Поет Павличко вимагає “прибрати” Суворова
“Я не заспокоюся доти, доки в Києві буде стояти Суворов з шабелькою!” – заявив відомий український поет Дмитро Павличко під час презентації книжки “Грім у січні”.
Дмитро Васильович вважає, що на території Військового ліцею імені Богуна, де стоїть пам’ятник Суворову, треба увічнити пам’ять хороброго козацького полковника, наказного гетьмана Івана Богуна.
Під час творчого вечора поет прочитав уривки з поеми “Іван Богун”, говорив про те, що Богун, на жаль, ше не має справжнього і великого пошанування в Україні.
Ось що пише поет у поемі про Богуна:
“Ми думку вчуємо його — болящу совість,
І каяття, і жаль, і перемоги — вщерть, і сумнівів печаль, і слави тимчасовість,
І подаровану свободу — справжню смерть”.
У столиці ще торік громадськість активно наполягала на демонтажі пам’ятника. Однак поки що Суворова не чіпають…
До речі, постійний автор “Українського репортера” Олег Смаль в одному з матеріалів подає цікаві штрихи до портрета російського генералісимуса:
“Аналізувати постать Суворова простіше, бо його словниковий запас – це лише дюжина слів-команд: «шибко», «скоро», «бежать», «колоть», «рубить», «делать большой крик», «крепко бить в барабан», «ура»…
Чому світ здригався від діянь цього воєначальника, можна зрозуміти навіть із двох невеликих уривків. Ось фрагмент ультиматуму під час облоги турецької фортеці Ізмаїл: «В противном же случае поздно будет пособить человечеству, когда не могут быть пощажены не только никто, но и сами женщины и невинные младенцы от раздраженного воинства…».
Сьогодні на Суворова щодня дивляться богунці — майбутні захисники Вітчизни. Це так ми виховуємо патріотів? За приклад у них має бути великий Богун — славний козацький полковник.
Знову звернемося до Павличка:
“А вже як з Києва, де діє рабський норов,
Втече у Петербург крикливий арлекін,
Паяц зі шпагою, як з прутнем, – граф Суворов,-
Ми Богуну складем за вигнання поклін”.
Відео з Дмитром Павличком дивития ТУТ
Леонід ФРОСЕВИЧ
