Ультиматум для путіна спливає через два дні. Що змінять вторинні тарифи Трампа проти росії?
Хоч росія і світовий лідер за кількістю накладених санкцій, вона й далі використовує свої значні доходи від енергоносіїв для фінансування війни в Україні.
Президент США Дональд Трамп прагне змінити цю ситуацію. Він заявив, що якщо до п’ятниці, 8 серпня, не буде досягнуто перемир’я з Україною, США введуть нові значні вторинні тарифи для всіх країн, які продовжують торгувати з росією, – пише ВВС.
Вторинні тарифи передбачають, що товари з будь-якої країни, яка торгує з росією, будуть обкладатися 100% податком при імпорті до США.
Нафта і газ є найбільшими статтями російського експорту, а основними покупцями цих товарів є Китай, Індія та Туреччина.
Минулого місяця Трамп заявив: “Я використовував торгівлю для різних цілей, але вона чудово підходить для врегулювання воєн”.
Адміністрація Трампа вже застосовувала вторинні тарифи раніше — вони також діють проти покупців венесуельської нафти. Втім, використання їх проти росії матиме набагато серйозніші наслідки для світової економіки.
росія, як і раніше, є третім найбільшим у світі виробником нафти після Саудівської Аравії та США. Однак, за даними аналізу Bloomberg, цього року обсяги її постачань знижуються.
“Основний шлях, через який вторинні тарифи для покупців російських енергоносіїв можуть вплинути на світову економіку, — це рівень цін на енергію”, – каже Кіран Томпкінс із консалтингової компанії Capital Economics.
Якщо тарифи спрацюють, вони зменшать потік російської нафти й газу на світові ринки. А при зменшенні пропозиції ціни можуть зрости, як це вже було у 2022 році, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Тоді це призвело до сплеску інфляції в усьому світі. Президент Трамп стверджує, що не переймається цим, оскільки в США фіксують рекордний видобуток нафти.
Томпкінс зауважує, що цього разу є й інші причини вважати, що вплив на ціни буде не таким відчутним. Він пояснює, що “наразі ОПЕК+ [група основних країн-виробників нафти та її союзників] має значні вільні потужності, які можна залучити”.
росія розробила цілу систему для обходу чинних санкцій, яка може стати в пригоді її торговельним партнерам для уникнення вторинних тарифів.
Наприклад, її так званий “тіньовий флот”, що складається із сотень танкерів із непрозорою власністю, може використовуватися для приховування походження нафти й газу.
“Підтримка санкцій — це таке ж велике завдання, як і їхнє первісне накладання, — каже Річард Неф’ю, американський експерт із санкцій Колумбійського університету. — Це тому, що сторона, проти якої запроваджують санкції, вживає заходів, щоб їх уникнути”.
Відповідно до даних Центру досліджень енергетики та чистого повітря, з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, Індія стала другим найбільшим покупцем російської нафти.
“Вони підживлюють військову машину. І якщо вони будуть це робити, я не буду задоволений”, — заявив президент Трамп у вівторок американському виданню CNBC.
Якщо вторинні санкції набудуть чинності, американські компанії, які купують товари з Індії, будуть змушені сплачувати 100% податок (або тариф) на імпорт, коли ці товари прибудуть до США. Ідея полягає в тому, щоб зробити ці товари настільки дорогими, що американські компанії будуть купувати їх дешевше в інших місцях, що призведе до втрати доходів для Індії.
Це, своєю чергою, має відбити в Індії бажання купувати російську нафту. А якщо росія не зможе продавати свою нафту деінде, оскільки інші країни зіткнуться з такою ж проблемою, вона матиме менше коштів для фінансування війни в Україні.
Один із способів, яким американці можуть відчути підвищення цін в результаті нових вторинних тарифів, — це купівля мобільних телефонів з Індії.
Американська компанія Apple переносить більшу частину свого виробництва iPhone до Індії, зокрема виробництво телефонів, які вона планує продавати в США.
Якщо ці продукти будуть обкладені новими тарифами, ціни для американських споживачів можуть подвоїтися. Це пояснюється тим, що тарифи сплачують компанії-імпортери, які зазвичай перекладають більшу частину, якщо не всі, свої витрати на покупців.
Імпорт до США з Індії вже обкладається 25% тарифом в рамках ширших торговельних змін, і президент Трамп сказав CNBC, що ця цифра може бути “суттєво збільшена”.
Уряд Індії звинуватив США у подвійних стандартах, вказуючи на продовження торгівлі Вашингтона з Росією. Переважна більшість цієї торгівлі — це американський імпорт з Індії, який минулого року склав трохи більше ніж 3 мільярди доларів США, хоча це лише 10% від рівня 2021 року.
У цій торгівлі домінує купівля США сировини для ядерної енергії і добрив. Росія є основним світовим постачальником обох цих товарів.
Китай — найбільший покупець російської нафти, і рішення президента Трампа про запровадження вторинних тарифів на китайські товари буде набагато складнішим для реалізації.
Це тому, що обсяги американського імпорту з Китаю в п’ять разів перевищують обсяги імпорту з Індії, і значно більша його частина — це споживчі товари: іграшки, одяг та електроніка.
Вторинні тарифи, спрямовані проти Пекіна, також ризикують зашкодити перегляду торговельних відносин між двома найбільшими економіками світу, до якого Трамп прагнув ще під час свого першого терміну.
“Таке надмірне загострення навряд чи вразить китайців”, — каже професор Саймон Івенетт з бізнес-школи IMD, який спеціалізується на торгівлі.
Він пояснює, що “дуже важко” буде відірвати китайців від росіян без вагомої причини, враховуючи, наскільки тісно президенти Сі та путін співпрацювали в останні роки.
Крім того, минулого разу, коли Трамп намагався запровадити проти Китаю тарифи з тризначними цифрами, він переконався, що це не спрацювало, оскільки майже повністю припинило торгівлю між двома країнами.
Ще один такий крок може посилити інфляційний тиск у США, з яким Трамп давно обіцяв боротися. Це також може призвести до втрати величезної кількості робочих місць у Китаї в той час, коли його економіка вже відчуває труднощі на кількох фронтах.
Згідно з аналізом фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря, ЄС і Туреччина також все ще залишаються одними з найбільших покупців російських енергоносіїв.
До 2022 року ЄС був експортним напрямком номер один для росії, хоча після повномасштабного вторгнення в Україну цей показник значно скоротився. Брюссель нещодавно домовився купувати набагато більше енергоносіїв у США, але деякі імпортні постачання з росії все ж залишаються.
У червні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн визнала цю проблему:
“росія неодноразово намагалася шантажувати нас, використовуючи енергоносії як зброю”.
Урсула фон дер Ляєн представила плани припинити імпорт до кінця 2027 року.
Торговельні відносини між США та ЄС є найбільшими у світі. Нещодавно сторони погодили нові торгові умови, згідно з якими до більшості європейських товарів, що експортуються до США, застосовуватиметься 15% тариф.
Багато хто в ЄС критикував цю угоду, заявляючи, що тарифи завдадуть шкоди європейським експортерам. Тепер вони також побоюються, що вторинні санкції проти ЄС можуть завдати ще більшої шкоди. Запровадження 100% тарифу за купівлю російських енергоносіїв може значно зменшити обсяги товарів, що продаються з ЄС до США.
Однак найбільшими категоріями експорту є фармацевтичні препарати та машини, які, можливо, важко буде закуповувати в інших місцях. Це означає, що в американців може не залишитися іншого вибору, окрім як платити більше.
Економіка росії поки що демонструє надзвичайну стійкість після початку повномасштабного вторгнення в Україну, зростання торік становило 4,3%.
Однак міністр економіки росії Максим Решетніков нещодавно попередив, що після періоду “перегріву” країна перебуває “на межі” рецесії. Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує зростання лише на 0,9% цього року.
Якщо вторинні санкції будуть успішними в скороченні попиту на російський експорт, вони наблизять росію до рецесії.
Точний вплив війни на російську економіку важко визначити, оскільки москва з початку повномасштабного вторгнення засекретила значну кількість економічних даних, включно з інформацією про видобуток нафти та газу.
Близько третини державних витрат росії фінансується коштом нафтогазових доходів, але експорт скорочується. Тим часом путін спрямовує на оборону найбільшу частку витрат з часів Холодної війни. Вважається, що оборонні витрати досягли 6,3% від ВВП.
Для порівняння, Україна витрачає на війну величезні 26% від обсягу своєї значно меншої економіки. Ця різниця пояснює, чому її президент, Володимир Зеленський, неодноразово звертався до своїх союзників по зовнішню допомогу.
Тарифи Трампа мають на меті допомогти Зеленському, скоротивши потік грошей до росії, і він сподівається, що це покладе край смертям, стражданням і руйнуванням в Україні.
