо змодельована на виключно добровільних угодах учасників: як фізичних осіб, так і юридичних.
— Мережа виконує концептуальну функцію оболонки, тому не потребує фінансових чи адміністративних ресурсів. Про ресурси мають дбати галузеві (локальні) проекти, які здійснюються в рамках Сценарію відповідно до його методології [14 с.62-66].
— Мережа як навершення Сценарію рівновіддалена від усіх дослідників, наукових і дослідницьких структур: державних, академічних, громадських і приватних. Нікому з них для участі не треба відмовлятися від власних напрацювань і поступатися перед конкурентами. В нашому випадку жодного конкурента не існує: група Спільний Проект завершила роботу і надала результат суспільству як публічну оферту — для безперешкодного користування. Наразі групу представляє лише одна особа, яка не має права втручатися в роботу Мережі: за виключенням права авторського нагляду.
— Методологія Сценарію і Мережі надає єдність спрямованості спільній роботі, і таким чином підвищує сумарну ефективність локальних досліджень та проектів. Що забезпечує інтелектуальне та організаційне «чуття єдиної родини» у спільному національному проекті за Ортега-і-Гассет.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ukrainian archetype as a source of European security INTERREGIONAL ACADEMY OF PERSONNEL MANAGEMENT PUBLIC MANАGEMENT № 3 (18) — June 2019 (Special edition) р.461-476.
2. Василь Куйбіда Нація і пряма демократія 01.12.2016.
3. Петроє О. М. Розвиток прямої демократії: досвід європейських країн та України. Вісн. НАДУ. Серія «Державне управління». 2021. № 1 (100). С. 15–21.
4. Там само.
6. «ІТ-мережа „Персональний мандат“ як щоденний плебісцит» IV Конгрес Соціологічної асоціації України. Тези доповідей. Харків 28-29 жовтня 2021 року. с.14-16.
7. Науковий семінар факультету 29.01.2014.
8. Персональний мандат може забезпечити зворотній зв’язок між виборцями і депутатами — експерти. Брифінг в Міжнародному кризовому медіа центрі 6 лютого 2018 р.
9. Олександр Тертичний «Як нам створити позитивний сценарій»
Вступ до проблеми розробки громадських проектів. Незалежний культурологічний часопис «Ї».
10. Ортега-і-Гасет, Х. Бунт мас / Х. Ортега-і-Гасет // Ортега-і-Гасет Х. «Вибрані твори». — К. : Основи, 1994. — С. 15-139.
11. Тертичний О.В. «Концепція мережаної демократії як позитивний форсайт-сценарій». ІІ Конгрес Соціологічної асоціації України. Харків, 2013. Тези доповідей. с.374-375.
12. УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ: ДО ПРИЙДЕШНЬОЇ ПЕРЕМОГИ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ Випуск 3(10) — 2018 с.319-366 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: тут.
13. РЕЦЕНЗІЯ НА ГРОМАДСЬКИЙ ПРОЕКТ «ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ» Агенція досліджень системних технологій.
14. Тертичний О.В. «Ентелехія як моделіст позитивного сценарію» Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції 24-25 березня 2017 р. — ч. І — с.62-66.
Олександр ТЕРТИЧНИЙ,
консультант з питань публічної соціології,
координатор групи незалежних дослідників Спільний Проект
