Нові дані про війну: 28 тисяч російських окупантів вбивають і катують українців
Cьогодні проти України на території окупованих районів Донецької та Луганської областей воюють 14 полків російської армії у складі 28 тисяч військових. Ними керують кадрові офіцери РФ.
Про це сказав головнокомандувач Збройних сил Руслан Хомчак під час виступу у Верховній Раді.
Він також повідомив, що останнім часом під виглядом підготовки до майбутніх військових навчань “Запад 2021” з усієї Росії стягуються війська до кордону з Україною – у Брянську і Воронезьку області та до окупованого Криму. Уздовж російсько-українського кордону та на окупованих територіях Донбасу і Криму перебувають 28 батальйонних тактичних груп противника.
Агресор планує посилити цю армаду, зібравши ще “до 25 батальйонних тактичних груп, що в сукупності з наявними розгорнутими силами та засобами поблизу з державним кордоном України створює загрозу воєнній безпеці держави”.
Хомчак розповів також, що з моменту окупації Криму в 2014 році Росія збільшила свою військову присутність на півострові до 32,7 тисячі військових.
На сході України перебуває також апарат військових радників та інструкторів у складі 2 тисяч осіб. Вони готують розвідників.
У Ростовській області Росії додатково сконцентровано до 12 батальйонних тактичних груп з терміном готовності 1-2 доби, що дає можливість швидко реагувати на можливі дії української армії.
З початку року на окуповані території Донецької і Луганської областей з Росії завезли близько 19 тисяч тонн пального, 335 тонн боєприпасів, 35 автомобілів, 3 танки, реактивні систем залпового вогню і спецтехніка.
Сьогодні ж, 30 березня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Заяву щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту.
У Заяві Верховна Рада України закликає світове співтовариство, парламенти іноземних держав і міжнародні парламентські організації засудити агресивну політику Російської Федерації щодо України, продовжити та посилити міжнародний політичний й економічний тиск на Російську Федерацію з метою припинення агресії, виведення іноземних військ і озброєння з території України, до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, вжити всіх можливих заходів задля розслідування випадків серйозних порушень міжнародного права в ході збройної агресії Російської Федерації проти України, в тому числі скоєння збройними формуваннями РФ воєнних злочинів і злочинів проти людяності.
Голові Верховної Ради України доручено забезпечити невідкладне направлення тексту Заяви до національних урядів і парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей.
ДО РЕЧІ. У 2020 році міністр оборони Андрій Загороднюк, відповідаючи на запитання “Українського репортера”, сказав, що на Донбасі воюють понад 25 тисяч російських вояків. Ця чисельність час од часу змінюється.
Торік генерал Хомчак говорив, що задоволений ходом підготовки до режиму тиші. Сьогодні ворожі безпілотники безперешкодно літають над нашими позиціями і скидають на голови українських воїнів гранати. Як же ви готувалися до “режиму тиші”, генерале Хомчак?
Це ж найвище військове командування України публічно заявляло, що впроваджує у військах “новітній бойовий досвід”. Пане міністр оборони Таран, чому не спрацьовує ваш “новітній бойовий досвід”, адже гинуть воїни?
Автор “Українського репортера” науковець Іван Забіяка підказує військовому командуванню, керівництву держави реальний план ефективних дій:
“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.
Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.
Не читають таких статей наші генерали.
З повідомлень Міноборони дізнаємося, що очільники відомства виїжджали на фронт, де обговорили питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…
А де ж “ефективна протидія” російським окупантам, якщо одного разу після візитів міністра оборони і головнокомандувача на передову було поранено чотирьох наших бійців? У чому полягає тоді реальна суть відрядження на бойові позиції?
Іноді заяви робить командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Володимир Кравченко.
Так, він стверджує, що “на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь, змусивши російсько-окупаційні війська повернутись до режиму тиші”. Яку саме відповідь? Не уточнтв генерал (може, не має даних військової розвідки?). Мовчав про те, скількох окупантів знищено. Як назвати таку політику українського військового командування? Це політика – «я нічого не знаю»… А має бути – «перший ворога стрічаю»!
Панове генерали, не пускайте в хід ці загальні й заяложені фрази, а краще конкретно проінформуйте, скількох окупантів було вбито упродовж доби, поранено, скільки розтрощено бліндажів, укрить, скільки знищено техніки, боєприпасів. Де наші контрснайперські групи? Чому на передовій не діє аеророзвідка? Український народ має знати, як обороняють рідну землю наші військовики. Наша відповідь повинна бути жорстокою.
Генерали повинні воювати не заявами, а кулями і снарядами.
А якщо вже й виступають з ультиматумами, то це мають бути справжні, а не паперові ультиматуми.
Щоб український народ нарешті побачив залізну рішучість, тверде й могутнє слово, а не обіцянки-цяцянки, не пустопорожню балаканину, аби когось там не прогнівити, продемонструвати наше бажання дотримуватися “повного і всеосяжного режиму тиші” будь-якою ціною. Ціною жахливих втрат цвіту української нації, кращих синів України.
Малюнок Андрія Петренка.
Читайте також:
