Нобелівську премію з літератури присудили норвезькому письменнику Йону Фоссе за новаторську прозу

Нобелівську премію з літератури 2023 року присудили Йону Фоссе (Норвегія). Він отримав нагороду “за новаторські п’єси та прозу, які висловлюють невимовне”.

Голова Нобелівського комітету Андерс Олссон заявив, що Фоссе “поєднує вкоріненість у мові та природі свого норвезького походження” і його цінують за те, що він “викриває людську тривогу та амбівалентність в її основі” у своїх творах.

Цьогорічний лауреат народився 1959 року в Норвегії. Його величезний творчий доробок написаний норвезькою мовою нюношк і охоплює різноманітні жанри: п’єси, романи, поетичні збірки, есе та дитячі книжки.

Він також є одним з найвідоміших і найпопулярніших драматургів світу. Його прорив як драматурга стався з постановою п’єси Nokon kjem til å komme (1996; “Хтось прийде”) Клодом Режі в Парижі 1999 року.

Центральним прозовим твором Фоссе є Trilogien (“Трилогія”), що складається з Andvake (2007), Olavs Draumar (2012) і Kveldsvævd (2014). Це жорстока сага про кохання і насильство із сильними біблійними алюзіями. За цю історію письменника нагородили Літературною премією Північної Ради 2015 року.

Однак найбільшим прозовим твором Фоссе залишається Septology (“Септологія”), яку він завершив у 2021 році. Роман обсягом 1250 сторінок написано у формі монологу, в якому літній художник розмовляє із самим собою, як з іншою людиною. Твір розвивається, здається, нескінченно і без перерв між реченнями, але формально скріплений повторами, повторюваними темами та фіксованим часовим проміжком у сім днів. Кожна його частина починається тією самою фразою і закінчується тією самою молитвою до Бога.

Премію з літератури вручають із 1901 року, тоді також присуджували нагороди в галузі фізики, хімії, фізіології та медицини.

Першим лауреатом Нобелівської премії з літератури став французький поет Рене Сюллі-Прюдом — за “визнання поетичної композиції, яка свідчить про піднесений ідеалізм, мистецьку бездоганність та рідкісну комбінацію властивостей сердечності та розуму”.

За заповітом Альфреда Нобеля винагороду вручають людині, що створила “найвидатніші роботи в напрямі ідеалізму”. Розглядають тільки ті роботи, що були створені за рік до вручення.

Переможця визначає Нобелівський комітет Шведської академії, що складається з 4 або 5 людей — шведських письменників, поетів, вчених та істориків, яких обирають терміном на 3 роки.

А от номінувати на премію можуть як члени академії, так і інших закладів аналогічного характеру. А також:

професори літератури і філологічних наук;
переможці попередніх номінацій;
президенти асоціацій, відповідальних за літературну творчість в країні.

Особи кандидатів засекречуються на 50 років, тому їхні імена завжди є темою для чуток. Крім того, висунути на премію можна лише живих діячів.

Усього з 1901 по 2022 роки Нобелівський комітет вручив 115 премій, лауреатами стали 119 людей. Сім разів Нобелівку не присуджували: у 1914, 1918, 1935, 1940, 1941, 1942 і 1943 роках — через події двох світових воєн або ж через відсутність достойного кандидата.

Першою жінкою, яка отримала премію з літератури, стала Сельма Лаґерлеф зі Швеції (“як данина високому ідеалізму, яскравій уяві й духовному проникненню, що вирізняють усі її твори”) — лауреатка 1909 року.

Серед інших відомих переможців:

1907 — Редьярд Кіплінґ, “за спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей та видатний талант оповідача”;
1953 — Вінстон Черчилль, “за неперевершеність історичного й біографічного опису, за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності”;
1954 — Ернест Гемінґвей, “за його майстерність у мистецтві оповіді, яку він продемонстрував у повісті “Старий і море” і той вплив, який він справив на сучасний стиль;
1982 — Ґабрієль Ґарсія Маркес, “за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, зображують життя і конфлікти всього континенту”;
2016 — Боб Ділан, “за створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції”.

Лауреатів з України за 121 рік існування премії ще не було.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *