Епопея з начальниками Гостомеля. Чому не щастить громаді?

У Гостомельскій об’єднаній територіальній громаді – новий начальник. Указом Глави держави на цю посаду призначено Сергія Смаля.

9 червня до Гостомеля особисто приїхав керманич Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко і публічно представив громаді цю людину, відтепер – головного посадовця.

«Люди мають вже зараз нарешті відчути справедливість, побачити реальну відбудову, зміни на краще у громаді та ефективність дій влади», – ось у такій, майже наказовій, формі пролунали слова Кравченка.

Від нього присутні почули також і жорсткий вердикт щодо ситуації у цій громаді:

«Гостомель натерпівся вже нових і ще більш нових начальників, натерпівся старої команди, натерпівся безладу, тому у вас немає іншого виходу, як відновлення Гостомеля, всієї громади…».

Після початку широкомасштабного нападу московії на Україну в Гостомелі змінилося двоє очільників: спочатку в головному кріслі тут сидів Тарас Думенко, а після нього – Сергій Борисюк. До війни Гостомелем правив Юрій Прилипко (нині покійний).

Сьогодні ж слова Кравченка про те, що «Гостомель натерпівся вже нових і ще більш нових начальників», схоже, відображають картину дня нинішнього і минулого.

Чому так? Чому ж такими терплячими виявилися гостомельці? Може, тому що вірили солодким обіцянкам, «красивій, яскравій упаковочці»?

Щойно (21 березня 2022 року)  біля керма став Тарас Думенко, як буквально того ж дня на офіційному сайті Гостомельської селищної ради вигулькнуло повідомлення про «надійні і відповідальні руки» Думенка:

Поспішали, як з козами на торг. Чоловік ще навіть жодній постраждалій від рашистських воєнних злочинців гостомельскій родині не допоміг, а йому вже співають осанну. Ніхто із державних мужів, що були у владних кабінетах Київської області не порадив припинити оплески, не славословити, особливо у страшний час руйнації і безкрайнього горя людського, всеукраїнського смутку.

І Думенко вільно та безтурботно плив по течії начальницького перебування при владі. Вже тоді мені довелося написати на сайті “Український репортер”, що Думенко добре знайомий з Ростиславом Скуратівським (вихідцем з Бородянки, який приїхав колись до Гостомеля у пошуках райського життя). Одружившись на доньці мера Прилипка депутатці місцевої ради Надії Прилипко, він став працювати радником у тестя і швидко (казково!) розбагатів. Певно, через це гостомельчани назвали Ростислава “діамантовим зятем”, мільйонером. Наприкінці 2021 року його було заарештовано за підозрою у хабарництві. Переяславський міськрайонний суд оголосив вирок, визнавши  Ростислава Скуратівського винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.369-2 КК України, присудивши штраф – 93500 грн.

На цю тему: Хто ви, Тарас Думенко, і з ким ви? Глава Гостомельської селищної військової адміністрації має публічно висловитися щодо своїх зв’язків

Вже тоді автор цих рядків у своїй статті публічно запитував начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Тараса Думенка, чи не шкодить його репутації знайомство з цим одіозним персонажем?  Чи правда, що він, як подейкували, протеже Скуратівського? Утім до кола “цікавих” та “колоритних” знайомих  Думенка входить ще одна вельми доволі “непересічна” особа з Гостомеля – Олександр Коваленко. Свого часу  колеги із сайту «Громада Приірпіння» дещо довідалися про діяльність Коваленка:

“Він певний час вів маргінальний, асоціальний спосіб життя, мав згубні звички, його знайомі в колі наркозалежних осіб в Бородянці говорять про його прихильність на певному етапі життя до специфічних релігійних груп, в тому числі з оточення Леоніда Черновецького. Відгукується на прізвисько “Мандєй”. Коваленко в 2014 році брав участь в організації тітушок і підвозу їх на антимайдан. З його слів, навчався політології. Мовчазний, підкреслено врівноважений, є членом “Агенції розвитку Гостомеля”, радником мера Прилипка. Їздив на краденому автомобілі, який у нього вилучила поліція». На ютюб-каналі можна подивитися відеосюжет, як поліція вилучала автомобіль у Коваленка.

Зліва направо: Думенко, Скуратівський, Коваленко.

Про те, як Думенко “ефективно” правив Гостомелем яскраво видно із відеорепортажа “Українського репортера”. У червні 2022 року журналісти побували у селі Горенка Гостомельської громади, поспілкувалися з людьми, чиї квартири були зруйновані російськими окупантами.

Зокрема, мешканці багатоквартирного будинку, який перетворився на руїну, на вулиці Садовій тривалий час живуть без води та світла – у тривозі, ніби на роздоріжжі, забути та кинуті напризволяще гостомельською владою, яка неспроможна була навіть цистерну питної води сюди привезти.  Ось такими були «надійні і відповідальні руки» Думенка. Обласній військовій адміністрації також не було ніякого інтересу навідатися до почорнілої від вогню Горенки.

Місцеві мешканці на зборах обурювалися стилем роботи Думенка:

“Немає навіть елементарного співчуття до тисяч зранених людських доль, немає відповідей на низку дуже важливих запитань, які вимагають нагального вирішення: «ви обіцяли допомогти з вирішенням проблеми питної води протягом двох тижнів, а минуло півтора місяця», «у будинках досі немає світла, як жити?..», «я живу в сусідів, троє членів родини вбито, ніяка комісія не приходила, що робити?» тощо… Після численних  незручних для нього питань, голова військової адміністрації ОТГ Гостомеля Думенко залишив збори громади під шквал вигуків «Ганьба!», а люди ще довго ділилися одне з одним своїми невирішеними проблемами і наболілим, шукаючи захисту і співчуття…”

А потім обласні керманичі раптом прокинулося і побачили, що Думенко не туди веде… Сьогодні ж чуємо, що Гостомель “натерпівся безладу”. Водночас, певно, ми ніколи не дізнаємося, а хто ж персонально рекомендував Думенка на цю посаду. Чому булава дісталася саме цьому чоловікові?  Певно ж, були подання, рекомендації, зазначилися ділові, моральні якості претендента. До того ж, відповідні служби зобов’язані були перевірити усі зв’язки кандидата, хто він і чим “дихає”.

Утім, це традиційно для країни: люди, які “протягують” того чи іншого претендента на посаду, залишаються в тіні, за лаштунками. Такі одвічні, неписані, закони чиновницького апарату! Це як іржа, тотально роз’їдає службу в органах місцевого самоврядування, роботу на державних посадах, і тоді цементується горезвісний принцип: рука руку миє.

Після того, як у липні 2022-го Глава держав звільнив Думенка з посади гостомельську булаву було доручено Сергію Борисюку. У зневіреній та знервованій громаді одразу й позитивні настрої з’явилися, мовляв, ось він наведе лад. Бо ж генерал! Ще й нова людина, не з місцевого скуратівського клану.

28 липня того ж року заступник голови Київської обласної військової адміністрації Микола Бойко представив нового гостомельського керманича колективу:

“Сергій Львович – людина військова, з великим досвідом, який безумовно буде в нагоді. Він має добре розуміти, що призначення на цю посаду – суворий іспит та величезна відповідальність за людей, за дотримання законності на цій території, роботу державних органів та відбудови всієї громади”, – сказав тоді Микола Бойко.

Знову ставимо питання руба: хто конкретно рекомендував Борисюка на цю посаду? Таємниця за сімома замками!

Чи склав іспит Борисюк – “людина військова, з великим досвідом”? Ні. У такому разі чому б заступнику голови обласної військової адміністрації Миколі Бойку не приїхати до Гостомеля й не сказати місцевим мешканцям відверто: мовляв, помилилися ми із цим призначенням, не розгледіли, що Борисюк та його команда не туди ведуть? Не приїде сюди Бойко, і таких самокритичних слів не буде сказано. Так ніхто не чинить, бо подібне – всупереч негласним правилам чиновницького світу.

Тим часом погляньмо на те, що коїлося в Гостомелі, коли тут головним був генерал Борисюк.

Фахівці Бюро економічної безпеки викрили схему привласнення бюджетних коштів посадовцями Гостомельської селищної військової адміністрації.

“Встановлено, що службові особи Гостомельської селищної військової адміністрації у період 2022-2023 років уклали низку договорів на проведення робіт з усунення аварій в житловому фонді, які виникли внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України та облаштування укриттів. Виявилось, що договори укладались із підконтрольними суб’єктами господарської діяльності за завищеними цінами.

Слідчі з’ясували, що фактичні будівельні роботи були виконані не в повному обсязі, а окремі роботи були взагалі здійснені комунальників. Надалі, кошти отримані злочинним шляхом, підприємства -переможці закупівель – переказували на рахунки фіктивних підприємств, офіси яких розташовані у Вінниці, а пізніше переводили їх у готівку.

За попередніми підрахунками, сума завданих державі збитків становить понад 5 мільйонів гривень”.

Ще раніше, до інформації Бюро економічної безпеки журналісти Bihus.Info опублікували розслідування “Дика відбудова”.

І ми дізналися, що “гроші за роботи по відновленню Гостомеля виконують фейкові ФОПи і компанії. Так, за документами роботами займається пенсіонерка з Миколаєва, яка свою причетність спростовує, священник-втікач з Рівненщини і мешканець тимчасово окупованого Донецька. У Гостомельській селищній військовій адміністрації пояснили свої дії наслідками повномасштабної війни та необхідністю проводити закупівлі швидко. А також заявили, що перевірка підрядників не є частиною їхніх обов’язків. Окрім цього, журналісти помітили, що одразу після спілкування журналістів із заступником Борисюка, інформація про всі бюджетні проплати Гостомельської селщної військової адміністрації зникла зі спеціалізованого держпорталу… Чиновники місцевої адміністрації напряму підписували підряди «на відбудову» з ФОП-ами, частина з яких не мала відношення ні до сфери будівництва, ні до самого Гостомеля. Серед них, наприклад, прихильник росіян з «днр» та священник-втікач із Рівненщини. Дехто зареєстрував ФОП безпосередньо перед видачею підрядів. Ніяких конкурсів при цьому не проводили”.

А ми ж пам’ятаємо, що одразу після одержання начальницького портфеля генерал Борисюк подякував керівництву держави за висловлену довіру та звернувся до колективу:

“Маємо в найкоротші терміни сформувати ефективну команду, яка працюватиме виключно на громаду та її людей. Усвідомлюю, що часу на розкачку вже немає. Зараз важливий результат. Від нас залежить, якою Гостомельська громада буде вже завтра”.

Ось навіщо було Борисюку давати обіцянку: “Команда працюватиме виключно на громаду та її людей”? Слова, слова, медком помашені, аби легше було у громаді “проковтнути”, а з часом і забути, хто і що обіцяв? В біографії Гостомельської громади подібні запевнення лунали безліч разів.

Що не кажіть, а не щастить громаді з керманичами. Ніби карма якась. Може, це тому, що перед війною, під час виборів голови об’єднаної територіальної громади були випадки, коли “продавалися голоси”… Хіба ж не говорили у громаді, що були люди, які спокусилися на лихі гроші?!

А що вже натерпілася вона безладу за часів каденції Юрія Прилипка та його сімейного клану! Гостомель міг би встановити неофіційний рекорд з кількості судових процесів, кримінальних проваджень, численних земельних скандалів, корупційних комбінацій.

“Дімантовий” зять Скуратівський “в шоколаді”. Було,було…

Згадаймо також, як у 2018 році колишня депутатка селищної ради Наталія Черінська заявила під час слідства: «Члени виконкому Гостомельської селищної ради, а тим більше селищний голова, який підписує рішення, нікому нічого просто так не роблять».  16 квітня 2019-го Наталію Черінську було засуджено за хабарництво до штрафу на суму 25 500 гривень. Гуманний вирок пояснили тим, що обвинувачена пішла на співпрацю зі слідством, визнавши вину, а також пом’якшувальні обставини.

 “Нікому нічого просто так…”. Неписане правило Гостомеля. Страшне. Було, було…

Сьогодні чуємо від обласної військової адміністрації, що Гостомель “натерпівся старої команди, натерпівся безладу”.

Героїчне селище, яке стало кісткою у горлі рашистської скаженої орди. Саме тут відважні українські воїни неприступною стіною стали перед лютим московитським звіром. Сотні спалених, зруйнованих воєнними злочинцями осель, багатоквартирних будинків. Тут кожен камінь дихає не тільки відвагою та героїзмом воїнів, але і смутком, трагедіями… Місто-Герой!

Здавалося б, сьогодні у Гостомелі мають панувати виняткові чесність, прозорість у владі, а ще й максимальні відкритість, гласність.

Чи можливо таке? Гостомель з його великим бюджетом, привабливими земельними ділянками залишається ласим шматком. А мільйони треба ж ділити, ділити…

Нагадаємо, що однією із перших спроможних і потужних громад на теренах області стала Гостомельська, яка відразу ж після проголошення реформи децентралізації на Київщині у 2015 році твердо стала на шлях самостійного гносподарювання, окремо від Ірпеня. Гостомель об’єднався із селами Горенка та Мощун Києво-Святошинського району, а також з селом Озера Бородянського району. Гостомельську громаду було створено у числі перших на Київщині, Кабмін радив усім навіть брати приклад з неї.

Хіба ж думалося-гадалося, що потім гостомельську землю махінатори, аферисти будуть кроїти задля власної наживи?! Шахер-махер тут було поставлено на потік. А ще й дуже страждав Гостомель від “спадку” Януковича, методи роботи та стиль цього донецького пахана узяли на озброєння місцеві чиновники. Активісти постійно били на сполох, заявляючи про забудову сільгоспземель в інтересах сумнівних компаній, виділення ділянок для осіб, наближених до місцевої влади, нахабне й цинічне ігнорування громадської думки, провал із будівництвом дитсадків, поліклініки, школи, залучення “тітушок” для тиску на прогресивних депутатів селищної ради…

Про свавілля паханату в Гостомелі, засилля рашистської агентури свідчить і такий факт: членом виконкому Гостомельської селищної ради було записано Євгена Хармишева. Хто він? Мерзенна істота, державний зрадник. Сьогодні він бігає «шісткою» у рашистських ординців – прислуговує в окупованому Маріуполі.

Нагадаємо дещо. 4 квітня 2022-го у захопленому путінською бандою Маріуполі міські депутати від забороненої партії ОПЗЖ обрали “міським головою” російського агента Костянтина Іващенка. А іншого колаборанта — депутата Маріупольської міськради (від ОПЗЖ) Хармишева призначили секретарем громади. Раніше, до широкомасштабної війни, Хармишев одержав мандат Маріупольської міської ради від антиукраїнської партії ОПЗЖ.

Ростислав Скуратівський (ліворуч) і зрадник Євген Хармишев.

Коли у травні 2022-го путінський опричник (перший заступник глави адміністрації президента рф) Сєргєй Кірієнко приїжджав до окупованого Маріуполя, то серед начальницької челяді, яку було допущено до цього пахана, був і холуй Хармишев (див. фото).

У той період ця дволика істота Хармишев  числилася (принаймні, на папері) членом виконкому Гостомельської селищної ради. Так-так, того самого мужнього Гостомеля, міста-Героя, на території якого проходили кровопролитні бої із загарбниками.

13 травня 2021 року тодішній Гостомельський селищний голова Юрій Прилипко запропонував кандидатуру Євгена Хармишева до складу виконкому ради.

Знову акцентую вашу увагу на словах екскерманича Гостомеля генерала Борисюка: “Від нас залежить, якою Гостомельська громада буде вже завтра”.

У Борисюка не вийшло із чудовим гостомельським “завтра”. Усі побачили фіаско генерала та його команди.

Сьогодні керманич Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко звернувся до нового очільника Гостомеля Сергія Смаля: “Прошу вас і ставлю завдання: увійдіть в історію як людина, яка змінить Гостомель… і після вас Гостомель розквітне…”.

У Сергія Смаля є шанс… Не хотілося б через рік написати, що Гостомель знову “натерпівся”…

Леонід Фросевич

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *