Слідство щодо вбивства журналіста Сергієнка триватиме вічно?

Під час цьогорічних парламентських слухань щодо безпеки журналістів критикували владу за повільне  слідство у справі щодо вбивства Василя Сергієнка.

Сергієнка викрали і вбили 4 квітня 2014 року в Корсунь-Шевченківському. Під слідством перебувають Вадим Мельник, Віктор Горбенко і Роман Недибалюк. Як зазначає «Цензор.нет», нинішньою весною у США начебто було затримано Андрія Іносова. Однак замовник цього злочину поки що на волі. ЗМІ висували версію, що ним може бути один із колишніх народних депутатів, Герой України, власник заводів, мільйонер:

Колеги з «Цензор.нет» направили запит до Генпрокуратури. Й одержали відповідь:


Свого часу я підготував і розмістив у пресі журналістське розслідування про те, як держава позбулася 20 гектарів лісу, що неподалік столиці, поблизу Одеської траси. Власником – на підставі сумнівних документів – став скоробагатько, чиє прізвище через кілька років журналісти назвуть як можливого замовника вбивства Сергієнка. Київська обласна державна адміністрація (а тоді керувала Віра Ульянченко) підписала відповідні папери щодо вилучення цих гектарів з держвласності начебто під приводом будівництва готельного комплексу для уболівальників футбольного ЄВРО-2012.

Отож поруч з Одеською трасою, на околиці села Мархалівка Васильківського району надзвичайно оперативно “поділили” на підставних осіб 20 гектарів лісу. Для вирощування помідорів та огірочків! Миттю було “виписано” держакти про приватну власність на земельні ділянки. Тим не менш це була настільки  явна комбінація (не криючись!), що прокуратура не могла не порушити кримінальну справу, яку згодом… “списали” в архів.

Під час інтерв’ю власник цих 20 гектарів відкрито заявив, погодившись зі мною, що в комбінації з лісом дійсно спрацювала тіньова схема. І навіть не боявся, що журналіст розкаже в ЗМІ про підставних землевласників, про те, як тодішня облдержадміністрація погодилася грати у цій схемі. Ліс, незважаючи на проести місцевих мешканців, пустили під сокиру, тут згодом вимурували маєтки.

Цей власник “заводів і пароходів” тоді хизувався в розмові зі мною своїми високими зв’язками у владі, тішився, що ось-ось йому «дадуть» Зірку Героя України (саме «дадуть»). А ще згадував свої бурхливі молоді роки в середині 1990-х, коли панували «братки» в багатьох містах. Чомусь розповів, як одного разу його затримала прокуратура за підозрою у вбивстві пізнім вечором двох патрульних міліціонерів поблизу Республіканського стадіону. Однак через кілька днів звільнили – не було доказів…

Після виходу статті про крадіжку лісу обласна прокуратура порушила кримінальну справу. Розслідування тяглося довго, його то закривали, то знову продовжували… Зрештою, справа й замулилася.

Якою ж була доля “героя” статті? Він став народним депутатом України. Його (як він і планував!) було удостоєного найвищого звання – Героя України (Зірку отримав з рук Юшенка). Через деякий час вибухнула Революція Гідності, прізвище цього магната стали згадувати в ЗМІ. Висловлювалося припущення, що цей товстосум може бути вірогідним замовником вбивства журналіста, Героя Небесної Сотні Василя Сергієнка. На жаль, слідство і досі  не з’ясувало (чи не бажає цього зробити), хто ж є реальний замовник злочину.

…Пішаки у колоді карт. Ця фраза якраз і характеризує сумну українську дійсність. Невже наш народ приречений вічно бути під п’ятою олігархату? Якщо позбуваємося одних товстосумів, на зміну їм приходять інші – такі ж зажерливі, цинічні, брехливі. А є «золота п’ятірка» (чи, може, й десятка), яка присмокталася до ресурсів України після проголошення Незалежності. За допомогою ґешефтів, ваучерних та інших комбінацій-махінацій вони загребли мільярди, і все їм мало… Вони нікого й нічого не бояться, у них все «схоплено», вони проводять своїх людей до парламенту, розставляють на ключові пости в міністерствах і відомствах. Вони перетворили країну на свою вотчину. Будь-яка їхня забаганка стає реальністю.

Як ще було донедавна? Хочеш найвищу нагороду? Одержуй Героя України. Погони генерал-полковника, а то й генерала армії (!), для помічника чи радника? Будь ласка! Пришивайте «цацки» на мундири. Забаглося проковтнути 20 гектарів лісу на околиці Києва – запускається схема дерибану, і зелений масив уже в кишені. Якщо когось із опонентів треба посадити до буцегарні – нема проблем, організовуються «маски-шоу»…

І коли ж, запитується, ця нещасна і розтерзана Україна стане щасливою та заможною, як Швейцарія? Ніколи?

На фото: Під час парламентських слухань журналісти з Черкащини нагадали владі про те, що замовники і вбивці Василя Сергієнка досі на покарані.

Леонід ФРОСЕВИЧ

Фото “Українського репортера”

Читайте також:

Триває гібридна війна з українською пресою

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *