Рукописи, які “не горять”, в Україні можуть “згоріти ” назавжди

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України уже понад п`ятдесят років зберігаються унікальні українські скарби: рукописи найвідоміших представників нашої нації, таких як Тарас Шевченко, Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Марко Черемшина, автографи видатних діячів української культури і літератури.

Однак виникла реальна загроза втратити все це багатство назавжди, адже Міністерство культури України відмовилося продовжувати музею-архіву термін договору оренди будівлі колишньої бурси Національного заповідника “Софія Київська”. Тобто 29 вересня десятки тисяч коробок з документами працівники музею мають винести з обжитого приміщення і розмістити… Де саме? Чи придатні ці варіанти для музейників? Чи є нагальна потреба виселяти архів-музей?

На всі ці та низку інших запитань шукали відповідь учасники круглого столу, який відбувся 5 липня в “Укрінформі”.

Представниця Мінкультури Юлія Нечипоренко наполягала на тому, що виселяти музей-архів потрібно обов`язково і негайно, бо пам`ятка архітектури ХVІІІ століття давно перебуває в аварійному стані: стіни будівлі поїдені грибком, протікає дах.

– Якщо рухне колишня бурса, то документам архіву-музею не вціліти, а так їх розмістять у відповідних установах, де їм забезпечать належне зберігання, – спокійно сказала чиновниця, ніби йшлося не про сім тисяч примірників лише бібліотечної частини архіву-музею, не про 1291 особовий фонд діячів української культури і мистецтва та 123 фонди установ і організацій національного значення, а про якість квартальні звіти підприємств.

– І це позиція Міністерства культури, яке має насамперед дбати про всю культурну спадщину України? Чому в розмові не бере участі міністр Євген Нищук? Що ж це виходить, ми, громадськість, маємо рятувати державне майно від самої держави? – емоційно, як людина, якій справді не байдуже те, яку спадщину ми залишимо своїм нащадкам, зреагував на повідомлення чиновниці Герой України, поет Дмитро Павличко.

Народний художник України Леонід Андрієвський, видатний скрипаль Кирило Стеценко, мистецтвознавець Олександр Федорук також обурилися таким, на їхню думку, безвідповідальним і байдужим рішенням, яке буде лише на шкоду українській культурі.

Почесний президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, професор В`ячеслав Брюховецький, зокрема, зазначив, що розпорошення фондів архіву-музею призведе до їх неминучої втрати. Адже в Києво-Могилянській академії також доводилося робити ремонт у старих приміщеннях і переносити документи, книги з одного будинку до іншого – тож він знає, наскільки важко потім було їх зібрати докупи й упорядкувати.

Представники громадськості, архівісти, митці, літератори наполягали на тому, щоб архів-музей не виселяли до того часу, поки не знайдеться відповідне приміщення, а якщо вже так потрібно капітально ремонтувати колишню бурсу, яка є пам`яткою архітектури і перебуває під охороною ЮНЕСКО, то, можливо, варто це робити поступово, не порушуючи режиму роботи архівної установи.

Проте з такою пропозицією категорично не погодилися представники Міністерства культури України та Заповідника “Софія Київська” – Юлія Нечипоренко і Вадим Кириленко, мовляв, приміщення перебуває під охороною ЮНЕСКО і є аварійним, розпочати ремонт, не виселивши звідти архів-музей, неможливо. Відповідальність за збереження пам`ятки архітектури лежить на Міністерстві культури України та „Софії Київській”.

Але ж і музейні фонди також належать до культурної спадщини українського народу! Тож вирішили надіслати Президенту України офіційне звернення, в якому будуть викладені аргументи щодо серйозної загрози втратити унікальну установу – зберігача рукописів великих українців.

Алла ТОПЧІЙ

Фото: wikimapia

Попередній матеріал на цю тему читати тут:

Рукописи Тараса Шевченка можуть не дійти до нащадків

Алла ТОПЧІЙ

Журналіст “Українського репортера”