Катування водою та затоплення у каналізації. Очікуємо нового стрибка тарифів на комуналку
Політична метушня останнього часу майже повністю затулила таке дуже важливе питання, як раптове підвищення тарифів на холодне водопостачання та водовідведення, тобто каналізацію.
Очевидно, що борги за комуналку продовжать стрімке зростання, початок якому поклало саме підвищення тарифів на газ за каденції нинішнього уряду і, як наслідок, на решту комунальних послуг у 2016 році.
Схоже, попри обіцянки керівника уряду Володимира Гройсмана, маємо черговий етап підвищення комунальних тарифів, котрий, всупереч традиції, розпочинається не газом й електроенергією, а водою та каналізацією.
Підвищення відбулося на підставі відповідної постанови НКРЕКП від 26 квітня 2017 року. Цей документ збігся у часі з постановою Кабміну, якою боржників позбавили субсидій.
Звертає увагу ще одна особливість підвищення тарифів на холодну воду та каналізацію. Згадану постанову НКРЕКП було прийнято, повторимо, 26 квітня, опубліковано в «Урядовому кур’єрі» 11 травня 2017 року, а набула вона чинності з 12 травня. Тобто вода і каналізація подорожчали з 12 травня, посеред місяця. Це потягне за собою необхідність додаткових перерахунків та відповідні непорозуміння між постачальниками та споживачами.
Подібний поспіх викликає щонайменше нерозуміння. Невже не можна було збільшити тарифи хоча б із початку наступного місяця, аби уникнути зайвої метушні? Чи вже аж так кортить скоріше узяти зі споживачів побільше грошей?
Відтак, відповідно до вказаної постанови НКРЕКП від 26 квітня № 553, з 12 травня 2017 року тарифи на холодну воду та водовідведення виросли для споживачів послуг водоканалів у 24 містах та населених пунктах.
Подорожчання відбулося у Києві та обласних центрах, включно зі Львовом, Рівним, Дніпром, Хмельницьким. Подорожчали послуги також у невеликих містах, зокрема в Ірпені, Вишневому, Боярці, Кам’янці-Подільському, Павлограді, Лисичанську, Коломиї та інших.
Рівень подорожчання коливається від 7% до 28%. Найбільший відсоток зростання – у Львові. В абсолютному вимірі тариф більше всіх виріс у Києві та Рівному.
У квитанціях за травень, що надійдуть у червні, плату за воду розрахують пропорційно кількості днів, коли діяли старі й нові тарифи. За перші 11 днів нарахування відбуватиметься за старим тарифом, за решту днів – за новим.
Відповідно до постанови НКРЕКП, тариф для киян зросте на 14,7% і складе 15 грн 79,2 коп. за 1 куб. м холодної води (до 12 травня було 13,77 грн), за водовідведення гарячої води – 7,52 грн за 1 кубометр (до 12 травня було 6,93 грн).
Цікавими є дані по деяких містах-супутниках Києва. Так, мешканці Вишневого платитимуть 15,13 грн за холодну воду та 5,95 грн за водовідведення (тут і далі цифри вказані у перерахунку на 1 кубічний метр).
Значно гірше буде мешканцям Ірпеня. Їм доведеться платити за холодну воду 19 грн 16,4 коп., а за водовідведення – узагалі 11,82 грн.
Та більше всіх не поталанило мешканцям Боярки. Їм за холодну воду доведеться викладати з кишені 25,25 грн, а за водовідведення – 11,5 грн. Справжнє здирництво!
«Не виноватая я!» – волає Кличко
Дуже цікаву позицію зайняв мер столиці Віталій Кличко. Стисло цю позицію можна визначити знаменитими словами із кінокомедії Леоніда Гайдая: «Не виноватая я!».
Коментуючи підвищення тарифів на холодну воду та водовідведення в ефірі одного з телеканалів, Кличко заявив, що столична влада не має впливу на формування тарифів на воду, електроенергію, газ та тепло.
«Ціни на світло, воду, тепло та газ встановлюються на національному рівні, і місто не може вплинути на їхнє формування», – повідомив Кличко.
А от і не вгадав! Причому не вгадав саме стосовно води і каналізації.
Дійсно, тарифи на газ та електроенергію встановлюються централізовано «незалежною» НКРЕКП, правда, під потужним впливом олігархічних угруповань, але то вже інше питання.
Вплив на тарифи на тепло та гарячу воду столична влада дійсно втратила після того, як у результаті махінацій за часів Черновецького столичний пакет акцій «Київенерго» потрапив до рук фірми ДТЕК олігарха Ахметова. Правда, останнім часом з‘являлася інформація про те, що прокуратура під керівництвом Луценка начебто розслідує цю оборудку, але результатів щось не видно.
А от на «Київводоканал», що надає послуги з холодного водопостачання та водовідведення, столична влада має прямий і безпосередній вплив. Принаймні, столичні чиновники неодноразово переконували громадян, що ціною героїчних зусиль їм таки вдалося зберегти водоканал у власності столичної громади.
Якщо виходити з того, що столична влада контролює «Київводоканал», вона має можливість певною мірою впливати і на тарифи.
Крім того, всупереч заявам Кличка, встановлення у НКРЕКП тарифів на послуги окремих підприємств-постачальників, включно з «Київводоканалом», відбувається в індивідуальному порядку на основі відповідного запиту цього підприємства. Тому столична мерія як представник власника, тобто столичних мешканців, має усі можливості для впливу на тарифи саме на холодну воду та каналізацію.
На порозі нового тарифного стрибка?
Повторимо, є підозра, що на нас чекає новий тарифний стрибок.
Адже очевидно, що підвищення тарифів на холодну воду потягне за собою зростання розцінок на інші послуги, перш за все на опалення та гаряче водопостачання, на які й без того вже встановлені величезні ціни.
Крім того, березневе підвищення тарифів на електроенергію, яке, як обіцяли чиновники, починаючи з Яценюка, мало б бути останнім, таким, схоже, не буде. Ще 10 лютого 2017 року у НКРЕКП заявили, що вартість електроенергії для населення на 57,7% нижче економічно обґрунтованого рівня, який станом на січень 2017 року складав начебто аж 2,31 грн за 1 кВт-г, а тому привести тариф до економічно обґрунтованого рівня з 1 березня 2017 року не вдасться.
Зрештою, наприкінці квітня Національний банк України зробив прогноз стосовно майбутнього подорожчання газу. Отже, тисяча кубометрів газу подорожчає з 247,7 до 292 доларів, що призведе до зростання тарифів на гарячу воду та опалення.
Отож, вода і каналізація – це лише початок нового тарифного стрибка.
Олександр КАРПЕЦЬ
Фото Олексія ІВАНОВА
