Сім років після трагедії MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
Сім років після трагедії MH17 Malaysia Airlines, який російські загарбники збили зенітною ракетою «Бук» з окупованої території Донбасу.
“Боїнг” прямував із Амстердама в Куала-Лумпур. Загинули 283 пасажири й 15 членів екіпажу.
Міжнародна спільна слідча група, до якої увійшли представники Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України, дійшла висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО Збройних сил РФ, дислокованій в Курську.
Вона також назвала причетними до транспортування та бойового застосування «Бука» чотирьох осіб.
Суд у Гаазі в березні 2020 року розпочав розгляд справи про збитий літак рейсу МН17.
Торік на сайті “Український репортер” було розміщено статтю-розслідування генерал-майора СБУ Григорія Омельченка про те, чому Путін уникає в’язниці. Вважаємо, що цей матеріал є актуальним і сьогодні. Тому й публікуємо дослідження Григорія Омельченка.
Аналіз загадкових смертей російських генералів дає підстави зробити висновок: після кожної значимої злочинної операції Кремля таємний підрозділ ФСБ проводить за вказівкою Путіна серію «зачищення» серед вищого військового керівництва Росії. Так було і після збиття росіянами малайзійського “Боїнга“.
24 травня 2018 року Міжнародна слідча група офіційно оприлюднила чергові висновки досудового слідства про обставини збиття літака рейсу МН17.
Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке під час виступу на брифінгу 24 травня 2018 року. На столі — частини ракети російської установки «Бук», якою був збитий літак МН17.
17 липня 2014 року пасажирський літак Воеіng 777-200ЕR з реєстраційним номером 9М-RD Малайзійських авіаліній виконував регулярний рейс МН17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія); вилетів з аеропорту «Схіпгол» о 13:30 за київським часом.
О 16 год. 20 хв. 03 сек. (13:20:03 UTC – всесвітній координований час) на висоті 10 100 метрів літак був збитий ракетою класу «земля-повітря», серії 9М38, випущеної з ракетного комплексу ЗРК «Бук» (бортовий номер 332), який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО ЗС РФ (в/ч 32406 дислокується під Курськом).
«Бук» з російським екіпажом був таємно доставлений з Росії в окупований Донецьк вранці 17 липня 2017 року.
Уламки літака впали поблизу міста Торез Донецької області, окупованому російськими військовими підрозділами і їх найманцями – бойовиками-терористами. На борту літака перебувало 298 людей (283 пасажирів, серед них 80 дітей і 15 членів екіпажу), всі загинули.
На зовнішній поверхні корпусу двигуна ракети чітко видно номер: 9Д1318869032.
Експерти встановили, що він означає: 9Д 131 відноситься до номера типу ракетного двигуна – 9М38 і/або 9М38М1; цифра 8 – це кодове позначення виробника ракети (російське науково-виробниче підприємство, яке знаходиться в м. Долгопрудний Московської області); число 86 вказує на рік виготовлення ракети – 1986 рік; число 9032 є унікальним ідентифікаційним номером даного конкретного ракетного двигуна (як відбиток пальця людини).
Саме цією російською ракетою, уламки якої були знайдені на місці падіння літака, і був збитий пасажирський Боїнг.
Глава центрального департаменту кримінальних розслідувань поліції Нідерландів Уілберт Паулсен заявив, що слідчим вдалося зняти навіть відбитки пальців російських військовослужбовців однієї з зенітно-ракетних бригад Росії на уламках ракети, яка збила малайзійський літак.
Після збиття МН17 «Бук» на вантажному трейлері «Вольво» вивезли назад в Росію. Він перетнув українсько-російський кордон в Ростовській області о 7 год. 15 хв. 18 липня.
Згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН № 2166 Україна, Грузія і Фінляндія, в порядку надання правової допомоги на запит Нідерландів, передала ракети ЗРК «Бук-М1» для проведення експертиз у нідерландському інституті криміналістики для встановлення вибухової сили боєголовок і порівняльного хімічного аналізу їх осколків з осколками, які були виявлені в тілах пасажирів і уламках малайзійського літака.
Фінляндія – єдина країна далекого зарубіжжя, яка мала на озброєнні три дивізіони ЗРК «Бук-М1». Вони були передані Росією в 1997 році в рахунок погашення державного боргу Радянського Союзу і несли бойове чергування з охорони Гельсінкі.
Міжнародна комісія експертів з Польщі, ФРН, Великої Британії і Нідерландів встановила, що виявлені в уламках літака і тілах загиблих осколки НАЛЕЖАТЬ російській боєголовці моделі 9N314M ракети класу «земля-повітря» серії 9M38, якими оснащуються ЗРК «Бук-М1-2», що перебувають на озброєнні ЗС РФ.
Такої класифікації ЗРК «Бук», ракет і боєголовок на озброєнні ЗС України немає й ніколи не було. «Бук-М1-2» було розроблено у Росії в 1997 році та прийнято на озброєння ЗС РФ у 1998 році. До України такі комплекси ніколи не поставляли.
Наказ Москви: ціль знищити!
Для ефективної прицільної стрільби до складу бойової одиниці ЗРК «Бук-М1» входить: мобільний командний пункт (КП) 9С470М1-2; мобільна радіолокаційна станція виявлення цілі (РЛС) 9С18М1 з дальністю виявлення цілі не менш ніж за 100 км; самохідна вогнева установка 9А310М1-2 (саме така установка, бортовий номер 332 з російським екіпажом і була доставлена з Росії в Донецьку область, ракетою з якої і збили малайзійський літак).
Самохідна вогнева установка «Бук» може самостійно здійснювати запуск ракети, але її оператор, як стверджують військові експерти, «не знатиме, куди він стріляє, оскільки невідомо, де знаходиться ціль». Пускова установка має і свій радар, який відстежує ціль.
Однак навіть за наявності досвідченого оператора, як зазначають військові, які служили у військах ППО, «цей радар не дуже точний, йому дуже важко відрізнити військовий літак від цивільного і взагалі визначити тип літального апарата».
Ці висновки були встановлені в ході експертиз і експериментів за участі фінських військових, які несли бойове чергування на ЗРК «Бук», що перебували на озброєнні Фінляндії до 2010 року.
Про це, зокрема, розповів колишній командир фінського батальйону ЗРК «Бук» Еса Келонімі, який брав участь у розслідуванні справи як експерт.
Екіпаж «Бука» складається, як правило, з трьох військових: командир, оператор і водій-механік установки.
Щоб отримати базовий рівень знань для управління «Буком», необхідне спеціальне навчання не менше року, а для професійного рівня — до трьох років.
Тому керувати «Буком», а тим більше прицільно запускати з нього ракети, «донецькі ополченці» (гірники, трактористи, комбайнери) ніяк не могли.
За висновками експертів і моєю інформацією (підтвердженою супутниковими фотознімками), діями екіпажу пускової установки «Бук», яка знаходилася на сільськогосподарському полі біля селища Первомайське (поряд із селищем Сніжне) Донецької області, керували російські офіцери з КП і РЛС виявлення і наведення на ціль, які перебували на території Росії, недалеко від кордону з Україною.
Літак був збитий приблизно за 40 кілометрів до кордону з Росією.
РЛС виявила ціль (нею був малайзійський літак), захопила її, передала координати цілі на КП і пускову установку «Бук» (бортовий номер 332), яка знаходилася на окупованій території Донецької області і супроводжувала ціль до моменту її знищення.
Командир і оператори РЛС та на КП знали, що виявили ціль, яка за її параметрами (висота, швидкість, параметри та інші дані) — пасажирський літак і доповіли командуванню ППО РФ. Але з Москви був наказ: ціль знищити!
На думку військових спеціалістів, екіпаж «Бука» міг і не знати, що ракета вразить пасажирський авіалайнер.
У Росії відреагували на нові докази щодо МН17. Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке заявив: «Мене вже не особливо хвилює, як назвуть ці аргументи російські представник. Нісенітницю від них я чую не перший рік. Те, що ми сьогодні представили – достовірні відомості»,- наголосив Вестербеке.
Державний департамент США у своїй заяві (25.05.2018 р.) відзначив: «США цілком довіряють висновкам МСГ: для ураження літака «Малайзійських авіаліній» МН17 була застосована ракетна пускова установка з 53-ї зенітної бригади Російської Федерації, розташованої у Курську. Ми закликаємо РФ дотримуватися й виконувати Резолюцію 2166 Ради Безпеки ООН (від 2014 року), яка встановила, що всі причетні до знищення МН17 мають бути притягнуті до відповідальності, а всі держави зобов’язані взаємодіяти в зусиллях щодо встановлення такої відповідальності».
«Настав час для Росії припинити свою брехню й відповідати за свою роль у збитті літака»,- наголошено у заяві.
Спецпредставник Держдепу США у справах України Курт Волкер, коментуючи результати розслідування МСГ, зазначив, що вважає переконливими докази прямої відповідальності Росії за збиття МН17, представлені в Гаазі.
«У Нідерландах дуже чітко встановили факти, що стосуються справи, в тому числі безпосередню відповідальність Росії, і підрозділ, і зенітну зброю, яку було привезено, застосовано і повернуто назад. І це дуже важливо, оскільки, я вважаю, те, що продемонструвало слідство Нідерландів, знову підкреслює відсутність двозначності, що це пряма відповідальність Росії»,- наголосив Волкер.
«Стрілочники» (цапи відбувайли)
Лише через 5 років (!) після збиття літака Генеральна прокуратура Нідерландів спромоглася нарешті «розродитися» підозрюваними нижньої ланки, назвавши прізвища чотирьох цапів відбувайлів і видала чергову дозу інформації з чайну ложечку.
19 червня 2019 року генпрокурор Нідерландів Фред Вестербеке і голова Національної поліції Вільберт Пауліссен озвучили на брифінгу офіційну версію результатів розслідування і назвали прізвища чотирьох підозрюваних у знищенні літака: Сергія Дубинського (позивний «Хмурий»), Ігоря Гіркіна («Стрілок»), Олега Пулатова («Гюрза») – всі троє громадяни РФ і Леоніда Харченка («Кріт») – громадянин України.
Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке озвучує прізвища підозрюваних у знищенні літака і демонструє їх фото: Гіркіна, Дубінського, Пулатова, Харченка.
Згодом Генеральна прокуратура Нідерландів видала міжнародні ордери на їх арешт і висунула їм офіційні обвинувачення як співучасникам знищення літака рейсу МН17.
На пресконференції були продемонстровані відео маршруту пересування російського «Бука», яким був збитий літак і перехоплені СБУ телефонні розмови між співучасниками теракту.
Зазначені відео, аудіо записи перехоплених телефонних розмов російських найманців-бойовиків зі своїми московськими кураторами, десятки фото осіб, причетних до знищення малайзійського «Боїнга» та інші документальні докази збиття літака я обнародував ще в лютому 2018 року в серії публікацій в газеті «Україна молода»: «Ігрища на крові» («УМ», 07.02.18, №15), «Два теракти: один замовник – Путін» («УМ», 16-17.02.18, №19), «Путін – гібрид Гітлера-Сталіна» («УМ», 20.02.18, №20), «Ваффен СС»: російський варіант» («УМ», 21.02.18, №21), «Якби не Путін – ми були б живі» («УМ», 27.02.18, №23), «Петля на шиї Путіна» («УМ», 28.02.18, №24), а також на сайті інтернет-видання «Гордон» 6 лютого 2018 року в публікації «Від вибуху польського літака до збиття МН17, або Спецоперація Путіна із «зачистки» виконавців авіакатастроф. Розслідування», а також у багатьох статтях, інтерв’ю на сайті «Український репортер».
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг 19 червня 2019 року привітав заяву МСГ і Генерального прокурора Нідерландів про те, що четверо підозрюваних будуть притягнуті до кримінальної відповідальності як співучасники знищення МН17 і вбивства 298 людей і висловив впевненість в незалежності і професіоналізмі міжнародного слідства і нідерландської правової системи.
Його підтримала міністр закордонних справ Христя Фріланд, яка заявила, що Канада поділяє висновки МСГ і підтримує офіс Генеральної прокуратури Нідерландів, який висунув підозру особам, причетних до збиття малайзійського літака.
Мені заздалегідь були відомі прізвища осіб, відібраних генеральним прокурором Нідерландів та керівництвом генеральної прокуратури і СБ України на роль стрілочників (цапів відбувайлів) – співучасників знищення малайзійського «Боїнга». Це – двоє дрібних «організаторів» (Гіркін і Дубинський) і двоє «пособників» (Пулатов і Харченко).
Про одного з цих «організаторів» доставки «Бука» в Донецьк та його роль у збитті літака МН17 – Ігоря Гіркіна я розповів ще чотири роки тому у статті «Кремль – вбивця» («Україна молода», 5 травня 2016 р., № 55).
В зазначеній публікації, а також у статті «Путін – терорист № 1» («Україна молода», 5 жовтня 2016 р., № 125) я назвав головних організаторів терористичного акту – президента РФ Путіна і окремих представників військово-політичного керівництва Росії та виконавців злочину – офіцерів 53-ї зенітно-ракетної бригади РФ (їхні прізвища, посади, звання та їх фото опубліковані у статті).
Прізвища і позивні трьох інших стрілочників (Дубинського, Пулатова і Харченка), їх роль у знищенні літака, я опублікував у статті «Путін – гібрид Гітлера-Сталіна» («Україна молода», 20 лютого 2018 р., № 20).
У статті «Якби не Путін – ми були б живі» («Україна молода», 27 лютого 2018 р., № 23) я опублікував повний список керівників вищого командного складу ЗС РФ на чолі з Путіним, причетних до збиття малайзійського МН17, щодо яких, на мою думку, як колишнього слідчого, зібрано достатньо доказів для оголошення підозри в організації вчинення терористичної атаки на літак рейсу МН17, яка призвела до загибелі 298 людей.
У своїх публікаціях і неодноразових зверненнях до генеральних прокурорів України і керівництва СБУ я рекомендував їм оголосити президенту РФ Путіну і керівникам вищого командного складу ЗС РФ (їх прізвища, посади, звання були зазначені) підозру в організації вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей ( ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України) і плануванні, підготовці, розв’язанні та ведення агресивної війни проти України (ч.3 ст.27, ст. 437 КК), обрати підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою, оголосивши їх у міжнародний розшук.
У серпні 2016 року міністр юстиції Павло Петренко стверджував: «Ми можемо оголошувати підозру Путіну, якщо він порушив українське законодавство, його посада не має значення».
У грудні 2017 року перший заступник генерального прокурора України Дмитро Сторожук, який входив до складу Міжнародної слідчої групи (МСГ) наголосив, що, відповідно до Угоди між Україною і Нідерландами, судовий процес у національному суді Нідерландів не позбавляє Україну можливості звертатися до українського суду з обвинувальними актами щодо осіб, причетних до знищення літака.
У кожній країні – учасниці спільної МСГ є своє кримінальне провадження, своє слідство, ми знаходимо докази і матимемо можливість звертатися в національні суди з клопотанням про засудження винних у збитті літака,- зазначив Сторожук.
Проте лише 18 червня 2019 року Головне слідче управління СБУ за погодженням Генеральної прокуратури України виявилося спроможним офіційно оголосити повідомлення про підозру стрілочникам Гіркіну і Дубинському в організації вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей ( ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України), а Пулатову і Харченку – у пособництві вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей (ч.5 ст.27, ч.3 ст.258 КК України).
Після закінчення брифінгу генерального прокурора Нідерландів 19 червня 2019 року Юрій Луценко, який був присутнім на ньому, заявив журналістам, що МСГ готує підозри широкому колу причетних до збиття літака рейсу МН17 і має «дорожню карту» подальшого розслідування.
«Наступними підозрюваними будуть особи від солдат, полковників і генералів до найвищого політичного та військового керівництва Російської Федерації. Остання розмова між Гіркіним і Сурковим (помічником президента РФ на той час – Г.О.) за двома криптованими кремлівськими телефонами багато про що каже уважним аналітикам»,- наголосив Луценко.
Володимир Зеленський, своєю чергою, привітав висновки МСГ у справі знищення літака малайзійських авіаліній МН17 і висловив сподівання надію, що на лаві підсудних будуть не лише ті, кому СБУ оголосила підозру, а всі ті, хто винний у «зухвалому вбивстві невинних дітей, жінок і чоловіків».
Я сподівався, що після заяви Зеленського тепер ніщо не буде заважати Генеральному прокурору Рябошапці (якого парламент 5 березня 2020 року відправив у відставку) і голові СБУ Баканову порушити кримінальне провадження щодо президента Росії Путіна та вказаних мною осіб вищого військового командування ЗС РФ і військових 53-ї ЗРБ, оголосити їм підозру в організації вчинення терористичного акту, обрати міру запобіжного заходу – арешт і оголосити їх у міжнародний розшук.
Проте до цього часу (минуло 8 місяців!) обіцяних «підозрюваних найвищого політичного та військового керівництва РФ» у знищенні МН17, так і не з’явилось. Більше того, один із підозрюваних у справі – громадянин України, колаборант Володимир Цемах (позивний «Борисич»), командир роти ППО так званої «ДНР» у місті Сніжне, звідки російською ракетою було збито літак МН17, за наполяганням Путіна і за згодою Зеленського, був звільнений з-під варти і 7 вересня 2019 року переданий Росії в рамках обміну полоненими.
Такі дії Зеленського, з точки зору здорового глузду, політичної доцільності і вимог Конституції України (ст.25), яка забороняє видачу своїх громадян іншій державі, є, на мою думку, антиконституційними.
Журналіст слідчої групи Bellingcat Еліот Гіггінс написав у соцмережі Twitter про обмін Цемаха: «Це досить безхребетний обмін з боку українського уряду, який вплине на юридичну справу МН17».
11 вересня 2019 року прокуратура Нідерландів офіційно об’явила підозру Цемаху у співучасті знищення літака рейсу МН17. У грудні СБУ оголосила його в розшук.
Звертаю увагу Зеленського і його підлеглих в правоохоронних органах на те, що Юрій Луценко заявив журналістам: «Я абсолютно не вірю у співпрацю з Кремлем щодо справи про збиття літака МН17…
Тому я би дуже рекомендував усім російським громадянам, причетним до цього злочину, якомога швидше зв’язатися з українською або голландською прокуратурою і отримати статус свідка під захистом. Бо стиль поведінки Кремля з підлеглими, які вчиняють злочини за кордоном, добре відомий усій світовій громадськості».
На підтвердження слів Луценка наведу лише декілька прикладів.
Головним ідеологом диявольського плану провокаційного знищення пасажирського літака (з яким погодився Путін і це повинно було стати приводом для широкомасштабного вторгнення регулярних російських військ в Україну 18 липня 2014 року) був заступник начальника ГШ ЗС РФ – начальник ГРУ генерал-лейтенант Ігор Сєргун.
За анексію Криму президент Путін у квітні 2014 року нагородив Сєргуна орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст., а від міністра оборони РФ Сєргун отримав медаль «За повернення Криму». 21 лютого 2015 року президент Путін присвоїв Сєргуну звання «генерал-полковник».
3 січня 2016 року, згідно з офіційною заявою Кремля, на 59-му році життя Сергун несподівано помер від серцевого нападу (інфаркт), перебуваючи в будинку відпочинку у Підмосков’ї.
Як стверджували його колеги, він був абсолютно здоровим, ніколи не скаржився на серце. Американська розвідувальна аналітична компанія Stratfor повідомила, що, згідно з її даними, Сєргун «раптово» помер 1 січня 2016 року, перебуваючи в Лівані.
Тижнем раніше, 27 грудня 2015 року, від «раптової зупинки серця» на 53-му році життя помер соратник Сєргуна, заступник начальника штабу Повітряно-десантних військ Росії генерал-майор Олександр Шушукін (на фото).
Саме Шушукін здійснював бойове планування і командування операцією захоплення Криму весною 2014 року. Брав участь у воєнній агресії Росії проти Грузії і після анексії Абхазії та Південної Осетії був призначений командиром 4-ї гвардійської військової бази МО РФ на території Південної Осетії.
За проведення операції із захоплення Криму Шушукін був нагороджений (як і Сєргун) орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. і медаллю «За повернення Криму».
Після провалу операції з отруєння екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля в м. Солсбері (Велика Британія) на початку березня 2018 року і ганебного на весь світ телевізійного цирку з так званими Петровим і Башировим (офіцери військової розвідки Росії – підполковник Олександр Мишкін і полковник, Герой Росії Анатолій Чепіга) начальник ГУ ГШ ЗС РФ (колишнє ГРУ) генерал-полковник Ігор Коробов несподівано помер 21 листопада 2018 року від серцевого приступу, як і його попередник Ігор Сергун.
Армійські посади, звання та долі Сергуна і Коробова виявилися однаковими…
Для російських генералів – співучасників злочинів Путіна або свідків цих злочинів, є два шляхи.
Перший — стати черговим «утоплеником», «самострілом», «парашутистом», «стрибуном» з вікна чи даху будинку або з платформи під потяг, раптово померти від «інфаркту», «інсульту», загинути в ДТП, «випадково» бути застреленим на полюванні або в результаті необережного поводження з вогнепальною зброєю… Варіантів ліквідації неугодних Путіну в арсеналі ФСБ багато.
Другий — втеча за кордон із проханням надати політичний притулок в обмін на свідчення про злочини, вчинені Путіним.
Є ще й третій шлях, щоб зберегти свою честь і спокутувати гріхи перед народом. Який саме — генерали добре знають з історії.
Аналіз загадкових смертей російських генералів дає підстави зробити висновок: після кожної значимої злочинної операції Кремля таємний підрозділ ФСБ проводить за вказівкою Путіна серію «зачищень» серед вищого військового керівництва Росії.
За моїми даними, за час режиму Путіна близько 40 генералів — безпосередніх учасників і свідків його злочинів — ліквідовано. Згідно з дослідженнями Міжнародного волонтерського сайту Inform Napalm, таких генералів 43, з яких лише троє, можливо, померли своєю смертю.
Після оголошення висновків МСГ, озвучення прізвищ підозрюваних і перехоплених їхніх телефонних розмов з московськими кураторами, виникла реальна загроза «зачищення» військовослужбовців 53-ї ЗРБ та інших осіб, які брали участь у знищенні літака і тих, хто був свідками його збиття, доставки «Бука» в Україну та повернення його назад в Росію.
За моєю інформацією, офіцери 53-ї ЗРБ, які були залучені до відправки і транспортування «Бука» в Україну і назад в Росію та знищення МН17 — відправлені до Сирії. Деяких з них вже немає серед живих, оскільки їхні рідні і друзі не можуть вийти з ними на зв’язок.
Оператором установки «Бук», з якої збили літак МН17, був сержант Іван Краснопрошин (його фото я опублікував в газеті «Україна молода» за 21 лютого 2018 року, № 21).
Після того, як стало відомо, що був збитий малайзійський пасажирський авіалайнер, командування ППО РФ того ж дня (не виключено, що і заднім числом) видало наказ про переведення екіпажу «Бука», який знищив літак, до Сибірського військового округу для проходження подальшої служби. Але до нового місця призначення ніхто з екіпажу так і не прибув.
Весь екіпаж «Бука» у складі трьох осіб (командир, оператор і водій-механік) швидше за все був «зачищений» спецгрупою ФСБ.
Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке заявив, що його країна готова надати російським військовим (у статусі свідків), які транспортували чи супроводжували «Бук», ракетою з якого був збитий малайзійський літак, а також особам, яким відомо, хто причетний до його знищення, гарантії захисту і безпеки, а також притулок в обмін на їхні свідчення в суді.
На сьогодні 13 свідків у справі знищення малайзійського МН17 залишаються засекреченими, оскільки, за висновками Генеральної прокуратури Нідерландів, їх здоров’я і життя перебувають під реальною загрозою. Ці свідки отримають кодове ім’я, заявили в міністерстві юстиції країни.
За моєю інформацією, сьогодні Нідерланди, як ніколи, «окуповані» агентурою спецслужб Росії, яка розшукує цих свідків з метою їх залякування, викрадення або ліквідації, щоб вони не дали свідчення у суді.
Для висвітлення судового процесу в Гаагу прибула велика кількість журналістів і представників правозахисних організацій з різних країн, серед яких обов’язково будуть агенти спецслужб Росії з документами прикриття. Їх завдання – розшифрувати і ідентифікувати свідків, виявити їх місця проживання, а також встановити їх рідних.
Далі будуть працювати так звані групи «евакуації» (викрадення) або «зачищення» (ліквідації) цих свідків. Акредитацію для висвітлення судового процесу запросило понад 400 представників ЗМІ і, щоб бути присутніми на суді, зареєструвалося 65 міжнародних спостерігачів. Можна лише здогадуватися скільки серед них буде російської агентури!
Не виключаю вчинення серії терористичних актів або появи фейкових повідомлень про їх підготовку, щоб дестабілізувати ситуацію в країні, спровокувати масові безпорядки в Гаазі і зірвати судовий процес. За моєю інформацією, заплановані різноманітні інформаційні атаки – вкидання фейків психологічного характеру, щоб посіяти тривогу, страх і паніку серед населення. Наприклад, анонімні повідомлення про те, що приміщення суду або прилеглі до нього будівлі заміновані.
Поширення в Європі коронавірусу буде використано російською агентурою для нагнітання психозу в Нідерландах через підконтрольні закордонні ЗМІ і соціальні мережі, щоб максимально затягнути судовий процес.
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
Герой України, генерал-лейтенант СБУ,
почесний голова Спілки офіцерів України
На цю тему також статті-розслідування генерала Омельченка:
Перша частина матеріалу: Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію
Ч.2: МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
Ч.3: МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
Ч.4: МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
Ч.5: MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
Ч.6: МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
Ч.7: МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
Ч.8: МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
Ч.9: МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)
Відео:
