Угорська меншина залишила переговори з урядом щодо мови освіти на Закарпатті
Угорська меншина Закарпаття не братиме участі в консультаціях щодо мови викладання у школах, запланованих на 14 лютого. Про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич на засіданні уряду.
Вона пояснила, що з представниками угорської діаспори планували обговорити шляхи виходу з кризи, яка виникла після ухвалення Закону “Про освіту”. Вже відбулися зустрічі в Береговому, Ужгороді і Києві. Після останнього раунду переговорів заступник міністра закордонних справ Василь Боднар заявив:
З обережним оптимізмом можна сказати, що тривалі переговори з угорською стороною завершилися узгодженням ключових позицій: про шляхи врегулювання "мовного питання", започаткування спільного прикордонного контролю, розвиток прикордонної інфраструктури.Крок по кроку до нормальності pic.twitter.com/EZlNxbgFqi
— Vasyl Bodnar (@VasylBodnar) February 7, 2018
Водночас напередодні запланованих на сьогодні консультацій усі три угорські організації, які опікуються мовним питанням, вийшли з переговорів. За словами міністра Гриневич, через подання депутатів Опозиційного блоку до Конституційного суду.
12 лютого очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт і надалі боротиметься з дискримінаційними положеннями українського закону про освіту. Як і обіцяла, Угорщина блокуватиме євроінтеграційні прагнення України, насамперед щодо зближення з НАТО.
Будапешт уже наклав вето на зустріч міністрів оборони НАТО-Україна, яка мала відбутися 14-15 лютого.
МЗС Угорщини оприлюднило вимоги до України: утримуватися від початку реалізації Закону “Про освіту”, поки не буде узгоджено кожну його деталь з національними меншинами, або ж взагалі призупинити дію закону.
Нагадаємо, 25 вересня Президент України Петро Порошенко підписав Закон № 2145-VІІІ “Про освіту”, прийнятий Верховною Радою України 5 вересня. Основні нововведення стосуються мовного питання. Зокрема, викладання російської мови заборонено з п’ятого класу, а в 2020 році її зі школи виженуть зовсім. Під заборону в середніх і старших класах потрапили всі іноземні мови, крім татарської та караїмської (мови “корінних народів України”). Для англійської і мов Євросоюзу зроблені деякі послаблення – мовами Старого Світу можна викладати у школах один або кілька предметів.
Новий закон критикують Угорщина та Румунія. Наші сусіди наголошують, що він звужує використання в українських навчальних закладах мов національних меншин.
Водночас українські можновладці заявляють, що просто повертають в школи українську мову. Мета – щоб кожна дитина, яка закінчила середню школу, вільно володіла українською мовою.
У Закарпатській області функціонують 74 дошкільні навчальні заклади з вихованням угорською мовою. Загалом угорською мовою виховується 5 031 дитина. Також функціонує 71 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням угорською мовою, 26 середніх шкіл – з навчанням українською та угорською мовами, 1 школа, де навчають угорською та російською мовами, 1 школа, де викладання ведеться українською, угорською та російською мовами. Угорську мову як предмет вивчають 1 110 учнів, факультативно або в гуртках – 1 598.
Закон «Про освіту». Захисникам нацменшин варто прикусити язики
