Ветерани АТО “Пума” і “Буча” подали позов до Авакова
Сьогодні, 20 серпня Шевченківський суд Києва розглядатиме цивільний позов захисників України, ветеранів АТО Інни і Владислава Грищенко до міністра внутрішніх справ.
Колишні воїни вимагають спростувати брехливу інформацію, поширену під час відомого брифінгу 12 грудня 2019 року. Того дня в МВС було проведено екстрений брифінг щодо затримання осіб, яких підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. На брифінг прибули президент Володимир Зеленський, генпрокурор Руслан Рябошапка, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Суспільству розповіли, що вбивство журналіста Павла Шеремета “розкрито”. Затримано групу: лідера гурту Riffmaster, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, дитячу лікарку та волонтерку Юлію Кузьменко і медсестру військового батальйону, волонтерку Яну Дугарь. Серед фігурантів справи назвали також «Пуму» і «Бучу» – відомих учасників АТО, волонтерів. Усіх їх – без судового вироку! – назвали причетними…
Між тим, подружжю Грищенків ніхто підозри щодо вбивства Шеремета не пред’являв. Відразу в багатьох ЗМІ їхні прізвища відразу ж після брифінгу стали фігурувати в контексті підозрюваних. Якщо влада сказала про “причетність”, то й покотилося страшне колесо облудних звинувачень на різних інформресурсах.
Інна і Владислав опинилися за гратами. Виявилося, що слідство має до них претензії зовсім в іншій справі. За версією “органів”, 13 липня 2018 року в місті Косів Івано-Франківської області «Пума» і «Буча» нібито здійснили невдалий замах. Начебто на приватному домоволодінні підприємця Чекурака під автомобіль “Range Rover” було закладено вибухівку, однак вона не спрацювала. «Пума» і «Буча» називають це обвинувачення абсурдним, сфальшованим і винними себе не визнають.
Тим не менш Інна два місяці і 18 днів провела в одиночній камері київського ізолятора тимчасового тримання. Владислав Грищенко досі за гратами. Без судового вироку.
Подружжя воювало проти російських окупантів, Інна та Владислав були поранені. На фронті «Буча» спочатку був добровольцем у «Правому Секторі», захищав Донецький аеропорт. Потім воював, як контрактник, у 95-й бригаді Збройних сил України. У них в Києві є неповнолітня донька.
Виступаючи в судовому засіданні Київського апеляційного суду, «Буча» розповів, що жодні слідчі дії з ним у «прикарпатській справі Чекурака» не проводилися. Він також заявив, що до нього в камеру ізолятора приходили працівники правоохоронних органів і наполягали, щоб він узяв на себе низку гучних злочинів, зокрема вбивство Шеремета. У разі згоди обіцяли звільнити з-під варти дружину, Інну Грищенко. Подружжя називає такі методи шантажем.
В Печерському суді люди бачили, як під час розгляду клопотань у справі Інни Грищенко про звільнення -зпід варти суддя час од часу писав комусь есемески в телефоні, прикривши його томиком матеріалів. І робив вигляд начебто уважно слухає, з’ясовує, вивчає, прагнучи прийняти справедливе, зважене, обґрунтоване і мотивоване рішення. Через деякий час інша суддя у цій же справі (того ж Печерського) винесла ухвалу, в якій зовсім не зазначила, які ж ризики існують, що Грищенко може ухилятися від слідства, втекти, впливати на свідків. А навіщо? Простіше повторити, пробубоніти прокурорський документ про те, що «ризики при обранні запобіжного заходу продовжують залишатися», а потім, потупивши очі в підлогу, залишити суддівську залу. Фраза про «ризики» повторюється від суду до суду, перекочовує з ухвали до ухвали. (Подібний суддівський стиль спостерігали і під час розгляду клопотань щодо Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка, Яни Дугарь. І постійно прокурори белькотали про “ризики”…).
23 січчня 2020 року Апеляційний суд Києва звільнив Інну Грищенко з-під варти, обравши запобіжний захід – домашній арешт.
Однак у серпні “органи” направили подання до суду про те, щоб Інну Грищенко знову посадити за грати. Альтернатива – внести заставу в сумі 168 160 гривень. Мабуть, слідчі сподівалися, що Інна не надокучатиме в ізоляторі своєю принциповістю, тому й пішли на цей крок – запроторити мужню ветеранку, інваліда російсько-української війни в камеру. Знали, що таких коштів у неї немає. Але ж українці – великі і виняткові люди. Вони зуміли зібрати цю суму для внесення застави!
Сьогодні Інна говорить: “Я хочу жити в ПРАВОВІЙ Державі, де працює ЗАКОН”!
