Ой на Івана та й на Купала. Сьогодні сонце купається і шукають квітку папороті

Івана Купала – одне із найдревніших свят. І це не заважає йому залишатися найулюбленішим, найяскравішим, феєричним і чарівним, сповненим магнетизму і краси природи. Це треба побачити: безмежне заквітчане поле, де кожна травинка рослинка, напоєна росою, раптом спалахує мерехтінням першого сонячного проміння. Серед цієї безмежності, на кордоні дня і ночі, усе раптом опиняється в обіймах сонця, на святі народження нового дня. Треба тільки уважно-уважно придивитися і обов’язково вловиш ту мить, коли сонце мерехтливо розкидає свої перші промені. Сонце купається…

Ніч на Івана Купала також завжди вважалася магічною. Люди вірили, що на Івана Купала духи землі, води і вогню говорять з людьми і це може дати людині невичерпні сили і прихильність природи.

Вірили, що саме 6 липня цвіте папороть, і якщо її знайти, то можна відшукати заритий скарб і безмежне щастя.

За повір’ям, цієї ночі наші предки не спали всю ніч, бо вважалося, що прокидається уся лісова нечисть і вночі до хати можуть завітати домовики, водяні, русалки.

Щоб вберегтися від злих духів, будинок обвішували оберегами з кропиви, любистку, барвінку, верби, коноплі, полину.

А народні вірування попереджали, що на Івана Купала краще нічого не давати, не продавати і не позичати. А знайдені на дорозі гроші, навіть якщо сума велика, піднімати не варто, адже це може накликати на родину бідність.

Цієї ночі дівчата на виданні пускають по річці власноруч сплетені вінки зі свічками. І не просто вінки, а сплетені із дванадцяти трав. І в кожному – свій індивідуальний секрет (прихований або добре помітний), за яким можна визначити господиню вінка.

Хто з парубків витягне вінок з води той і суджений.
Якщо вінок не діставався нікому, а просто прибився хвилями до берега, значить, рано ще цій дівчині про заміжжя думати. Але хлопці теж хитрі: вони чудово знають що цієї ночі дівчата на судженого ворожитимуть, а тому часто підстерігають – кожен свій вінок, щоб власноруч напророчити своїй коханій долю. Найбільш завзяті закохані парубки навіть готували заздалегідь човни, щоб у разі потреби наздогнати потрібний вінок. А вже наступного дня хвалилися перед коханою здобутим віночком.

Інший цікавий обряд – святкове вогнище. Вважалось, що воно очищає людей, які стрибають через нього, від усього поганого.

Перестрибувати через купальське вогнище не можна з ким завгодно. Це необхідно робити тільки з коханою людиною.

Наші пращури вважали, що пара, яка, взявшись за руки, успішно перестрибувала через багаття, має щасливо прожити разом усе життя.

Також ієї чарівної ночі рівно опівночі розпускається вогненна квітка папороті.
Вважається, що той, хто цю квітку побачить знайде скарб, а той, хто її зірве, почне розуміти мову тварин і птахів. Мольфари Карпат кажуть, що зірвати квітку майже неможливо – таке нетривале її життя, якщо вже це вдасться, то слід підкинути її в повітря і вона впаде прямо на те місце, де закопаний скарб. Можливо, легенда виникла тому, що ніхто ніколи не бачив квітку пороті.

Обряди і дії на Івана Купала:

очищення криниць – до здоров’я родини;
збір цілющих трав, вони цього дня – чудодійні;
запалювання вогнів, котіння палаючого колеса з горба;
купання або обливання водою;
ворожіння;
святкове частування, ходіння в гості, приймання гостей.

Фото з доступних джерел

Like

Світлана

Редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *