Рукописи Довженка запропонували розмістити поряд із виробництвом гуми
Через два місяці Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України змушений покинути обжите за 50 років приміщення колишньої бурси Національного заповідника “Софія Київська”, оскільки Міністерство культури України відмовило архівній установі у продовженні договору оренди.
Де ж зберігатимуться рукописи видатних діячів української культури, зокрема 12 меморіальних кабінетів – Андрія Малишка, Платона Майбороди, Олександра Довженка… (Багато хто з відомих особистостей не залишив по собі спадкоємців і тому лише фахівці-музейники та архівісти зможуть донести їхню спадщину нащадкам).
Про це можна було дізнатися на засіданні круглого столу, присвяченого шляхам вирішення проблеми розміщення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, який відбувся 5 липня в Укрінформі. Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова не лише розповіла, а й наглядно продемонструвала на фото ці “затишні куточки”, де має надійно зберігатися і дійти до нащадків наше культурне надбання – рукописи Тараса Шевченка, Івана Франка, Кирила Стеценка, Марії Заньковецької…
– В одному з приміщень, яке підібрав для розміщення в ньому Архіву-музею літератури і мистецтва Держфонд майна, на першому поверсі виробляють шини, – повідомила присутнім на засіданні круглого столу головна архівістка.
Всього ж Фонд майна за мовчазної згоди Міністерства культури України запропонував Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України шість варіантів приміщень, де має розміститися ця установа. Інші п`ять є не такими “екзотичними”, як згадуване пані Тетяною, проте всі вони розташовані у покинутих виробничих цехах, потребують капітального ремонту (хоча, можливо, і він їх не врятує) – стіни в кімнатах поїдені грибком, з усіма ознаками того, що по них весь час тече вода, часто в приміщеннях немає дверей (будівля колишньої бурси, яку, на думку Мінкультури, потрібно негайно рятувати, бо вона перебуває в аварійному стані, набагато привабливіша від тих “майбутніх осель” архіву-музею).
Крім того, всі запропоновані архіву-музею приміщення розташовані далеко від центру Києва та ліній метрополітену, зокрема – на вулиці Якутській у Святошинському районі (Південна Борщагівка), вулиці Гарматній у Солом`янському районі (місцевість Грушки, Шулявка), вулиці Олексія Терьохіна в Подільському районі (Куренівка), на вулиці Празькій у Дніпровському районі (Стара Дарниця, між Дарницькою площею і Дарницьким вагоно-ремонтним заводом).
Ніби йдеться не про спадщину українських діячів культури і мистецтва, не про місце, в якому часто працюють науковці, студенти й аспіранти, а про щось неважливе, якийсь склад робочого одягу чи щось подібне.
Алла ТОПЧІЙ
Під час круглого столу, присвяченого шляхам вирішення проблеми розміщення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, який відбувся 5 липня в Укрінформі, голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова продемонструвала всім присутнім на зібранні фотографії приміщень, куди пропонують переїхати цій архівній інституції, оскільки у продовженні договору оренди будівлі колишньої бурси Національного заповідника “Софія Київська” Міністерство культури відмовило.
Попередні матеріали на цю тему читати тут:
