Сьогодні 13 грудня християни вшановують пам’ять апостола Андрія Первозванного — одного з дванадцятьох найближчих учнів Ісуса Христа, з ім’ям якого традиція пов’язує першу проповідь християнства на схилах Дніпра. Він є одним з найбільш шанованих святих. Ім’я Андрій в перекладі з грецької означає “мужній”.
Святий апостол Андрій Первозваний був з роду єврейського, з Віфсаїди Галілейської, рибалка, брат Апостола Петра. Спочатку він був учнем Івана Хрестителя.
Як тільки Предтеча, поглянувши на Ісуса, що проходив поблизу, сказав: “Ото Агнець Божий!”, Андрій пішов за Ісусом і став Його першим учнем. Він тому і названий Первозванним. Коли Ісус проходив біля моря Галілейського, то Петро і Андрій ловили рибу.
Господь їх покликав за Собою, сказавши: “Ідіть за Мною. Я зроблю вас ловцями людей”
Тоді вони залишили свої човни і сіті, і з того дня стали невідступними учнями Христовими.
На всіх шляхах де проходив святий апостол Андрій Первозванний то натхненною проповіддю сіяв насіння віри , але це не означає, що всюди приймали слово Боже. Часто зустрічався жорстокий спротив зі сторони язичників. Навіть з деяких міст апостола виганяли, а в інших піддавали побиттю, як наприклад в Синопі.
Однак він відважно продовжував святе діло, до якого був покликаний Господом…
Апостола Андрія розіп’яли на хресті, який складався з двох перетятих навскіс перекладин у вигляді букви “Х”.
Відтоді цей хрест називають Андріївським.
Під час жорстоких знущань апостол прославляв Господа і не припиняв проповіді.
Після дводенних страждань святий Андрій возніс хвалу Богу і промовив: “Господи, Ісусе Христе, прийми дух мій”.
Тоді яскраве сяйво Божественного світла освітило хрест і розіп’ятого на ньому мученика. Коли сяйво зникло, душа апостола Андрія Первозваного відійшла до Господа…
Життя – це подорож. Мусимо завжди пам’ятати звідки ми прийшли і куди йдемо. З цього світу візьмемо з собою лише стільки, скільки підніме наша душа – пише у Фейсбуку Священник УГКЦ Богдан Чурило.
Згідно з переказами, вважається, що Андрій Первозваний проповідував у Причорноморських містах-колоніях, руїни яких і досі існують на Півдні України, зокрема в Херсонесі. Говорячи про проповідь апостола на «київських горах», посилаються на Нестора-літописця, який у «Повісті временних літ» наче процитував слова апостола Андрія до своїх учнів після того, як апостол заночував з ними на березі Дніпра під горами: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, тут буде місто велике, і Бог збудує багато церков». І благословивши ці гори, як сказано далі, він піднявся на них і поставив хрест.
За словами літописця, це відбулося саме там, де сьогодні побудований Київ. А місце, де стоїть Андріївська церква —начебто саме та гора, на якій апостол Андрій поставив свого хреста. Тому церква була збудована саме там, незважаючи на досить складний ландшафт.
Щодо цих переказів, то їх не можна назвати доведеним історичним фактом, багато хто з дослідників, погоджуючись з тим, що апостол таки проповідував на Півдні України, відкидає, як недостовірну, інформацію про його проповідь «на київських горах». Проте вшанування апостола Андрія як першого, хто приніс християнство на територію Київської Русі, стало уже традиційним.
Like
