Сьогодні в Україні – День пам’яті захисників Донецького аеропорту

“Кіборги” вистояли, не встояв бетон” – ця фраза увійшла в історію, як і подвиг українських воїнів.

20 січня 2015 -го, під час оборони летовища наша країна, на жаль, зазнала найбільших втрат серед захисників.

Загалом за весь період боїв за цей стратегічний об’єкт, з вересня 2014 року до січня 2015-го, до рідних домівок не повернулося 109 воїнів Збройних Сил. А ще ж були і добровольці…

«Величезна несправедливість полягає у тому, що Росія до нас відправляла непотріб, який не міг знайти себе ніде в житті, мiг тільки вбивати і грабувати, а з нашого боку, на жаль, воювали і гинули кращі. Розумні, освічені, справжні патріоти, які стояли до останнього», – гооврив генерал Олег Мікац, який командував 93-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ, що разом з іншими підрозділами Збройних сил та добровольцями обороняли ДАП. Аеропорт тоді тримали дев’ять окремих бригад ЗСУ, а також 3-й Окремий полк спецпризначення, 74-й Окремий розвідбатальйон, 91 Окремий полк оперативного забезпечення, 8 Окрема автомобільна санітарна рота та ввоїни 169-го навчального центру “Десна”.

У період з 28 серпня по 4 жовтня 2014 року обороною Донецького аеропорту командував Олександр Трепак (позивний «Редут»). 

Це був період дуже запеклих боїв за українську твердиню. Уся країна почула про незламність наших «кіборгів», які вже на той час підбили вісім ворожих танків, а один танк захопили, також знищили більше 270 російських терористів. Під час цього осіннього двобою з московитською ордою «Редута» було поранено.

Ще раніше, у червні 2014-го “Редут” разом зі своїми воїнами не дав ворогові захопити Центральну артилерійську базу озброєння у Бахмуті, а також соляну шахту на околиці цього ж міста, у якій українська армія зберігає величезні запаси стрілецької зброї.

Олександр Трепак був командиром 3-го Окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. Він – Герой України, кавалер двох орденів Богдана Хмельницького. Сьогодні  є начальником штабу – заступником командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ.

На запитання журналістів “Українського репортера” що допомогло «кіборгам» вистояти у цій борні бригадний генерал Олександр Трепак відповів так:

– Вважаю, що у кожному із нас ніби озвалося щось предковічне, наче із сивої давнини: «Хлопці, вам треба тут стояти!» І оте напутнє ніби вчувалося: «Ми не можемо вам скрізь допомогти, але тут разом з вами тримаємо цю твердиню». Напевно, тоді кожен із воїнів відчував ці невидимі ниточки духовного зв’язку… Ми розуміли: нам треба тут СТОЯТИ! Пліч-о-пліч, один біля одного. Про інше навіть не думалося.

Нам упам’ятку і такі слова “Редута” про “кіборгів”:

-Хоч я на той час і був полковником, але тоді, у цих хлопців я навчився у першу чергу бути українцем. Можливо, мені потрібно було для цього 40 років прожити, дослужитися до звання “полковник”, щоб зустріти їх у терміналі Донецького аеропорту, щоб ми дали зрозуміти один одному хто ми такі, що це – наша земля і що ми маємо робити. А чи молодий ти, чи – старий, чи маєш досвід чи ні, у тих умовах не мало ніякого значення. Найголовніше, щоб ти був по духу біля цієї землі, щоб розумів, де – твої побратими, а де – ворог. Все просто. І наші хлопці стояли… Вони стояли на своєму місці, не відходили…

Цей Стяг виніс з горнила боїв за Донецький аеропорт Олександр Трепак. Нині Прапор зберігається в музейно-меморіальному комплексі 3-го полку. Фото: “Український репортер”

На віки вічнії в історії України закарбовано подвиг українських воїнів, які боронять свою землю від путінської орди. Одвічна слава і шана полеглим Героям! Низький уклін усім родинам, які втратили на цій війні своїх рідних.

На цю тему:

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.