Школярка з родини кримських татар стала призером олімпіади з української мови
Рубія Мухтарова навчається у 9 класі Новогребельської загальноосвітньої школи. Її легко розпізнати серед однокласників – на голові у Рубії хіджаб, одягнена вона у довгу спідницю, не по дитячому стримана і врівноважена. Хоча зараз уже нікого у Новій Греблі хіджабом не здивуєш.
У Нову Греблю, що на Вінничині, родина Мухтарових, як і решта переселенців, переїхала майже п’ять років тому, після анексії Криму Росією.
У Новій Греблі дівчинка швидко «прижилася», тут вона удосконалила свою українську мову, а нещодавно навіть виборола друге місце на обласній учнівській олімпіаді з української мови.
З перших хвилин зустрічі вчителі і дівчинка попереджають — жодних фотографій. У мусульманській релігійній спільноті, до якої належать переселенці з Криму, що нині мешкають у Новій Греблі, свої суворі закони і їх потрібно дотримуватися. А от спілкується Рубія залюбки, – повідомляє місцеве видання kalynivka.city.
-Ми переїхали з Криму одні з перших, тут мешкаємо вже п’ять років, тут народилися мої маленькі братик і сестричка, — розповідає дівчинка. — Українську мову я знала, в школі часто вчила вірші українською й виступала на конкурсах, хоча саме навчання у школі в Криму було російською. Вдома ми розмовляємо російською і кримсько-татарською, вивчаємо арабську, а в школі розмовляю українською та вивчаю англійську. Українська мова мені подобається, подобаються поети Симоненко, Сосюра, люблю деякі твори Шевченка.
Після переїзду з Криму Рубії довелося звикати не лише до нового місця проживання, а й переходити на українську мову навчання, знаходити порозуміння з місцевими однолітками, для яких були незвичні правила поведінки кримськотатарських дітей з мусульманських родин. Але дівчинка швидко влилась в колектив. Зізнається, що в класі навіть має кілька подруг, але більше все ж дружить зі «своїми» дітьми — з гуртожитку.
-Дівчинка дуже відповідальна, серйозна. Вона завжди виконує всі завдання, — каже вчителька української мови і літератури Світлана Ліщук. — Було таке, що не відвідувала школу, то вдома сама все вивчила. Має відмінні знання не лише з української мови і літератури, а й інших предметів.
Рубія Мухтарова звичайна дівчинка-дев’ятикласниця, але її навчання не можна назвати звичайним.
-Нам не можна співати, танцювати, малювати живих істот чи виготовляти їх копії , – каже дівчинка. — Тому я на співи не ходжу, вивчаю лише теорію і виконую контрольні, за якими мені виставляють оцінки. І в розважальних святкових заходах також не можна брати участь.
У школі в Новій Греблі навчається сорок п’ять дітей із сімей переселенців. П’ятеро навчаються на екстернатній формі, решта — за звичайною програмою. З чотирнадцяти першокласників — шестеро також діти переселенців.
-В перший рік було дуже важко, — зізнається директор Новогребельської загальноосвітньої школи Віра Лавренюк. — Ми по кілька разів ходили на перемовини з батьками, вмовляли їх, щоб діти ходили до школи. Приїздили з районного відділу освіти представники, які також вели перемовини.
