Рахункова палата України назвала причини неефективної роботи Інституту раку
Україна є лідером на Європейському континенті за рівнем онкозахворюваності. Станом на 1 січня 2021 року на обліку в профільних медзакладах перебували понад мільйон громадян. Смертність від раку в Україні – на другому місці після серцево-судинних захворювань.
Аудитори Рахункової палати України проаналізували ефективність використанння бюджетних коштів Національним інститутом раку. Цей медичний заклад є головним і єдиним в системі Міністерства охорони здоров’я України державним науково-дослідним та лікувально-профілактичним, діяльність якого спрямовано на зниження рівня онкозахворюваності населення.
На жаль, за висновком аудиторів, протягом 2018 – І кварталу 2021 років понад 81 тисяча пацієнтів Національного інституту раку не отримали в повному обсязі передбачену державою безоплатну допомогу в стаціонарі, у тому числі післяопераційну.
Головна причина неефективної роботи Інституту – нормативна неврегульованість питання участі наукових установ медичного спрямування у наданні пацієнтам медичних послуг за програмою державних гарантій. На роботу установи також негативно вплинуло недостатнє фінансування Міністерством охорони здоров’я наукової діяльності Інституту та незадовільна організація медичної діяльності в самому Інституті.
За охоплений аудитом час Інститут використав на свою діяльність та зміцнення матеріально-технічної бази понад 985 млн грн бюджетних коштів, з яких понад 921 мільйон – для надання високоспеціалізованої лікувально-діагностичної та консультативної допомоги більш ніж 150 тисяч пацієнтів. Але цього фінансування недостатньо.
Аудитори встановили, що Міністерство охорони здоров’я належним чином не сформувало та не реалізувало державну політику для зниження рівня онкологічної захворюваності населення. Крім того, МОЗ разом з Інститутом не забезпечили ефективного використання коштів на здійснення основної діяльності Інституту та зміцнення його матеріально-технічної бази.
Брак фінансування розвитку матеріальної бази Інституту не дозволив удосконалити молекулярно-генетичну діагностику для профілактики, раннього виявлення та своєчасного лікування онкозахворювань; покращити якість променевої терапії шляхом встановлення нового обладнання для забезпечення більш ефективних та сучасних методів лікування; завершити реконструкцію і розширити Інститут; запровадити єдину інформаційну систему в Інституті.
Лікувально-профілактична спроможність Інституту також погіршується. Зокрема, 16 основних клінічних будівель зношені, вичерпаний ресурс 917 одиниць медичного обладнання, половина з якого в очікуванні ремонту взагалі не використовується в лікувальному процесі. Крім того, накопичені невикористані залишки лікарських засобів і медичних виробів, тоді як для забезпечення лікування пацієнти або їх родичі були змушені їх придбавати самостійно.
