Апеляційна інстанція Вищого антикорупційного суду розглянула скаргу захисника бізнесмена Тимура Міндіча на повідомлення йому про підозру.
Про це пише Центр протидії корупції.
На початку судового засідання захисник клопотав про долучення Міндіча до засідання онлайн.
Він пояснив неприбуття Міндіча тим, що «в Україні тривають обстріли, а справа проти нього – це політичне переслідування».
«Як тільки відпадуть побоювання за життя і здоров’я, він готовий приїхати та спілкуватись», — заявив захисник.
Цікаво, що обстріли не заважали Міндічу перебувати в Україні останні кілька років і створити, за даними НАБУ і САП, злочинну організацію.
Зрештою, суд відмовив через перебування Міндіча в розшуку, відсутність обставин, що перешкоджають прибуттю до суду, а також неможливість належно підтвердити його особу при підключенні онлайн. Крім того, суд відмовив і по суті апеляційної скарги та залишив рішення ВАКС про відмову у скасуванні підозри без змін.
Нагадаємо: 10 листопада 2025 року НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. Було оголошено в розшук фігурантів справи “Мідас” Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Про це повідомлялося на сайті Міністерства внутрішніх справ України.
Зазначається, що Міндіч та Цукерман (на фото на головній сторінці сайту) зникли 20 листопада цього року.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову.
Читайте також: Справа “Мідас”: запобіжні заходи обрали ще трьом фігурантам
Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом». Розмір цієї неправомірної вигоди становив від 10% до 15% від вартості контрактів.
Як раніше розповідав “Український репортер”, Міндіч та Цукерман є громадянами Ізраїлю. Інформація про наявність у них українського громадянства відсутня. Таким чином, обмеження щодо них як громадян України не застосовуються. Санкції щодо Міндича відрізняються від тих, які президент раніше вводив проти інших громадян України. У них відсутні наступні обмеження: – «відмова в наданні та анулювання віз, заборона на в’їзд»; – «скасування офіційних візитів, зустрічей, переговорів»; – «припинення культурних обмінів, наукової співпраці, освітніх та спортивних зв’язків»; – «інші санкції… (заборона на укладення договорів та здійснення угод)».