Угорщина готується обрати новий парламент. Чи вдасться зарити cокиру війни?
У неділю, 8 квітня, в Угорщині відбудуться парламентські вибори. За останніми соціологічними опитуваннями, чи не половина виборців готова проголосувати за націоналістичну партію “Фідес – Угорський громадянський союз”, що допоможе її лідеру Віктору Орбану залишитися прем’єр-міністром на третій термін. Багато в чому голосування на Великдень визначатиме позицію офіційного Будапешта до України і своєї діаспори на Закарпатті наступні чотири роки.
Угорський парламент – Національна асамблея – складається зі 199 депутатів. Сьогодні понад половина з них (114) – члени “Фідесу”. Головна опозиційна сила в Угорщині – праворадикальний рух “Йоббік” нині має 24 представника, однак може покращити своє представництво до 20%. Соціалістична партія, яка утримувала владу в країні до 2010 року, має лише 28 депутатів і може розраховувати на третє місце.
Експерти відзначають, що результат Орбана буде кращим, якщо… менше людей прийде на виборчі дільниці. Адже політика його уряду не дуже влаштовує простих угорців, у країні накопичилася низка проблем, зокрема в освіті та системі охорони здоров’я.
Побудова “Великої Угорщини”
Водночас тема №1, яку розігрують місцеві політики – загроза з боку мігрантів з Близького Сходу і, зокрема, Сирії. Для маленької країни з населенням до десяти мільйонів це дуже болюча тема. Прем’єр Орбан навідріз відмовився виконувати рішення ЄС і приймати біженців з мусульманських країн. Він називає їх не інакше як “загарбники”, а політику розподілення квот – “планом Сороса” з ісламізації Угорщини та всієї Європи.
Водночас Орбан встиг розсваритися і з офіційним Вашингтоном. Наприкінці 2017 року Держдепартамент США виділив $700 тисяч на підтримку “незалежних ЗМІ в Угорщині”, які надаватимуть жителям “об’єктивну інформацію про події в країні та світі”. Гроші отримають лише регіональні ЗМІ, центральним коштів не дадуть. У США вважають, що така модель дозволить створити інформаційну мережу, яка не буде підконтрольна центральному уряду. Гроші почнуть давати з травня 2018 року, тобто вже після парламентських виборів.
Будапешт розцінює це як “політичну інтервенцію” США напередодні виборів і “втручання у свої внутрішні справи” з метою вплинути на результат голосування.
З іншого боку, Віктор Орбан компліментарно відгукується про президента РФ Путіна і ставить під сумнів санкційну політику щодо агресора. Водночас Угорщина приєдналася до санкцій ЄС і навіть вислала російського дипломата на знак солідарності з Великою Британією через справу Скрипаля.
Також Віктор Орбан разом з іншими державами “Вишеградської четвірки” (Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина) виступає за те, щоб країни на сході ЄС отримували більше можливостей і Брюссель їх “чув”. Це може бути пов’язано з тим, що цьогоріч для них закінчується дотаційна програма Євросоюзу.
Конфлікт Угорщини з Україною
Паралельно в Угорщині активно працюють над виробленням власної національної ідентичності і навіть проводять політику експансії. Офіційний Будапешт підтримує угорські меншини в Румунії, Словаччині, і, звичайно ж, на Закарпатті в Україні. Про свою діаспору в Україні Угорщина каже, що це – 150 тисяч осіб. Угорці дуже негативно сприйняли новий закон про освіту, який у вересні затвердила українська влада. Наші сусіди наголошують, що він звужує використання в українських навчальних закладах мов національних меншин. Мовляв національні меншини зберігають право вивчати рідною мовою всі предмети до 5 класу, надалі мовою меншин можуть викладатися лише кілька предметів.
Україна заспокоює: на Закарпатті функціонує 74 дошкільні навчальні заклади, де угорською мовою виховується 5 031 дитина. Також функціонує 71 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням угорською мовою, зокрема 28 середніх шкіл. Угорську мову як предмет вивчають 1 110 учнів, факультативно або в гуртках – 1 598.
Угорщина ж пригрозила: якщо мовні положення цього закону не змінять, вона через інституції ЄС блокуватиме всі подальші кроки України, спрямовані на подальше зближення з Європейським Союзом. Переговори з угорцями буксують, а після провокацій на Закарпатті проти Товариства угорської культури (КМКС), на офіс якого в Ужгороді було скоєно два напади, Будапешт взагалі почав закликати розгорнути там постійну місію ОБСЄ.
Офіційний Київ відповів тим, що вирішив відновити неподалік від кордону з Угорщиною у місті Берегове військову частину, де розмістять батальйон 128-ї Закарпатської гірсько-піхотної бригади чисельністю понад 800 осіб.
