Союзник, але прагматичний. Німеччина схвалила “Північний потік – 2”
Німеччина видала всі дозволи на будівництво нового магістрального газопроводу по дну Балтійського моря “Північний потік – 2”. Федеральне відомство з судноплавства та гідрографії ФРН видало дозвіл на прокладання труб по дну Балтійського моря на ділянці протяжністю 31 км – у виключній економічній зоні Німеччини.
Раніше Гірниче відомство німецького міста Штральзунд дозволило будувати й експлуатувати морську ділянку “Північного потоку – 2” в територіальних водах Німеччини (в межах 12 морських миль) і його сухопутної частини. Таким чином, проектна документація для прокладання німецької ділянки труби протяжністю 85 км пройшла крізь всі потрібні інстанції.
Незважаючи на гучний скандал з отруєнням у Великій Британії екс-полковника ГРУ РФ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії, який вилився у повномасштабну “дипломатичну війну” з оголошенням персонами нон грата працівників посольств (Німеччина висилає чотирьох росіян), позиція Берліна щодо проекту «Північний потік – 2» не змінилася. Канцлер Німеччини Ангела Меркель неодноразово заявляла, що влада країни не розглядає “Північний потік – 2” як політичний проект і не має наміру відмовлятися від нього.
Тепер справа за чотирма іншими країнами вздовж маршруту газопроводу (Росія, Фінляндія, Швеція і Данія), регуляторні органи яких мають дати свій дозвіл. Згода Німеччини не означає, що вони погодяться аналогічно, питання з кожною державою вирішується окремо.
Експерти вважають, що отримати схвалення буде дуже непросто. Фінляндія, Швеція та Данія також пристали до дипломатичного бойкоту РФ: Данія висилає двох російських дипломатів, а Фінляндія і Швеція по одному.
Найбільші занепокоєння росіян викликає позиція Данії. Торік парламент країни ухвалив закон, який дає право МЗС королівства відхилити проект трубопроводу з міркувань національної безпеки та зовнішньої політики.
У січні 2018 року Міністерство з проблем клімату й енергетики Данії звернулося до МЗС з проханням дати свою оцінку щодо прокладання труб, якими російський раз качатимуть до Німеччини. Тож тепер доля проекту володаря Кремля залежить саме від рішення дипломатів.
Раніше представники компанії-оператора проекту Nord Stream 2 заявили, що для зниження ризиків вивчають можливість прокладання альтернативного маршруту через міжнародну акваторію Балтійського моря на північ від острова Борнхольм. Цей варіант вже не передбачає участі Данії.
Офіційний Копенгаген також виступає за передачу Єврокомісії мандату на ведення переговорів з Росією щодо будівництва газопроводу. Єврокомісія вже ініціювала розгляд поправок в європейське законодавство, щоб поширити на “Північний потік – 2” дію “третього енергопакету”. Тобто газогони з третіх країн, які зараз діють поза межами енергетичного права ЄС, підлягатимуть регулюванню. Зокрема ЄС зможе вимагати від них розділення функцій постачальника і транзитера, а також допустити до труби третю сторону.
Проти “Північного потоку – 2” активно виступають Україна, Польща і країни Балтії. Вони закликають владу Європейського Союзу заблокувати цей проект, мовляв, це “газова голка”, яка збільшує залежність європейців від поставок енергоносіїв з РФ.
Україна ж у разі запуску нової російської експортної труби потужністю 55 млрд кубометрів на рік, втратить $2-3 млрд доходу від транзиту блакитного палива через свою ГТС, це майже 3% ВВП.
Суперечить російський проект і стратегічним цілям США, які намагаються збільшити поставки власного скрапленого природнього газу на ринок Старого Світу.
У законі про санкції проти Ірану, Росії та КНДР № H.R. 3364 США зобов’язуються допомогти Україні та союзникам США в регіоні “знизити залежність від російського природного газу”. Зокрема, йдеться про необхідність протистояти будівництву “Північного потоку – 2”. Для цього Президент США отримує повноваження обмежувати фінансування та постачання товарів і послуг від американських організацій для трубопровідних проектів РФ навіть за її межами.
США також зобов’язуються сприяти приватизації українських державних енергетичних компаній “за всіма сучасними стандартами”. Ще одним окремим пунктом прописано накладання санкцій на будь-яку компанію, яка фінансує видобуток російськими компаніями сирої нафти.
Ростислав Цуркан
