Революція Гідності: сім років тому Український дім став територією Євромайдану
У ніч з 25 на 26 січня 2014 року, під час Революції Гідності ареною протистоянь між мітингувальниками Євромайдану та оскаженілими “беркутівцями”, озброєними загонами із силових структур став Український дім.
Як повідомляє Укрінформ, після інформації про те, що у разі намагання влади зачистити вулицю Грушевського спецпризначенці зможуть атакувати людей з тилу, а саме з приміщення Українського дому, значна кількість протестувальників зібралася біля нього. Були зведені барикади. Розпочалися облога та штурм будівлі.
О четвертій ранку 26 січня силовики залишили приміщення і Український дім став територією Євромайдану. Згодом на даху Українського дому евромайданівці виявили набої до автомату Калашникова та карабіну Симонова.
Цього ж дня в багатьох регіонах України проходили масові акції протесту. Крім західних областей вони охопили також центральну Україну, зокрема Чернігів, Черкаси, Полтаву.
Також 26 січня у Києві та Дніпрі попрощалися з Сергієм Нігояном та Михайлом Жизневським, застреленими на Грушевського 22 січня.
Сергія Нігояна поховали в його рідному селі Березнуватівка на Дніпропетровщині. Вшанування пам’яті загиблого євромайданівця провели в різних містах Дніпропетровщини, зокрема у Дніпрі, Кривому Розі та Нікополі.
Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Панахида за загиблим пройшла у Михайлівському Золотоверхому соборі. Після панахиди тіло Михайла пронесли вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького та Хрещатиком повз Майдан Незалежності до барикад на вулиці Грушевського. Тоді ж вперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.
Михайла Жизневського поховали 28 січня на цвинтарі біля селища Стяг Праці у Гомельському районі Білорусі.
Фото Леоніда Фросевича.
На цю тему:
