20 лютого 2014 року – один із найтрагічніших днів в історії незалежної України (+відео)

Є дати, які ніколи не зітруться з нашої пам’яті. 20 лютого 2014 року без жодних сумнівів можна вважати одним із найтрагічніших днів в історії незалежної України.

У цей день підконтрольний владі спецпідрозділ МВС «Беркут» відкрив вогонь по майданівцям бойовими набоями.

Вранці 20 лютого близько 10-ої години демонстранти знову зайняли Жовтневий палац та Український дім. Після цього силовики на вулиці Інститутській відкрили вогонь по активістах.

Того ж дня в інтернеті з’явилося декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в озброєних лише щитами і палицями протестувальників на вулиці Інститутській.

До 14:00 години були вбиті 35 осіб, а о 17:00 повідомлялося про 60 загиблих майданівців. Після 15 години міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 одиниць зброї, з них 408 – тітушкам. До речі,
останніх завозили з Білгорода, Вороніжа, Курська, Ростова і по містах, які вони планували окуповувати. В Харькові згодом, наприклад, їх зупинили наші націоналістичні обʼєднання. Як і в Одесі. В Донецьку вони вбивали мирних протестувальників. Люди просто зникали.

Після кривавих подій в центрі Києва про свою підтримку Майдану почали заявляти силовики з різних областей України. Світ облетіли кадри розстрілу фактично беззбройних людей в центрі Києва.

У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, під час одних із найтрагічніших подій Революції Гідності, на палаючому Майдані Незалежності прозвучала пісня «Лента за лентою».

Ці дні стали переломними для України. У центрі Києва тривали жорстокі протистояння, палали барикади, лунали вибухи та постріли. Саме так розпочався найтрагічніший етап революції гідності.

12 років тому, в цей період, загинула значна частина Героїв, яких згодом назвали Небесною Сотнею. 107 активістів Євромайдану, вбитих під час протистоянь. Їхні імена назавжди стали уособленням жертовності та незламності українського народу.

Назва виникла за аналогією зі структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Вперше словосполучення “Небесна Сотня” пролунало під час прощання із загиблими 21-22 лютого 2014 року на Майдані Незалежності.

Серед Героїв – люди різного віку, національностей, професій і віросповідань. Це громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82. Серед 107 Героїв – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Першим із Героїв Небесної Сотні став Павло Мазуренко, який помер 22 грудня 2013 року від тілесних ушкоджень. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року внаслідок ускладнень після поранення, отриманого під час штурму Майдану 18 лютого 2014 року.

Революція Гідності стала переломним моментом в історії сучасної України. Повалення режиму Януковича відкрило шлях до відновлення курсу на євроінтеграцію та підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши такі поняття, як гідність, свобода, право на самовизначення, суверенітет держави та європейський вибір.

“Серед вогню та льоду, снайперів на дахах Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхня кров та мужність дають українському народові другий шанс на свободу”, – зазначив віцепрезидент США Джо Байден у 2015 році, коментуючи події на Майдані.

1 липня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про заснування державної нагороди – “Орден Героїв Небесної Сотні”. Указом Президента від 3 листопада 2014 року № 844/2014 затверджено Статут і малюнок ордена.

Орден має форму блакитного хреста із зображенням небесного воїна в обладунках із мечем та щитом, стилізованих під саморобне спорядження учасників Майдану. На звороті викарбувано напис: “Свобода та Гідність”.

День Героїв Небесної Сотні – це день жалоби, пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії. Водночас це день вшанування боротьби за гідне й вільне життя.

Пам’ять про Небесну Сотню вшановують під гаслом “Вдячні за свободу!”.

Пісня «Лента за лентою», що походить із часів українських визвольних змагань, у ту ніч звучала як акт спротиву, підтримки та єдності — як нагадування, що боротьба за незалежність має глибоке історичне коріння.
Навіть серед вогню та небезпеки люди не припиняли стояти — і не втрачали голосу.
Вічна памʼять Героям Небесної Сотні.

14 лютого 2017 року під час судового засідання у справі про розстріл активістів Євромайдану оприлюднили новий відеодоказ, який раніше ніде не публікувався: ані у ЗМІ, ані в інтернеті. Це відео тривалістю 1 год 10 хв високої якості, на якому одним кадром, без монтажу зафіксована вулиця Інститутська в момент убивства протестувальників. Ракурс відео дозволяє відслідкувати як позиції силовиків, так і позицію активістів під час подій 20 лютого 2014-го.

Like

Читати ще

Додати коментар