Європейські патологоанатоми розповіли про результати своїх досліджень коронавірусу
У Німеччині та інших країнах, охоплених пандемією COVID-19, науковці намагаються зрозуміти, люди, що заразилися, вмирають “від” або “з” новим коронавірусом. Що розповідають результати розтину небіжчиків?
Щовечора німецьким телеглядачам повідомляють, скільки на даний момент у ФРН заразилися коронавірусом SARS-CoV-2, скільки видужали й скільки померлих. Увечері 27 квітня, за підрахунками американського Університету Джонса Хопкінса, смертей було 5985, – повідомляє DW.
Віднедавна, називаючи число померлих, диктори випусків новин на німецьких телеканалах підкреслюють, що померли вони “від” або “з” коронавірусом. А що кажуть з цього приводу німецькі патологоанатоми? Адже, по ідеї, вони можуть за результатами розтину трупів точніше лікарів визначити, чи померла людина від COVID-19 або зараження коронавірусом було тільки супутнім явищем.
Інститут імені Коха спочатку був проти розтинів
На початковому етапі епідемії коронавірусу в Німеччині державний Інститут імені Роберта Коха (RKI), який координує боротьбу з інфекційними захворюваннями, з міркувань безпеки не рекомендував проводити розтини померлих пацієнтів з наявністю в організмі SARS-CoV-2. Ще на початку квітня RKI на своєму сайті наполегливо рекомендував “уникати огляду внутрішніх органів, проводити розтин або інші дії, що викликають аерозольний витік”.
Згодом інститут змінив свою думку, а заступник його директора Ларс Шааде (Lars Schaade) на пресконференції у Берліні окремо вказав на важливість проводити розтин якомога частіше. Тільки так можна встановити, додав він, що коронавірус вражає набагато більше внутрішніх органів, ніж про це можна було судити за першими даними, отриманими з Китаю.
Втім, у німецьких моргах з самого початку не стали прислухатися до рекомендації RKI, яку голова федеральної Спілки німецьких патологоанатомів Карл Фрідріх Бюрріґ (Karl Friedrich Bürrig) назвав “прикрою помилкою”. При всіх сучасних інфекційних захворюваннях розтини конче важливі для з’ясування перебігу хвороби, в тому числі й COVID-19, нагадав Бюрріґ. Отже, вмирають “від” цієї хвороби або “з” нею?
База даних провідного судмедексперта Гамбурга
Найширшу базу даних з цього приводу склав директор інституту судмедекспертизи при Університетській клініці Гамбурга професор Клаус Пюшель (Klaus Püschel). “У мертвих, – впевнений професор, – можна навчитися багато чому для лікування живих”. З 22 березня по 11 квітня він провів розтин 65 померлих пацієнтів з діагнозом COVID-19. Усі без винятку крім цієї хвороби страждали й іншими. Так, 46 осіб мали ще за життя проблеми з легенями, 28 мали захворювання інших внутрішніх органів або пересаджені органи, 10 страждали на діабет або ожиріння, у 10 був рак, у 16 - деменція (загальне число більше 65, позаяк деякі пацієнти мали відразу кілька хвороб. – Ред.).
Зараз у базі даних Пюшеля інформація вже за підсумками понад 100 розтинів, які підтверджують його перший висновок: жоден з померлих не хворів виключно COVID-19. Всі мали й інші недуги – серцево-судинні захворювання (зокрема, перенесли інфаркти), підвищений тиск, атеросклероз, діабет, рак, легеневу або ниркову недостатність, цироз печінки.
Тому Клаус Пюшель вважає страх перед коронавірусів перебільшеним, каже, що COVID-19 “не є особливо небезпечним вірусним захворюванням”. Ставитися до цього вірусу треба, мовляв, серйозно, але ажіотаж навколо нього, на думку професора, викликав необґрунтовані страхи населення. До числа невиправданих заходів він відносить, наприклад, заборону на прощання родичів з померлими. “Небіжчиків хоча й не слід цілувати, – каже Пюшель, – але подивитися на них можна й навіть доторкнутись до них, якщо після цього помити руки”.
Посмертні дослідження в Італії і Швейцарії
Дані, які отримав Пюшель у Гамбурзі, приблизно відповідають звіту міністерства охорони здоров’я Італії, який писали не за результатами розтинів, а за історією хвороби 1738 померлих пацієнтів. У 96,4 відсотка з них крім COVID-19 була принаймні ще одна хвороба. Найчастіше це був підвищений тиск (70 відсотків), діабет (32 відсотки) і серцево-судинні захворювання (28 відсотків). Середній вік померлих в Італії становив 79 років, у Гамбурзі – 80.
Гіпертоніками були і всі 20 пацієнтів, яких після смерті розтинав головний патологоанатом швейцарської Університетської клініки у Базелі Александер Цанков (Alexander Tzankov). Крім того, більшість з них мали зайву вагу, дві третини – проблеми зі серцевими судинами, третина – діабет.
Але на відміну від професора Клауса Пюшеля, Цанков не схильний називати COVID-19 відносно нешкідливою хворобою. Якби вони не заразилися коронавірусом, нагадав Цанков, ці люди зараз, швидше за все, були б ще живі. Згадані хвороби хоч і скорочують тривалість життя, вказав він, але “без COVID-19 ці пацієнти прожили б довше – може бути, на годину, може бути, на день, може бути, на тиждень, а, може бути, і на рік”. Результати швейцарського експерта викликали особливий інтерес у Німеччині тому, що три чверті німців старше 70 років страждають підвищеним тиском.
У групі ризику в Німеччині – третина жителів старше 65 років
На цю обставину звертає увагу і головний патологоанатом берлінської університетської клініки Charité Давид Горст (David Horst). Середній вік розітнутих ним померлих пацієнтів з COVID-19 становить 69 років, але серед них виявилася і одна 45-річна жінка. В інтерв’ю газеті Berliner Zeitung він підтвердив, що всі досліджені ним небіжчики за життя мали хронічні захворювання – серцево-судинні, гіпертонію, легеневу недостатність, деякі страждали ожирінням. Але, водночас нагадав Горст, “такі захворювання дуже поширені в Німеччині серед людей старше 65 років, ними страждає кожен третій”.
Це означає, що частка людей, які ризикують у разі зараження коронавірусом померти, у Німеччині дуже висока. При тому, зазначає берлінський патологоанатом, у більшості випадків самі по собі згадані вже хронічні захворювання серйозної загрози для життя не становлять. Але у сукупності з коронавірусом вони стають украй небезпечними, особливо для літніх людей.
Відповідаючи на запитання Berliner Zeitung про найчастіші ускладнення, що викликаються коронавірусом, експерт назвав три. Перше – це ураження легень, які починають заповнюватися рідиною і в результаті перестають збагачувати організм киснем. По-друге, в уражених легенях швидко розмножуються бактерії, що часто призводить до запальних процесів і сепсису. А третє ускладнення – це порушення процесу згортання крові, унаслідок чого утворюються тромби, що викликають колапс серцево-судинної системи.
Що ж до дискусії про померлих “від” або “з” COVID-19, то Давид Горст наполягає на формулюванні “від”. Так, каже він, у всіх померлих була та чи інша хронічна хвороба, але не настільки серйозна, щоб від неї померти. “Я вважаю дуже важливим не допустити виникнення уявлення, що коронавірус не є небезпечним, тому що ці люди, мовляв, так чи інакше б померли, – сказав Горст в інтерв’ю. – Без коронавірусу вони зараз були б живі”.
