Зе і Ю: Мендель залишає посаду прессекретарки Володимира Зеленського

В Офісі Президента України очікується гучна відставка – Юлія Мендель йде з посади прессекретарка Володимира Зеленського.

Про це розповів співрозмовник “Української правди” з команди Глави держави.

Причини звільнення Мендель поки що невідомі, зрештою офіційної інформації з цього приводу ще немає. Як пише УП, в Мендель були дуже напружені стосунки з першим заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком.

За словами радника Офісу Президента Михайло Подоляка, “Юлія Мендель зосередиться на роботі із взаємодії з іноземними ЗМІ”, а до тих пір продовжить тимчасово виконувати обов’язки речниці, “поки завершуються процеси реорганізації комунікаційної роботи в Офісі президента”.

На посаді речниці Глави держави Мендель стала апрацювати з 3 червня 2019 року. За період роботи на Банковій зуміла налаштувати проти себе багатьох журналістів, намагалася усіляко завадити медійникам, особливо журналістам-розслідувачам, ставити Зеленському незручні запитання.

У жовтні 2020-го медіаспільнота закликала президента публічно відреагувати на перешкоджання роботі журналістів з боку працівниці його Офісу. 

Зокрема у заяві йшлося про те, що рух «Медіа за усвідомлений вибір» та інші представники ЗМІ висловлюють стурбованість через нову тенденцію у поведінці працівників Офісу президента з журналістами.

“Так, щонайменше троє журналістів українських та іноземних медіа повідомили, що нещодавно зіткнулися з неетичною та агресивною поведінкою прессекретарки президента Юлії Мендель, яка відштовхувала їх, у тому числі, щоб обмежити можливість поставити президентові запитання. Це, зокрема, були Наталія Шимків з «Лівого берега», Крістофер Міллер і Сергій Андрушко з «Радіо Свобода».

У всіх згаданих випадках дії щодо обмеження доступу журналістів до президента вчиняли не працівники державної охорони, що свідчить про відсутність загроз його безпеці, а саме прессекретарка президента Юлія Мендель. Подібні дії можуть бути розцінені як такі, що мають ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів…”

У квітні цьгоріч Мендель в ефірі телеканалу “Дом” висловила свою особливу позицію щодо стратегічного і надзвичайно важливого для країни мовного  питання, вона вважає, що необхідно гучно заявити: “в Украине есть украинский русский язык”.

Її позиція викликала шквал гнівної критики і обурення в суспільстві.

У травні 2020 року “Український репортер” наголошував у статті: прессекретарка Президента України Юлія Мендель демонструє дивовижні підходи до свободи слова.

Підставою для такого висновку стало те, що “Українському репортерові” було відмовлено в акредитації на пресконференцію Глави держави.

Не дали дозвіл і багатьом іншим виданням, в тому числі досить відомим і популярним, таким зокрема як “День”. Відмовлено “Бабелю”, “Буквам”, “Главкому”, “Українському тижню”… Журналістці Яніні Соколовій відмовили у акредитації.

Водночас зелене світло дали проросійському виданню Шарія.

Нагадаємо, що цьогоріч, у лютому глава Офісу президента Андрій Єрмак сказав, що без критики влада не могла б поліпшити роботу і що без медіа влада не може стати кращою. А також пафосно заявив: «Офіс Президента буде гарантом свободи слова в Україні».

І хто у це вірить?

“Українському репортеру” вхід було заборонено, а проросійському “Шарію” – зелене світло! Ось така вона, Мендель.

Між тим, у лютому 2021-го україноненависнику і ворогу нашої країни Анатолію Шарію,  так званому блогеру, який проживає в Іспанії,  нарешті було повідомлено про підозру за статтею про державну зраду і порушення рівноправності громадян.

“На переконання слідчих, він здійснював протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. Є підстави вважати, що Анатолій Шарій діяв на замовлення іноземних структур…

Докази слідства підтверджені низкою експертних досліджень, які встановили, що в інтерв’ю та виступах Шарія наявні факти його підривної діяльності проти України.

Починаючи з 2012 року через соціальні мережі, електронні ЗМІ та російські телевізійні канали він сприяв державним та неурядовим структурам РФ у проведенні спеціальних інформаційних операцій.

Зокрема, пропагандист займався дискредитацією державної політики України, умисно та цілеспрямовано поширював маніпулятивну, викривлену інформацію щодо урядових ініціатив та подій на Сході країни, стверджувала СБУ. Метою було загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, розпалювання міжетнічних і міжконфесійних конфліктів.

Такі протиправні дії Анатолія Шарія активно використовували російські ЗМІ, зокрема, телеканали основної пропагандистської державної компанії ВДТРК (“Россия 24”, “Россия 1”), телеканал Міністерства оборони РФ “Звезда” тощо”.

Цей покидьок Шарій веде підривну роботу проти нашої країни вже сьомий рік. Саме стільки років він гатить з усіх своїх ворожих пропагандистських калібрів. Створив в Україні навіть партію імені себе. І лише сьогодні, на сьомому році війни з путінською Росією наші правоохоронці нарешті побачили – з цим ворогом треба щось робити.

“Український репортер” також не забув, як у жовтні 2020-го прессекретарка Президента України Юлія Мендель продемонструвала дивовижні підходи до свободи слова – нашій редакції було відмовлено в акредитації на пресконференцію Глави держави, яку самі ж медійники назвали пресмарафоном. До речі, нам навіть відповіді не надіслали з цього приводу.

Оскільки чимало журналістів не стали мовчати щодо такої дивної «селекції» від Мендель, то із вуст прессекретарки Володимира Зеленського почули:

«Ми відбирали (очевидно, йдеться про заявки на акредитацію. – Ред.) за тими принципами і підходами, які ми побачили у Великобританії і США – ми спеціально їздили і вивчали їх. Це означає, що президента, прем’єра висвітлюють найбільш рейтингові медіа. Щоб були різні ідеологічні платформи. Ви бачите, що тут присутні медіа, які мають абсолютно різні позиції і погляди на ситуацію в Україні. І третє – ми дали можливість присутнім молодим платформам, які показують дуже рейтингову динаміку”.

Сім років триває війна з Росією, а Мендель хвилює, щоб «були різні ідеологічні платформи». Ти ба! Невже цій пані невтямки, що у нашій державі повинна бути суто українська (!) ідеологічна платформа? Тверда й непохитна!

А як вам ця теза щодо «молодих платформ, які показують дуже рейтингову динаміку”? Наприклад, «Український репортер», як відносно «молода платформа», має непогану рейтингову динаміку.  Скажімо, вельми критичний відеовиступ (памфлет) письменника-сатирика Євгена Дударя під назвою «Вказати шушвалі на двері», записаний в редакції «Українського репортера», має у соцмережах близько п’яти мільйонів переглядів.

Для таких як Мендель є свої і чужі, є зручні, зрозумілі, а є… зовсім інші, від яких можна очікувати будь-яке каверзне запитання, гостре, неприємне, надто злободенне, те, що зветься нервом дня. Для них чужі – це ми, це ті, кого не збити з української дороги, хто вважає Росію, і особливо Путіна заклятим і одвічним ворогом, вбивцею, хто сповідує класичні, європейські принципи в діяльності медіа, хто творить якісну журналістику. Не “шарієвщину”!

Тому й вихоплюється побажання: йдіть, Юліє, з Банкової. Йдіть уже!

Читайте також:

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *