Через чотири роки після початку російської агресивної війни проти України кілька тисяч людей біля Бранденбурзьких воріт в Берліні виявили вражаючий знак солідарності з країною, на яку напала росія.
24 лютого, ввечері у повній тиші вони опустилися на коліна, написав у мережі Х головний кореспондент WELT Штеффен Шварцкопф, розповідаючи про меморіальний захід до четвертої річниці російського вторгнення.
Цю акцію було організовано українською ініціативою Vitsche Berlin спільно з більш ніж 25-ма іншими організаціями під девізом «За майбутнє Європи – ми стоїмо на боці України». Демонстраційна процесія розпочалася в Люстгартені і привела до Бранденбурзьких воріт, де мітинг розпочався близько 19:00. Мер Берліна Кай Вегнер (ХДС) підкреслив: “Берлін твердо стоїть на боці України”. Бранденбурзькі ворота підсвітили кольорами українського прапора.
Натовп, що стоїть на колінах, створив картину глибокого занепокоєння. Десятки тисяч загиблих, мільйони переміщених осіб, зруйнованих міст – війна – це гірка реальність. “Мовчазно”, – написав Шварцкопф під своїм відео. Момент колективного горя…
Від царської епохи до наших днів: давня традиція агресії росії та її кривавий баланс
Вшанування пам’яті біля Бранденбурзьких воріт спонукає говорити про історичну спадкоємність політики експансії та агресії росії – від царської епохи, Радянського Союзу до сьогоднішньої росії. Протягом століть росія вбила незліченну кількість людей (війни, завоювання, втручання, гноблення…).
У царській імперії (до 1917 року):
росія була експансивною великою державою, яка масово розширила свою територію через війни. Кавказька війна (близько 1817–1864 років, включаючи російсько-черкеську війну) була особливо жорстокою: за оцінками, до мільйона черкесів було вбито, вислано або померло на тюремниїх етапах – процес, який сьогодні часто називають геноцидом.
Кілька російсько-турецьких воєн (наприклад 1877–1878 роки), в кожній з них загинули від десятків тисяч до сотень тисяч людей з обох сторін. Російсько-японська війна (1904-1905) коштувала життя близько 150 000 людей. Крім того, відбулося придушення польських повстань (1830/31 та 1863/64) з десятками тисяч смертей, а також завоювання Центральної Азії та Сибіру, в яких корінні народи були масово знищені. Загалом у війнах царської імперії загинули сотні тисяч – часто цивільні на завойованих територіях.
За радянських часів (1917–1991):
Після Жовтневої революції агресія тривала. Приклади:
• Зимова війна проти Фінляндії (1939-1940): приблизно. 126 000 радянських та 25 000 фінських військових загинули.
• Спільне вторгнення до Польщі з нацистською Німеччиною (1939) та анексія країн Балтії (1940).
• Репресії проти угорського повстання (1956): приблизно загинуло 2500–3000 угорців та 700 радянських військових.
• Вторгнення до Чехословаччини (1968): приблизно 140–200 загиблих.
• Радянсько-афганська війна (1979–1989): вбито 1-2 мільйони афганців (цивільних осіб та бійців) та 14 500 радянських солдатів; мільйони біженців.
З 1991 року (російська федерація):
• Перша та Друга чеченські війни (1994–2009): загалом від 50 000 до 300 000 смертей, у тому числі 30 000–200 000 цивільних осіб; російські військові – загинуло декілька тисяч.
• Війна в Грузії (2008): приблизно 1000 мертвих.
• Інтервенція в Сирії (з 2015 року) на користь диктатора Асада: росія опосередковано причетна до сотень тисяч смертей.
• Війна проти України з 2014-го і донині: до лютого 2026 року, за оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), близько 1,2 мільйона російських солдатів втрачено (вбиті, поранені, зниклі безвісти), у тому числі 275 000-325 000 загиблих – більше, ніж у всіх російських війнах з часів Другої світової війни разом узятих. З української сторони: 500 000–600 000 військових втрат (з яких 100 000–140 000 смертей) і щонайменше 16 000 підтверджених смертей серед цивільного населення (оцінка ООН; реальна цифра значно вища).
Загалом, росія та СРСР були залучені до десятків воєн та інтервенцій з 1700 року – від Європи до Кавказу, Азії та Африки. Загальна кількість жертв становить мільйони.
Підтримка терористичних груп
У той же час Москва неодноразово підтримувала збройні групи, які вважаються терористичними на Заході: за радянських часів ОВП, НВП та ліві терористи в Європі та Латинській Америці; сьогодні тісні контакти з ХАМАС, Хезболлою та групою Вагнера (сьогодні Африканський корпус) в Африці та Сирії. Європейський парламент оголосив росію “державним спонсором тероризму” у 2022 році.
росія відкидає всі звинувачення як пропаганду і стилізує себе як антитерористичну державу. Історичний баланс, однак, говорить іншою мовою: майже безперервний ланцюг воєн, анексій та насильства.
Мовчазне стояння на колінах біля Бранденбурзьких воріт було більше, ніж вшанування пам’яті. Це був меморіал проти агресії, яка століттями приносила страждання сусіднім народам – і нагадування про те, що умиротворення лише збільшує ціну. Через чотири роки після 24-го. У лютому 2022 року посил з Берліна залишається зрозумілим: майбутнє Європи вимагає твердості.
Und von diesem Biest beschützt ihr meine lieben Ukrainer die Welt! Ich verneige mich vor euch. Ваша свобода гірка і за неї дорого боролися!
Дорогі українці, люди всього світу дивуються вашій сильній волі! Упродовж неймовірно вавжких чотирьох років росіяни намагаються окупувати Україну, і їм це не вдається. Вони занадто слабкі, тому що їм не вистачає людяності.
Слава Україні!
Ваша Олена Ганзельманн-Юкін, Німеччина (спеціально для “Українського репортера”)
Фото: Daniel Kubirski/picture alliance
Читайте також: У Парижі на знак солідарності з Україною Ейфелеву вежу підсвітили жовто-блакитними кольорами
